SIM-картка за паспортом: загроза приватності, кібербезпека та світовий досвід

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України запропонувала законопроект, яким передбачається реєстрація всіх мобільних абонентів та пристроїв.

Необхідність таких змін пояснюють тим, що це підвищить кібербезпеку, сприятиме розслідуванню та протидії злочинам.

Своєю чергою, мобільні оператори мають низку зауважень до нинішньої редакції законопроекту, а правозахисники вимагають реальних і вичерпних обґрунтувань ініціативи, яка торкається насамперед приватності.

Громадське розбиралось, як законопроект планується впроваджувати, на якій стадії він перебуває, та яким чином діє практика продажу SIM-карток за паспортами в різних країнах світу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Технологічний тероризм: як депутати збираються запровадити цензуру в інтернеті.

Що пропонує Держспецзв'язок

Унести зміни до законів «Про телекомунікації» і «Про радіочастотний ресурс України».

Згідно з оприлюдненим на сайті відомства актом, операторів зобов’яжуть збирати персональні дані абонентів, які не укладали з ними письмового договору.

Також пропонується повернути практику ведення бази IMEI-кодів (унікальних серійних номерів кожного пристрою, що встановлюються при виробництві на заводі – ред.), яку скасували у 2014 році.

Як це впроваджуватиметься

Як повідомили Громадському в Держспецзв’язку, законопроект перебуває на стадії громадського обговорення і певних строків ухвалення відомство не має.

«Ми винесли ініціативу, щоб почути думку та ідеї від мобільних операторів та громадськості. Ми не хотіли б диктувати. Усе має бути демократично. Винесений проект недосконалий і сірий — готових рішень немає», — сказав прес-секретар Сергій Прокопець.

Він наголосив, що Україна в цьому новому для себе проекті не звертається до російського досвіду, натомість каже про Польщу та Німеччину.

Стосовно ініціативи з реєстрацією не лише мобільних номерів, але й IMEI-кодів Прокопець пояснив, що реєстрація пристроїв не стосуватиметься конкретної людини як користувача, на відміну від реєстрації SIM-карток.

«IMEI-коди — питання скоріше для бізнесу. Ви, як користувач, не маєте бути суб’єктом цього. Ми це впроваджуємо, адже виступаємо за білий ринок торгівлі», — сказав прес-секретар.

Фінансовий бік питання, як зазначив Прокопець, відомство поки що не обговорювало. «Після громадського обговорення, коли остаточно будемо впевнені, можна буде більш-менш підраховувати», — додав він.

Операторів мобільного зв'язку зобов’яжуть збирати персональні дані абонентів, які не укладали з ними письмового договору Фото: EPA/ROMAN PILIPEY

Що кажуть оператори

Мобільні оператори здебільшого не підтримують запропонований законопроект у тій редакції, що з’явилася на сайті відомства.

У компанії «Київстар» нинішню версію розкритикували та вже надіслали зауваження профільній Українській асоціації зв’язку.

Радник з регуляторних питань компанії Максим Савченко в коментарі Громадському зауважив, що проект необхідно доробляти, оскільки він:

►не враховує правовий статус і порядок надання послуг абонентам, які не зареєстровані, але вже користуються послугами

►не встановлює строків реєстрації існуючих абонентів, які користуються мобільним зв’язком без ідентифікації

►поновлює введення бази IMEI, хоча відповідно до пункту 100 «Плану дерегуляції господарської діяльності», затвердженого Постановою КМУ № 615-р від 23.08.16, функціонування автоматизованої системи обліку IMEI-кодів скасовується.

Попри те, що реєстрація убезпечає абонента від викрадення номеру, у «Київстарі» вважають, що реєстрація користувачів має бути добровільною.

«Операторам потрібен тривалий «перехідний період», щоб перебудувати систему продажів, знайти рішення, яке влаштує інтереси та права добросовісних клієнтів, які обрали неідентифіковане користування зв’язком. Швидкі і непродумані рішення можуть викликати невдоволення громадян, призвести до нових правових колізій, порушенню прав клієнтів», — повідомили в компанії.

У компанії Vodafone зазначили, що реєстрація клієнтів «відповідає вимогам ринку», оскільки багато послуг потребує звернення з паспортом: збереження номеру, деякі платіжні функції, мобільний ID. Але наголосили, що для введення закону в дію, потрібен певний час.

