Шостий рік справ «суддів Майдану». Чому вони можуть уникнути відповідальності?
***
30 червня суд виправдав екссуддю Печерського суду Києва Оксану Царевич, яку обвинувачували у незаконному позбавленні водійських прав активістів Автомайдану, що напередодні їздили до резиденції Межигір’я Віктора Януковича. Це, відповідно до бази активістів, одна з 337 судів, які під час подій Революції гідності ухвалювали неправомірні рішення щодо учасників Майдану — забороняли мирні зібрання, обвинувачували активістів за опір правоохоронцям та порушення порядку мирних зібрань. Хто з них наразі продовжує працювати та що з кримінальними справами щодо інших служителів Феміди?
«Правосуддя» часів Майдану
«Лише по Автомайдану 120 справ. Є ще ті, яких кидали за ґрати, — це ще сотня, інша сотня — щодо заборони мирних зібрань. Близько 20 справ вже у судах», — розповідає юрист, представник Громадської ради доброчесності Роман Маселко.
Із суддів, які відбирали водійські права в активістів, трьох уже виправдано — Владислав Лисенко(Києво-Святошинський суд Київської області), Ірина Таранкова(Комсомольський міськсуд Полтавської області) та Олег Стеценко (Одеський окружний адміністративний суд). Суддя Бабушкінського суду Дніпропетровської області Микола Бибик оголошений у розшук.
Оксану Царевич з Печерського районного суду Києва у вересні 2016 року звільнив президент Петро Порошенко за порушення присяги після рекомендації Вищої ради юстиції. Однак учора суд не побачив у її діях незаконності, наголосивши на тому, що прокуратура не зібрала необхідних доказів того, що суддя Царевич ухвалювала завідомо неправосудні рішення. Скасування трьох з чотирьох її рішень в апеляційному суді суддя Євген Мартинов доказом не сприйняв. До того ж він додав, що Царевич розглядала адмінпротоколи в розумні терміни, в межах своєї юрисдикції, з дотриманням процесуальних норм і даючи можливість висловитися всім учасникам процесу. Її адвокат Дмитро Сороковой зазначив, що справа від самого початку була сфальсифікована. «Я висловлював своє заперечення на 11 сторінках, виступала й Оксана. Тут не лише питання у прокуратурі, тут і потерпілі, і сукупність інших обставин», — зазначив захисник та додав, що попереду апеляція — прокуратура має 30 днів на оскарження рішення.
Журналістку Оксану Коваленко, яку в часи Майдану Царевич позбавила водійських прав, не визнали потерпілою. «Я обурена цим рішенням з кількох причин. У мене відчуття, що я повернулася у січень 2014 року, коли суди стають на бік зла. Суд навіть не вважає мене потерпілою. Прокуратура не викликала важливих для справи свідків, а коли це зробили ми — не підтримала наше клопотання. Крім того, мене обурює формулювання із судового вироку про те, що рішення Царевич у моїй справі були законними. Вона ж визнала мене винною за те, чого я не скоювала. Ні мене, ні моєї машини не було на місці скоєння правопорушення. А її аргумент, який використав суддя, про те, що Апеляційний суд зміг скасувати рішення Царевич, бо з'явилися нові докази, — це нонсенс. Бо, якби Царевич допитала мене, а не поспішала забрати права, то отримала би всі ці докази сама», — зазначила Коваленко.
Ще розглядаються справи багатьох суддів. Зокрема, колишній суддя Печерського суду Києва Віктор Кицюктежзвинувачується у позбавленні учасників поїздки до Межигір'я водійських посвідчень. За версією слідства, він виніс два завідомо неправосудні рішення, і саме за це Вища рада правосуддя позбавила його статусу судді. Сам Кицюк не визнає провини, його захисник Андрій Подосінов зазначив, що в діях його підзахисного немає дисциплінарного складу злочину. «Наша позиція така, що в діях Кицюка відсутній дисциплінарний проступок, що підтверджено і відмовою Вищої ради правосуддя про притягнення його до відповідальності за ці ж факти. Тож не можна вести мову про наявність складу злочину за статтею 375 (постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови — ред.)», — сказав Подосінов. Також захисник додав, що він та сам Кицюк проти закриття провадження на підставі відповідного рішення Конституційного суду, а планує доводити свою невинуватість у судовому процесі. Водночас потерпілий у справі — учасник автопробігу до будинку Януковича Михайло Черкасенко переконаний, що їхня справа також завершиться виправдувальним вироком екссудді: «Судді теж повинні бути підсудними та відповідати за свої рішення. Ця справа завершиться так само, як і справа Царевич. Так що у нас ще довгий шлях до встановлення справедливої судової системи», — каже потерпілий.
