Що таке 5G, як він узагалі працює, і чому люди палять вишки? Відповідаємо на запитання

У чому суть 5G?

G-стандарти мобільних мереж працюють у певному діапазоні частот — радіохвиль. Їхня частота сягає від 3 кілогерц (кГц) до 300 гігагерц (ГГц). Із кожним новим поколінням діапазон використовуваних радіохвиль зростав. 5G розшифровується як п’яте покоління («5th Generation») мобільних мереж. Це наступна після попередніх поколінь (1G, 2G, 3G, 4G) технологія бездротового зв’язку, яка є ефективнішою й більш досконалою.

Логіка тут проста: чим більше частот — тим більше можливостей доставити сигнал, а отже, тим більше покриття мережі. Чим вища частота хвилі — тим більше можна нею передати за той самий проміжок часу. А інформації й пристроїв стає так багато, що нинішня еволюція до 5G видається логічною. Якщо швидкість 4G сягає в середньому 10 Мб/с, а максимум — до 1 Гб/с, то 5G має середню швидкість від 50 Мб/с, а максимальну — в межах 1-10 Гб/с, і це не межа. Повнометражний фільм із роздільною здатністю HD завантажуватиметься за лічені секунди, а не за хвилини, як зараз.

Як працює 5G?

5G працює на вкрай високих частотах (30-300 ГГц). Інша назва — міліметрові хвилі, бо їхня довжина становить 1-10 міліметрів. Такі хвилі швидше згасають в атмосфері, а тому передають сигнал на відстані десь до кілометра. А тому для використання високих частот 5G потрібно багато передавачів і буквально всюди — інакше зв’язок обриватиметься.

Тому, умовно кажучи, існує кілька «версій» 5G, які послуговуються хвилями різної частоти: низької (до 2ГГц), середньої (2-10 ГГц) та високої (більше 10 ГГц). Хвилі низької частоти (які застосовуються і зараз) можуть доносити сигнал крізь стіни, але програють у швидкості передачі даних. А хвилі високої частоти можуть передавати багато інформації, але «гаснуть» уже через кількасот метрів. Залежно від умов, вмикається відповідна «версія» 5G.

Якщо в окремих умовах 5G використовуватиме ті самі хвилі, що й 4G, то чим він відрізнятиметься? Відповідь така: тим, що технологія 5G дає змогу одночасно використовувати кілька каналів радіочастот. Їх можна порівняти з паралельними трасами на автомагістралі: чим більше трас, тим більше автівок можуть одночасно їхати. 5G «об’єднує» різні канали-траси в один потік набагато дієвіше, ніж 4G.

Для чого будуть застосовувати 5G?

Радіохвилі високих частот мають невеликий діапазон дії. Тому одна з ключових сфер їхнього застосування — інтернет речей (Internet of Things, IoT), або глобальна мережа взаємопов’язаних фізичних пристроїв. До прикладу, фітнес-трекер і холодильник обмінюватимуться даними, щоб стежити за вашою вагою.

А ще на 5G покладають надії як на засіб забезпечення надшвидкого зв’язку з мінімальною затримкою. Тому його планують застосовувати в таких критичних сферах, як медицина, безпека дорожнього руху тощо.

За оцінками американської компанії Qualcomm, економічний ефект 5G, найімовірніше, проявиться до 2035 року. А саме — зростання глобального ВВП на 2,1 трильйона доларів, вироблення нових товарів і послуг сукупною вартістю 13,2 трильйона доларів і створення понад 22 мільйонів нових робочих місць. І це не остаточні дані, оскільки оцінити впровадження 5G можна буде лише після його поширення на більшість країн світу.

Де вже існує 5G? І чому його досі нема в нас?

Активна розробка 5G почалася в 2008 році, але запуск першої 5G-мережі відбувся наприкінці 2018-го — на початку 2019 року в Південній Кореї, а згодом — і у США. Нова технологія доступна в 37 країнах світу, але загальнонаціональної мережі немає в жодній із них. Лідерами у впровадженні 5G, крім згаданих Південної Кореї та США, також є Китай.

Чому ж розширити частоти швидко не вдається? Хоча б тому, що для прийому сигналу певної частоти потрібне відповідне обладнання. А швидко створити багато пристроїв із підтримкою певних радіочастот складно (смартфони з підтримкою 5G уже є).

