Технології

Технологічний тероризм: як депутати збираються запровадити цензуру в інтернеті

6 липня, 2018 13:20
Технології/Технологічний тероризм: як депутати збираються запровадити цензуру в інтернеті
Зберегти
Вигляд
lead
Масштабні вірусні атаки на українську IT-інфраструктуру стали приводом для запровадження цензури в українському інтернеті. За рік після них, апелюючи до негайної необхідності інформаційного захисту держави, парламентський комітет з нацбезпеки пропонує дозволити силовикам блокувати будь-який веб-сайт без рішення суду.

Верховна Рада хотіла розглянути ініціативу вже сьогодні, 5 липня, але не знайшлося голосів, щоб поставити питання на порядок денний.

Законопроект № 6688 «Щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері» вже вдруге в терміновому порядку намагаються внести до розгляду у сесійній залі парламенту. 

Рік тому його зареєстрували секретар комітету з питань нацбезпеки і оборони Іван Вінник («Блок Петра Порошенка») та члени комітету Дмитро Тимчук і Тетяна Чорновол (обидва — «Народний фронт») тоді ж документ уперше схвалили на профільному комітеті. 

Перед тим Вінник, разом з іншим членом комітету Андрієм Тетеруком, зареєстрував законопроект № 6676 із такою ж назвою — «Щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері», але депутати в сесійній залі не підтримали його включення до порядку денного.

Ще минулого року голова Ради нацбезпеки і оборони Олександр Турчинов назвав парламентарів «співучасниками кіберзлочинів», які, ідучи на канікули, «залишають країну відкритою до нових кібератак та інформаційних провокацій». Сьогодні цю риторику продовжують у Службі безпеки України. 

«Протягом 5 місяців 2018 року СБУ виявило та задокументовано використання російськими спецслужбами 181 інформаційного ресурсу з метою дестабілізації ситуації в Україні», — переконував 4 липня членів комітету з питань нацбезпеки і оборону заступник голови СБУ Олег Фролов.

4 липня комітет знову рекомендував Раді ухвалити законопроект №6688 за основу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Чорний вівторок» українського IT: яких збитків завдала кібератака, та хто її вчинив

«Фронтовик» Андрій Тетерук (в центрі) називає новий законопроект Вінника принципово новим документом, але насправді відрізняються вони лише в кількох не надто суттєвих моментах Фото: Владислав Мусієнко/УНІАН

Заблокувати на 48 годин

Чи не єдиний момент, який пов'язує зміст документу із попередніми кібератаками — законодавче визначення їх як форми технологічного тероризму.

Однак основна увага в законопреокті приділяється впровадженню принципово нової процедури — обов'язковому блокуванню українськими провайдерами доступу до будь-якого ресурсу в мережі, який лише підозрюється в порушенні законодавства — без рішення суду. 

Законопроекти передбачають внесення самого поняття «блокування інформаційного ресурсу» до кримінального процесу. Згідно обох текстів, підставою для блокування може стати поширення через такий ресурс інформації, з використанням якої «учиняються тяжкі або особливо тяжкі злочини». 

Термін «блокування доступу до ресурсу» визначається, як один із видів санкцій, що їх може застосовувати РНБО. 

І зрештою третій термін — «тимчасове блокування (обмеження) доступу до інформаційного ресурсу» у разі ухвалення ініціативи, стане одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Рішення про такий захід має ухвалюватись суддею за клопотанням слідчого чи прокурора під час судового провадження чи досудового розслідування. 

Однак у «виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням учиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину» слідчий чи прокурор зможе заблокувати будь-який ресурс у мережі, не чекаючи на рішення суду. Щоправда, лише на 48 годин.

Звертаючись із клопотанням про тимчасове блокування сайту, слідчий чи прокурор муситимуть попереджати про це його власника українською та англійською мовами, але тільки в разі, якщо контактні дані вказані на самому ресурсі. 

Законопроект зобов’язує всіх інтернет-провайдерів власним коштом виконувати рішення судів, слідчих, чи РНБО про блокування — в іншому випадку на них чекає штраф до 5% річного доходу. Щоправда, сам порядок виконання таких рішень ще має розробити Кабмін. 

На Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку й інформатизації, покладається обов'язок стежити за дотриманням цього порядку, а також вести Єдиний реєстр виконання рішень про блокування.

Цензура не пройде

Числені громадські організації, а також експерти IT-ринку як і торік продовжують називати ініціативу Івана Вінника шляхом до впровадження цензури в українському інтернеті. 