24 січня 2014 року працівники ДАІ зупинили двох водіїв, які везли шини. Їх затримали та звинуватили у масових заворушеннях. До Солом'янського суду подали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суддя Світлана Кушнір дозволила ув'язнити їх на 30 днів. Апеляцію на рішення Кушнір розглядали Олександр Бець, Ольга Єфімова та Марія Приндюк. Вони залишили затриманих за ґратами. Ці судді звільнені з посади, стосовно них тривають судові слухання. Екссуддя Вишгородського суду Київської області Олена Скарлат (Вишгородський районний суд Київської області), відповідно до рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, ухвалювала постанови, якими позбавила осіб права керування автомобілем строком від 3 до 6 місяців через те, що вони нібито не зупинилися на вимогу інспектора ДАІ 29 грудня 2013 року (день проведення акції протесту — поїздки «Автомайдану» до резиденції президента Януковича в Межигір’ї). Надалі вказаних осіб було звільнено.
Тривають слухання стосовно Ірини Татаурової — судді Деснянського районного суду Києва, Олександра Дзюби (Дніпровський районний суд м. Києва), Олега Бевза (Бобринецький районний суд Кіровоградської області), Олега Мори (Обухівський районний суд Київської області), Оксани Степанової (Обухівський районний суд Київської області), Миколи Решетніка (Бабушкінський районний суд м. Дніпра), Владислави Макарчук (Гудим) (Дніпровський районний суд м. Києва), Василя Калашника (Смілянський міськрайонний суд Черкаської області).
Фактична «індульгенція»
У червні 2020 року Конституційний суд фактично скасував статтю 375 Кримінального кодексу, яка передбачала відповідальність суддів за завідомо неправосудні рішення. Раніше з клопотанням про скасування цієї статті до КС звернулася група з 55 депутатів, більшість з яких — члени фракції «Опозиційна платформа — за життя». У рішенні КС йдеться, що не встановлено критеріїв, за якими можна визначити, яке рішення судді є «неправосудним», а також не розкрито змісту сполучення «завідомо неправосудний». Таким чином, ця стаття нібито загрожує незалежності суддів. «Є кілька думок. Є точка зору, що вже все. Тобто всі виправдувальні вироки будуть, усі судді Майдану фактично уникли відповідальності. Але є ще й інша позиція, і вона висловлена в окремій думці одного з суддів Конституційного суду, що якщо зараз Верховна Рада внесе зміни до 375 і вкаже, що таке неправомірне рішення, то фактично можна тоді стосовно цих суддів продовжити розслідування та засудити вже за новою редакцією», — розповів Роман Маселко.
Водночас, колишній керівник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк зазначив, що судді Конституційного суду також фігурують у справі щодо повалення експрезидентом Віктором Януковичем конституційного ладу (частина 1 статті 109 Кримінального кодексу) — розширення своїх повноважень у парламентсько-президентській державі шляхом тиску на суддів Конституційного суду. За його словами, стосовно одного судді КС його управління вже підготувало підозру, але тодішній генпрокурор Юрій Луценко не погодив її. Крім цього, ще було 10-12 проєктів підозр проти чинних і колишніх суддів КС, але вже за генпрокурора Рябошапки управління спецрозслідувань почали розформовувати, й далі вони не пішли. Також Горбатюк вважає, що Конституційний суд взагалі не міг розглядати це питання без висновку Національного агентства з питань запобігання корупції, чи є тут конфлікт інтересів.
Рішення Конституційного суду щодо статті 375 вступить у дію через пів року. До цього часу Верховна Рада має змінити все пов’язане законодавство. «На даному етапі обвинувальні вироки неможливі. Не можна судити людину за неконституційною статтею. Тому по Царевич я просив суддю відкласти розгляд до вирішення Верховною Радою питання по 375. Але він фактично пішов на виправдувальний вирок», — пояснив юрист Роман Маселко.
Тих суддів, яких ще не звільнили, вже й не звільнять — дисциплінарне стягнення можливе протягом трьох років. Чи можуть судді, які були звільнені, поновитися на посадах? Це Верховний Суд може вирішувати роками.