Схоже, ми тепер знаємо більше про «жахливу таємницю» Чарльза Дарвіна. Але чи наблизить це нас до її розгадки?

Майже півтора століття тому британський біолог Чарльз Дарвін розповів про свою «жахливу таємницю», яка викривала хибу в його теорії еволюції. Нині ж віднайдені іншим британським біологом документи свідчать: «жахлива таємниця» переслідувала Дарвіна до самого скону.

За словами професора Лондонського університету королеви Марії Річарда Баґса, опонент Дарвіна намагався пояснити одну з «білих плям» теорії еволюції креаціонізмом — мовляв, причиною є вища надприродна сила, а не рушії природи. А оскільки Дарвіну не було чим це заперечити, він до кінця днів почувався пригніченим.

«Особливо "жахливою" цю таємницю робило те, що її вкрай часто для пояснення участі вищих сил в історії виникнення життя на Землі використовував керівник відділення ботаніки Британського музею», — говорить Баґс в інтерв’ю BBC. Але про все по черзі.

Що таке «жахлива таємниця» Дарвіна?

Дарвін уперше згадує її в листі до свого близького друга, теж ботаніка, Джозефа Гукера. Теорія еволюції не могла пояснити існування квіткових рослин групи покритонасінних. Вони нині становлять значну частину рослинності на Землі — від дубів до водяних лілій.

Аналіз викопних решток показує, що вони виникли десь 100 мільйонів років тому в часи крейдяного періоду й відтоді дуже стрімко поширилися планетою. «Чому покритонасінні не еволюціонували повільно? Чому не існує проміжних форм між голонасінними — як-от хвойними — і квітковими рослинами?» — пояснює суть «жахливої таємниці» Баґс.

Таким чином, існування покритонасінних суперечить одному з наріжних принципів еволюції — природному добору. Дарвін припускав, що покритонасінні могли розвинутися на якомусь невідомому тоді острові — можливо, десь у районі Південного полюса. Цими думками й переживаннями він також ділився з Гукером.

Що нового дізнався Баґс?

Він виявив текст лекції згаданого вже керівника відділення ботаніки Британського музею. Звали його Вільям Карутерс. Він був авторитетним на свій час палеоботаніком і дотримувався креаціоністських поглядів. У своїй лекції у 1876 році Карутерс заявив, що покритонасінні такими, як вони є, створив бог під час крейдяного періоду, а тому вони й не еволюціонували.

Слова Карутерса на той час викликали значний резонанс: їх передрукували в газетах і обговорювали в наукових колах. І, як припускає Баґс, саме це викликало розпач у Дарвіна, оскільки в межах теорії еволюції опонувати Карутерсу він просто не міг.

«Це дозволяє зрозуміти, що відбувалося в голові в Дарвіна в останні кілька років його життя. [Ця остання таємниця] Дарвіна — проблема, яка не давала його голові спокою в останні місяці його життя», — вважає Баґс.

А чи розв’язали «жахливу таємницю» Дарвіна?

Ні. Навіть через 140 років після її виникнення теорія еволюції досі не може пояснити стрімке поширення покритонасінних. «Звісно, ми значно збагатили розуміння еволюції та знання про викопні рештки, але таємниця й досі не розкрита», — говорить Баґс.

Своє дослідження він оприлюднив у виданні American Journal of Botanny.