«В Україні понад 90% абонентів — не зареєстровані. Для укладання угод з ними знадобиться близько 2 років. У разі введення системи електронної реєстрації термін може зменшитися до року», — розповіла Громадському PR-директорка оператора Vodafone   Вікторія Рубан.

У lifecell також зазначили, що доступність деяких функцій залежить від реєстрації абонента, як, приміром, полегшення процедури збереження номеру при зміні мобільного оператора (MNP), урядових, фінансових послуг тощо.

Водночас у компанії попереджають, що реєстрація буде довгим та складним процесом через необхідність звертатися з паспортом до офісів оператора.

«У той же час його можна спростити і прискорити за допомогою сучасних цифрових технологій, дозволивши абонентові проходити процедуру реєстрації та ідентифікації віддалено, наприклад, за допомогою такого інструменту, як BankID», — пояснили Громадському в прес-службі lifecell.

Питання про права людини

У коментарі Громадському керівник проектів правозахисної організації Freedom House в Україні Зорян Кісь сказав, великої потреби в реєстрації номерів користувачів немає.

«Я проти такої ініціативи. Будь-які речі, які зачіпають приватність, мають бути добре обґрунтовані. І я хотів би побачити реальне пояснення, чому це потрібно», — наголосив він.

За словами Кіся, правозахисники братимуть участь в обговоренні законопроекту, адже «ініціатива несе більшу загрозу, ніж користь для приватності».

«Дуже часто використовується аргумент про кібербезпеку. На жаль, у нас така ситуація із захистом персональних даних, що багато людей можуть отримати доступ до баз даних. А громадські обговорення (законопроекту — ред.) відбуваються таким чином, що правозахисники можуть лише висловитися, не маючи натомість реального впливу», — сказав він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Чорний вівторок» українського IT: яких збитків завдала кібератака, та хто її вчинив.

Правозахисники вважають, що великої потреби в реєстрації номерів користувачів немає Фото: EPA/SERGEY DOLZHENKO

Світовий досвід

Загалом у світі реєстрація SIM-карт за паспортом запроваджена майже в 100 країнах, серед яких Норвегія, Південна Корея, Індія, Таїланд, Бразилія, Перу, Польща, Німеччина, Росія, Білорусь та майже всі країни Африки. Мобільні оператори цих країн пояснюють, що вимога зумовлена антитерористичною політикою.

Але в різних країнах покупка SIM-карти відбувається по-різному. Наприклад, у Німеччині можна придбати карту де завгодно — від ринків і продуктових лавок, до спеціалізованих магазинів. Водночас, є SIM-карти, які продаються лише за наявності документа, що посвідчує особу, але карту без абонплати можна придбати і без посвідчення. Однак, згодом її все одно потрібно буде зареєструвати.

У Камбоджі, В’єтнамі і Таїланді для оформлення картки від покупця вимагатимуть паспорт або його копію. В Індії документи теж необхідні, але для туристів є безліч можливостей дістати на кілька місяців нелегальну карту без паспорта. У деяких країнах Європи при оформленні тривалого контракту попросять не просто паспорт, а й виписку з банку, фіскальний код і документ, що підтверджує громадянство цієї держави.

У Росії, зокрема, SIM-карти продають за паспортами, починаючи з 2005 року. Однак обмеження посприяло появі своєрідного «чорного» ринку, де можна було анонімно придбати будь-яку кількість SIM-карт будь-якого оператора. З 1 січня 2014 року в РФ набули чинності нові законодавчі обмеження, за якими не можна придбати SIM-карти без документів або за межами спеціально призначених для цього торгових точок. Також у країні передбачені штрафи за незаконний продаж номерів.

Однак росіяни продовжують нехтувати законом. У соцмережах з’явилися групи, де перепродавали SIM-карти, навіть оптом. Таким чином номери були безіменні, тобто їх ніхто не реєстрував, а тому неможливо встановити як ім’я нового власника картки, так і дані продавця.

Схожа ситуація і в Білорусі, де SIM-карти продаються за паспортами фактично з моменту появи мобільного зв’язку, а «чорний» ринок анонімних SIM-карт наразі масштабніший за російський.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram