Що змінилося для українського бізнесу в Польщі та на що очікувати далі
Український бізнес у Польщі стрімко розширюється: нині 60% усіх іноземних фірм — українські. Їх кількість за останні два роки зросла Про це свідчать дані Польського економічного інституту.удесятеро! Але експерти та самі підприємці припускають, що вже з березня українцям можуть ускладнити відкриття нових компаній, а також скасують законодавчо введені пільги для біженців і навіть змусять припинити окремі види господарчої діяльності.
Польське законодавство дозволило всім громадянам України, які прибули до країни після 24 лютого 2022 року та отримали статус тимчасового захисту, відкривати й вести бізнес на рівні з громадянами Польщі. Це був головний чинник, який сприяв зростанню кількості українських підприємств.
Бум мікробізнесів як альтернатива працевлаштуванню
Станом на червень 2023 року в Польщі було зареєстровано 29,4 тисячі українських підприємців, які ведуть одноосібну діяльність (аналог українського Фізична особа-підприємецьФОП). Для порівняння, у січні 2022 року (до повномасштабного вторгнення) громадяни України відкрили в Польщі лише 188 таких бізнесів.
«Умови відкриття бізнесу в Польщі від початку повномасштабної війни дійсно полегшили — це зроблено відповідним спецзаконом, який ухвалив Сейм у березні 2022 року, — розповідає hromadske спеціалістка з консалтингу й експертка з міжнародної торгівлі Вікторія Тріфан. — До війни українці в Польщі не могли провадити одноосібну підприємницьку діяльність, за винятком тих, хто мав посвідку на постійне проживання. Після 24 лютого це стало можливо».
Як пояснює експертка, реєстрація одноосібної діяльності в Польщі відбувається доволі просто: онлайн упродовж одного дня. На відміну від відкриття товариства з обмеженою відповідальністю, одноособова діяльність не потребує внесення статутного капіталу.
До підприємництва підштовхувало й те, що альтернативним способом отримувати стабільний дохід переважно ставали 12-годинні зміни на фабриці з обробки риби чи прибирання офісів — тобто діяльність, що для багатьох не була профільною та не передбачала професійного зростання.
«У нас опинилась велика кількість мігрантів, біженців від війни. Вони могли працевлаштуватися. Але іноді відкриття бізнесу давало їм більше можливостей продовжувати працювати за фахом і розвивати компетенції. Не менш вагомим імпульсом була й потреба утримувати себе та дітей у Польщі. Роботодавці частіше потребували робітників на фабрики, а тут перешкодою був і мовний барʼєр», — вважає керівниця відділу економічного прогнозування Польського економічного інституту Катажина Дембковська. Вона звертає увагу на те, що українські жінки реєструють значну кількість нових бізнесів у сфері послуг краси, косметичного догляду, перукарства тощо. Часто такі українські мікробізнеси в Польщі фактично замінили біженкам їхню звичну працю у своїй країні.
Релокація і доступ до ринків ЄС
Інша ситуація стосується релокації бізнесу з України до Польщі після 24 лютого 2022 року. Польсько-українська господарча палата або Польське агентство інвестицій і торгівлі надавали консультації із цього приводу: налагоджували програми підтримки як для польських компаній, що втратили бізнес в Україні, так і для українських підприємців, які хотіли б тимчасово продовжити свою діяльність у Польщі. Ці програми стосувались і розвитку українськомовних сервісів, і сприяння в пошуку вільних логістичних та виробничих площ, і надання правової інформації, необхідної для швидкого початку роботи.
Тож однією з головних перешкод стали не бюрократичні процедури, а питання фінансів — після 24 лютого стало практично неможливо За винятком платежів за критичний імпорт.здійснити банківський переказ з України до іншої країни.
За словами Катажини Дембковської, перенесення бізнесу з України до Польщі можна пояснити не лише безпечнішими умовами: «Ці бізнесмени звідси мають кращий доступ до інших ринків, зокрема інших країн ЄС. Тому для українців це також аргумент, щоб розмістити компанію в Польщі».
Саме доступ до європейських ринків та можливостей для українських фірм став і приводом для конфліктів: наприклад, польські перевізники вже вимагають поновити квоти для українських і навіть заборонити їм працювати на ринках Європейського Союзу. Багатьох непокоїть, що вже невдовзі такі настрої та заклики можуть призвести до конкретних рішень.
Експертка з міжнародної торгівлі Вікторія Тріфан відзначає зміну ставлення в польському суспільстві до українського бізнесу в Польщі.
