ENRU

Технологічний тероризм: як депутати збираються запровадити цензуру в інтернеті

9c05b0477e0270a69
Законопроек зобов’яже всіх інтернет-провайдерів власним коштом виконувати рішення судів, слідчих, чи РНБО про «тимчасове блокування» веб-сайтів Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

Масштабна вірусна атака 27 червня може стати приводом для запровадження цензури в українському інтернеті.

Апелюючи до негайної необхідності інформаційного захисту держави, парламентський комітет з нацбезпеки пропонує дозволити силовикам блокувати будь-який веб-сайт без рішення суду.

Верховна Рада хотіла розглянути ініціативу вже сьогодні, 13 липня, але не знайшлося голосів, щоб поставити питання на порядок денний.

Законопроект № 6688 «Щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері» в терміновому порядку вносили до порядку денного останніх днів поточної сесії.

Його зареєстрували секретар комітету з питань нацбезпеки і оборони Іван Вінник («Блок Петра Порошенка») та члени комітету Дмитро Тимчук і Тетяна Чорновол (обидва — «Народний фронт») лише в середу, 12 липня того ж дня документ обговорили на профільному комітеті.

«У комітету є 12 годин, щоб визначитись із рішенням щодо нього», — заявив «Громадському» Іван Вінник у середу ввечері.

Напередодні, у понеділок 10 липня Вінник, разом з іншим членом комітету Андрієм Тетеруком, зареєстрував законопроект № 6676 із такою ж назвою — «Щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері».

Але наступного дня депутати в сесійній залі не підтримали його включення до порядку денного. За розгляд документу проголосувало лише 197 депутатів, переважно з «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту».

Відтак голова Ради нацбезпеки і оборони Олександр Турчинов назвав парламентарів «співучасниками кіберзлочинів», які, ідучи на канікули, «залишають країну відкритою до нових кібератак та інформаційних провокацій».

Депутат Вінник, пояснюючи «Громадському» важливість швидкого ухвалення законопроектів, згадав вірусну атаку 27 червня, як приклад небаченої кіберзагрози, що постала перед Україною і потребує негайних відповідей.

Андрій Тетерук, у свою чергу, запевнив «Громадське», що законопроект № 6676, співавтором якого він є, ще доопрацьовуватимуть. Водночас Вінник називає законопроект № 6688 принципово новим документом. Однак порівняння двох текстів свідчить, що відрізняються вони лише в кількох не надто суттєвих моментах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Чорний вівторок» українського IT: яких збитків завдала кібератака, та хто її вчинив

Зокрема, обидва офіційно прирівнюють кібератаку до однієї з форм технологічного тероризму. Це чи не єдиний момент, який пов’язує зміст документів із вірусною атакою кінця червня — початку липня.
Переважно увага приділяється впровадженню принципово нової процедури — обов’язковому блокуванню українськими провайдерами доступу до будь-якого ресурсу в мережі, який лише підозрюється в порушенні законодавства — без рішення суду.

«Фронтовик» Андрій Тетерук (в центрі) називає новий законопроект Вінника принципово новим документом, але насправді відрізняються вони лише в кількох не надто суттєвих моментах Фото: Владислав Мусієнко/УНІАН

Заблокувати на 48 годин

Законопроекти передбачають внесення самого поняття «блокування інформаційного ресурсу» до кримінального процесу. Згідно обох текстів, підставою для блокування може стати поширення через такий ресурс інформації, з використанням якої «учиняються тяжкі або особливо тяжкі злочини».

Термін «блокування доступу до ресурсу» визначається, як один із видів санкцій, що їх може застосовувати РНБО.

І зрештою третій термін — «тимчасове блокування (обмеження) доступу до інформаційного ресурсу» у разі ухвалення ініціативи, стане одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Рішення про такий захід має ухвалюватись суддею за клопотанням слідчого чи прокурора під час судового провадження чи досудового розслідування.

Однак у «виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із урятуванням життя людей та запобіганням учиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину» слідчий чи прокурор зможе заблокувати будь-який ресурс у мережі, не чекаючи на рішення суду. Щоправда, лише на 48 годин.

Звертаючись із клопотанням про тимчасове блокування сайту, слідчий чи прокурор муситимуть попереджати про це його власника українською та англійською мовами, але тільки в разі, якщо контактні дані вказані на самому ресурсі.