Так, голова ГО «Лабораторії цифрової безпеки» Ірина Чулівська нагадала, що сам Вінник раніше висловлював незадоволеність через те, що українські сайти транслювали «парад ДНР».

«Сьогодні нам не подобається парад «ДНР» і ми заблокуємо всі сайти, що його транслювали, завтра нам не сподобається журналістське розслідування про корупцію у Верховній Раді», — наголосила вона.

Тетяна Попова — одна з головних телеком-лобістів країни. Вона очолює раду Телекомунікаційної палати України. Це галузеве об’єднання, до якого входять, зокрема, такі великі провайдери як «Воля» і «Датагруп». Тетяна зауважує: згідно з законопроектом, «суб'єкти господарювання зокрема й оператори, провайдери телекомунікацій, які використовують міжнародні канали електрозв'язку, зобов'язані за власні кошти закуповувати та встановлювати технічні засоби (…) необхідні для блокування доступу до інформаційних ресурсів (сервісів), а також обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування». 

Це на її думку дасть змогу влаштовувати стеження за українськими інтернет-користувачами — за допомогою систем, подібних до російської СОРМ, яка в реальному часі дозволяє монітитроти весь інтернет-трафік операторів. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Медіа, Webmoney та «республіканський банк ДНР»: хто потрапив під українські санкції

Врешті аргументи бізнесу та громадськості призвели до того, що Рада не підтримала розгляд законопроекту 5 липня. За його внесення до порядку денного проголосувало лише 158 депутатів — переважно з БПП та «Народного фронту».

Депутат Іван Вінник, який виступає автором законопроекту, не надто орієнтується в нюансах, прописаних у проекті закону Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

Не перші й не останні

Ініціатива Вінника далеко не вперше пропонує впровадити в Україні механізми блокування сайтів в інтернеті без судового рішення. Подібні законопроекти вже багато років час від часу розробляють, зокрема СБУ та МВС. Апелюють до необхідності пришвидшення процесу розслідування чи припинення ймовірного правопорушення в інтернеті.

Іншими лобістами є захисники авторських прав в інтернеті: медіакомпанії, розробники програмного забезпечення, чиновники у сфері захисту авторського права. Вони вимагають, щоб за їхньою заявою провайдери негайно блокували доступ до піратських ресурсів. 

Опонують їм, зокрема інтернет-провайдери, розробники веб-сервісів, представники соцмереж та онлайн-ЗМІ. Вони побоюються, що істотне спрощення процедури блокування дасть привід для масштабної цензури в інтернеті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дослідники кібервоєн та соцмереж — про заборону російських платформ

Блокування доступу до «незаконної інформації» в інтернеті було, зокрема передбачено і в «законах 16 січня», ухвалених за ініціативи Партії регіонів у розпал Євромайдану та скасованих після його перемоги. 

У квітні 2017-го вступив у силу закон «Про державну підтримку кінематографії», поданий групою депутатів на чолі з Миколою Княжицьким («Народний фронт»). Після понад двох років обговорень ініціатива Княжицького зберегла норму про блокування хостинг-провайдером доступу до піратського ресурсу за зверненням правовласника. Механізм такого блокування поки що не розроблений.

15 травня 2017 року президент Порошенко своїм указом увів у силу рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке фактично передбачає блокування українськими провайдерами доступу до популярних російських соцмереж «Вконтакте» та «Одноклассники», пошуковика «Яндекс», поштових та інших інтернет-сервісів, які належать російським компаніям Mail.Ru Group, «Яндекс» тощо.

У тексті документу санкція визначена як «заборона інтернет-провайдерам надання послуг з доступу до ресурсів». Ще тоді низка провайдерів заявили, що юридичний механізм виконання такої заборони відсутній. Деякі з них, наприклад, столичний Wnet відмовлялися блокувати російські соцмережі — після чого до їхнього офісу із обшуками приходили співробітники СБУ.

СБУ також залучалась і до розробки законопроекту №6688 — підтвердив заступник голови служби Олег Фролов.

У переліку авторів законопроекту № 6688, окрім депутатів, що його зареєстрували, указані завідувачка секретаріату комітету Ради з нацбезпеки і оборони Тетяна Блистів, а також Володимир Колісник, «позаштатний радник комітету». Людина із такими самим ім'ям та прізвищем працює в адміністрації президента заступником керівника головного департаменту з нацбезпеки і оборони.

Пов`язані новини