«Настрої змінилися, безперечно. Змінилися навіть у моєї бухгалтерки: я здивована, що вона, людина освічена, стверджує, що ми, українці, негативно впливаємо на економіку Польщі. Це ж нелогічно: вона щонайменше мої податки до бюджету Польщі перераховує», — зазначає Вікторія, уточнюючи, що вона ще шість років тому перенесла бізнес з України до Польщі. Причиною називає «значну корупцію в Україні, тиск та залякування». А от у Польщі підприємиця не стикалась із корупцією взагалі — попри той факт, що працює в галузі міжнародної торгівлі та має справу з митницею.
Польща для нас нині відкрита. А чи відкриті ми для Польщі?
Зазвичай, влада у європейських країнах чутлива до суспільних запитів. Незабаром після нещодавніх парламентських виборів у Польщі відбудуться і місцеві, тож нова влада це теж враховує.
Мусимо розуміти, що перспективи українського бізнесу в Польщі залежать від кількох важливих складників. Позицію нового польського уряду озвучив міністр інфраструктури Даріуш Клімчак на одній із зустрічей із польськими перевізниками-протестувальниками: «Нам потрібно переглянути чинну торговельну угоду між ЄС та Україною. Українська сторона нарешті погодилася на переговори на цю тему».
Польський урядовець уточнив, що чинна угода має бути модифікована, бо має лише 13 статей, є занадто загальною і допускає «тотальні й необмежені умови входження українських перевізників на польський та європейський ринок».
Та чи стосується це лише одного напрямку — вантажних перевезень? Міністр чітко окреслив, що Польща матиме свої зауваження загалом до питань конкуренції та захисту національних підприємців. Держава висловить свою переговорну позицію вже в березні, під час переговорів про вступ України до ЄС.
Як повідомило hromadske джерело, близьке до Мінінфраструктури України, позиція Польщі буде максимально жорсткою в березні. Це повʼязано, зокрема, із неможливістю для польського бізнесу працювати на рівних умовах з українським саме в Україні: «Добре, українці тепер можуть відкривати ФОПи в Польщі. А поляки в нас? То чому вони мають іти нам назустріч? На переговорах про вступ країни-кандидата до ЄС кожна держава Євросоюзу максимально захищає свої власні інтереси. Ми готові до цього? Здається, ні», — нарікає наш співрозмовник.
Постраждає і мікробізнес біженок
Експертка Вікторія Тріфан застерігає: «Я знаю, що в уряді та на різних урядових панелях [Польщі] активно обговорюють рішення, за яким у березні можливість реєструвати одноособову діяльність зупинять. Поки що вона, власне, і діє до березня».
Саме в березні у Польщі закінчується термін тимчасового захисту для українських біженців, а з ним і всі привілеї — серед них і можливість відкривати одноособову підприємницьку діяльність на рівні з громадянами Польщі.
Є багато надій на те, що нова польська влада продовжить термін захисту біженців до 2025 року, як рекомендувала Європейська комісія. Втім, це не означає, що Польща не зможе відкоригувати умови перебування і діяльності біженців.
Чи варто охочим вести власний бізнес у Польщі бігти наперед реєструвати одноособову підприємницьку діяльність? Невідомо й те, чи залишать біженцям право продовжувати таку діяльність. Вікторія Тріфан сподівається, що в уже відкритих бізнесів цю можливість не відберуть, але існує ймовірність, що їх змусять перейти з одноособової діяльності на іншу форму підприємництва — наприклад, перереєструвати бізнес уже у вигляді товариства.
А от Катажина Дембковська не поділяє думки, що українцям у Польщі можуть скасувати нинішні умови: «Я маю сумнів, що це можливо. Зараз умови для відкриття бізнесу для поляків та українців рівні, вони працюють, існує рівна конкуренція для польських та українських компаній».
Експертка зазначає, що коли Польський економічний інститут проводив дослідження впливу українського бізнесу в Польщі, вони не побачили ознак, що відкриття українських компаній погіршило умови для польських. Це дослідження проводили рік тому, але самі настрої в польському суспільстві відтоді значно погіршилися.
Українській владі доведеться на це реагувати, інакше ситуація українців у Польщі може погіршитися. Якщо песимістичний прогноз справдиться, постраждає насамперед не великий бізнес: десятки тисяч українських жінок-біженок змушені будуть закрити свої мікробізнеси. І це на тлі можливої наступної хвилі біженців до країн ЄС, адже росія в цей час продовжує масовані атаки на українські міста та села.
Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.