Законопроект зобов’язує всіх інтернет-провайдерів власним коштом виконувати рішення судів, слідчих, чи РНБО про блокування — в інакшому випадку на них чекає штраф до 5% річного доходу. Щоправда, сам порядок виконання таких рішень ще має розробити Кабмін.

На Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку і інформатизації, покладається обов’язок стежити за дотриманням цього порядку, а також вести Єдиний реєстр виконання рішень про блокування.

Депутатка від БПП Ольга Червакова у своєму дописі в соціальних мережах зазначає, що загрозою національній безпеці в інформаційний сфері пропонують вважати, зокрема, «здійснення впливу на ухвалення рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами».

«Очевидно, що зі вступом в дію даного закону «технологічними терористами» стануть Найєм, Лещенко та всі, хто завтра вийде вимагати скасування депутатського імунітету під Верховну Раду. Адже вони здійснюватимуть вплив на орган державної влади.
Активісти, які пікетують сесії місцевих рад з вимогою не роздавати в приватні руки рекреаційні ліси, теж стануть терористами, бо впливають на органи місцевого самоврядування. А всі інформаційні ресурси, що висвітлюватимуть ці події, стануть кандидатами на закриття»
, — пише депутатка. «Це спроба протягнути цензуру».

Хто автор?

На прохання «Громадького» прокоментувати окремі моменти законопроектів, депутат Вінник продемонстрував дивну, як на співавтора, необізнаність. Спочатку заперечував, що ініціатива передбачає досудове блокування веб-сайтів. Пізніше виправився.

«Та це ж лише на 48 годин. У нас навіть людину без рішення суду можна на 72 години затримувати», — заявив депутат.

Депутат Іван Вінник, який вистпає автором законопроекту, не надто оріентується у нюансах прописаних у проекті закону Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

Ініціатива Вінника далеко не вперше пропонує впровадити в Україні механізми блокування сайтів в інтернеті без судового рішення. Подібні законопроекти вже багато років час від часу розробляють, зокрема СБУ та МВС. Апелюють до необхідності пришвидшення процесу розслідування чи припинення ймовірного правопорушення в інтернеті.

Іншими лобістами є захисники авторських прав в інтернеті: медіакомпанії, розробники програмного забезпечення, чиновники у сфері захисту авторського права. Вони вимагають, щоб за їхньою заявою провайдери негайно блокували доступ до піратських ресурсів.

Опонують їм, зокрема інтернет-провайдери, розробники веб-сервісів, представники соцмереж та онлайн-ЗМІ. Вони побоюються, що істотне спрощення процедури блокування дасть привід для масштабної цензури в інтернеті.

Блокування доступу до «незаконної інформації» в інтернеті було, зокрема передбачено і в «законах 16 січня», ухвалених за ініціативи Партії регіонів у розпал Євромайдану та скасованих після його перемоги.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Цифровий апокаліпсис через недбалість: що треба знати про наймасштабнішу хакерську атаку в Україні

У квітні 2017-го вступив у силу закон «Про державну підтримку кінематографії», поданий групою депутатів на чолі з Миколою Княжицьким («Народний фронт»). Після понад двох років обговорень ініціатива Княжицького зберегла норму про блокування хостинг-провайдером доступу до піратського ресурсу за зверненням правовласника. Механізм такого блокування поки що не розроблений.     

15 травня 2017 року президент Порошенко своїм указом увів у силу рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке фактично передбачає блокування українськими провайдерами доступу до популярних російських соцмереж «Вконтакте» та «Одноклассники», пошуковика «Яндекс», поштових та інших інтернет-сервісів, які належать російським компаніям Mail.Ru Group, «Яндекс» тощо.

Істотне спрощення процедури блокування може дати привід для масштабної цензури в інтернеті Фото: EPA/DAVID CHANG

У тексті документу санкція визначена як «заборона інтернет-провайдерам надання послуг з доступу до ресурсів». Ще тоді низка провайдерів заявили, що юридичний механізм виконання такої заборони відсутній. Деякі з них, наприклад, столичний Wnet відмовлялися блокувати російські соцмережі — після чого до їхнього офісу із обшуками приходили співробітники СБУ.

Кримінальне провадження щодо Wnet відкрили за ч. 3 ст. 110-2 КК України: «Фінансування дій, учинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України», однак джерело «Громадського» в департаменті контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ запевняло, що відкриття кримінального провадження і обшуки «були публічним покаранням для тих, хто не виконує рішення РНБО».