Але головна причина — конфлікт частот. Річ у тім, що вкрай високі частоти (30-300 ГГц), які пропонують використати для 5G, вже застосовуються для низки інших технологій — це і супутники, і військова техніка, і навіть радари фіксації швидкості авто та мікрохвильовки. Одночасно використовувати ті самі частоти для завантаження відео й, наприклад, прогнозу погоди неможливо.

Тому уряди країн узгоджують із мобільними операторами конкретні частоти, в межах яких ті будуватимуть свою мережу 5G. А тому очікувати на появу більш-менш широкої мережі п’ятого покоління варто принаймні через кілька років — і це лише в тих країнах, де частоти вже розподілили серед операторів, наприклад США.

Чи небезпечний 5G? Кажуть, він викликає рак!

Почнімо з того, чому 5G узагалі вважають небезпечним. Йдеться здебільшого про два дослідження.

Ще у 2011 році Міжнародне агентство з дослідження раку (перебуває у складі Всесвітньої організації охорони здоров’я) повідомило, що радіація, яку випромінюють стільникові телефони, може бути чинником виникнення раку. Щоправда, через три роки та ж ВООЗ зазначила, що «ніякого негативного впливу на здоров’я від використання телефонів встановлено не було».

У 2018 році профінансоване урядом США (до речі, на 25 мільйонів доларів) дослідження засвідчило, що щури, які зазнавали впливу радіохвиль, мали більшу ймовірність отримати рак.

Потім його розкритикували за порушення методології (хоча б тому, що тварини в дослідженні зазнавали утричі більшого рівня радіації, ніж теоретично можуть випромінювати смартфони). І, до речі, щури, які в експерименті діставали більшу дозу радіації, жили довше. Але з великою ймовірністю посилання саме на це дослідження ви знайдете, якщо шукатимете аргументи противників 5G.

Онколог Девід Ґорскі з Інституту раку імені Барбари Анн Карманос (США) пояснює: телефони, які використовують стільниковий зв’язок, випромінюють електромагнітну радіацію настільки слабкої потужності, що вона просто не може викликати порушення ДНК, мутації — і, відповідно, рак.

Звісно, не можна виключати, що радіохвилі, які використовуються в мобільному зв’язку, все ж мають канцерогенну дію — але переконливих і обґрунтованих досліджень цьому наразі немає. І, варто нагадати, нові частоти, які мають намір використовувати під 5G, вже й так застосовуються, просто в менших масштабах.

Але ж 5G може передавати коронавірус?

Стрімке поширення коронавірусу у світі на початку 2020 року призвело до народження ще однієї теорії змови: начебто COVID-19 можна підхопити через 5G. Чому це твердження хибне — пояснити просто: віруси передаються контактним (тобто під час взаємодії із зараженою поверхнею) або повітряно-крапельним (якщо на вас покашляла чи чхнула людина з коронавірусом) шляхом.

Є й інша теорія: що 5G послаблює імунітет, і це робить людину вразливою до коронавірусу. Негативного впливу 5G на здоров’я людини, як пояснювалося вище, наразі не встановлено.

Крім того, зв’язку між наявністю 5G у країнах і спалахом коронавірусу в них просто не існує. Так, Південна Корея й Німеччина, де 5G є, загалом змогли приборкати епідемію (тоді як США й Велика Британія — ні), а от Іран (де 5G немає) є найбільш постраждалою від COVID-19 країною на Близькому Сході.

Це, втім, не спинило противників 5G, частина з яких і почала стверджувати про начебто причетність нового зв’язку до коронавірусу. Вважається, що почалася ця теорія у Великій Британії приблизно на початку березня. Тоді британський уряд не вводив карантин, а кількість хворих коронавірусною хворобою стрімко зростала.

Лише у Сполученому Королівстві було зафіксовано понад 50 підпалів вишок, які забезпечують 5G-зв’язок, зокрема — і для шпиталів, де лікують людей із COVID-19. Одна з тамтешніх компаній навіть продавала під виглядом «пристрою для захисту від 5G» звичайну флешку.

Зрештою британський регулятор телекомунікацій Ofcom офіційно спростував будь-який зв’язок 5G і коронавірусу. Про нього, звісно, говорили не лише у Великій Британії. Так, в Україні зареєстрували петицію до президента з вимогою припинити впровадження 5G через начебто його шкоду для здоров’я. Вона набрала 25 тисяч голосів — і Володимир Зеленський відповів: науково підтверджених свідчень шкоди 5G немає.

Звісно, це не єдина теорія змови, пов’язана з коронавірусом. І в них — як і в протидії 5G — не існує нічого нового: так звана «радіофобія» існувала ще на початку ХХ століття.