Водночас співрозмовник «Громадського» повідомляв, що СБУ готуватиме законопроект, який регламентує блокування доступу до сайтів і «з яким провайдерам доведеться погодитись, зважаючи на ситуацію».

За інформацією одного з головних телеком-лобістів країни Тетяни Попової, голови ради Телекомунікаійної палати України, галузевого об’єднання, до якого входять, зокрема, такі великі провайдери як «Воля» та «Датагруп», законопроект, зареєстрований Іваном Вінником і є тим документом, що розроблявся в СБУ.

«Наскільки мені відомо, він спочатку мав стосуватися лише діяльності магістральних операторів, здатних блокувати доступ на міжнародному рівні. Однак пізніше в нього почали дописувати усіляке різні люди», — розповідає вона.

Депутат Вінник заперечує залучення силовиків до розробки законопроекту. «Серед авторів достатньо експертів з питань кібербезпеки», — запевняє він.

У переліку авторів законопроекту № 6688, окрім депутатів, що його зареєстрували, указані завідувач секретаріату комітету Ради з нацбезпеки і оборони Тетяна Блистів, а також Володимир Колісник, «позаштатний радник комітету». Людина із такими самим ім’ям та прізвищем працює в адміністрації президента заступником керівника головного департаменту з нацбезпеки і оборони.

Інші види кіберзахисту

Тетяна Попова обурюється, що такий важливий документ не обговорювався із громадськістю та представниками телекомгалузі, на роботу якої безпосередньо впливає.

На думку Вінника, такої необхідності немає, «законопроект більше про нацбезпеку».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дослідники кібервоєн та соцмереж — про заборону російських платформ

Голова парламентського комітету з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко («Самопоміч») у середу запевняв «Громадське», що ініціативи Вінника раніше із ним не обговорювались. «Його спеціально відправили на ручний комітет. Дуже хочуть протягнути», — зазначив депутат. Сам Данченко у вівторок 11 липня утримався під час голосування за включення законопроекту № 6676 до порядку денного, тоді як більшість фракції «Самопоміч» проголосувала проти.

Утім комітет з питань інформатизації імовірно стосується законопроектів Вінника — заступниця голови секретаріату комітету Катерина Столярська вказана у властивостях файлів порівняльних таблиць як авторка документа.

Уже в четвер секретар комітету з інформатизації та зв'язку Олександр Старинець на своїй сторінці у Facebook заявив, що ані комітет, ані Катерина Столярська до розробки законопроекту не мають ніякого відношення.

«Автори використали шаблон порівняльної таблиці, яких за період своєї добросовісної робити в Апараті ВРУ Катерина Михайлівна підготувала чимало!!! Припиніть провокаційні розмови!», —написав він.

Данченко ж не зміг пояснити «Громадському» як це сталося — за його словами він вів засідання комітету, на якому в терміновому порядку розглядались правки до іншого масштабного законопроекту щодо протидії кіберзагрозам.

Ідеться про проект закону «Про основні засади забезпечення кібербезпеки», зареєстрований іще в червні 2015-го міжфракційною групою депутатів на чолі з першим заступником голови комітету з інформатизації та зв’язку Русланом Лук’янчуком, за участі Данченка.

Цей масштабний документ передбачає, зокрема, створення переліку об’єктів критичної інфраструктури — підприємств, сервісів, організацій, чий кіберзахист є питанням нацбезпеки.

У законопроекті йдеться про необхідність застосування на таких об’єктах єдиних стандартів кібербезпеки та залучення для їхнього захисту фахівців Державного центру кіберзахисту при РНБО, Держслужби спецзв’язку.

Пропонується також запровадити щорічний незалежний аудит систем кіберзахисту для державних та приватних об’єктів критичної інфраструктури, про результати якого їхнє керівництво має звітувати перед Радою.

Цей проект обговорювався в IT-галузі останні два роки, та все ж не знайшов необхідної підтримки. У травні 2017-го депутати відправили його на повторне друге читання. Підтримку законопроекту від імені Кабміну тоді висловлював заступник міністра економіки Максим Нефьодов.

Водночас заступник голови адміністрації президента Дмитро Шимків в інтерв’ю «Громадському», після кібератаки 27 червня, розкритикував централізовану систему кіберзахисту, створення якої передбачає документ.

Олександр Данченко запевняє в необхідності ухвалення закону для попередження майбутніх кібератак. Він обіцяє «докласти всіх зусиль, щоб внести його на повторний розгляд до канікул».

Підписуйтесь на наш канал в Telegram