Ситуація з туберкульозом у країні складна, але Україна використовує інновації у лікуванні — МОЗ
В Україні у 2023 році зареєстрували близько 20 тисяч випадків туберкульозу, 640 із них — серед дітей. У Міністерстві охорони здоров'я визнали, що ситуація із захворюваністю залишається складною по всій країні, проте лікарі використовують новітні підходи, щоб скоротити час одужання пацієнтів.
Про це розповіли завідувачка відділу управління та протидії туберкульозу Центру громадського здоров’я Яна Терлеєва та головний державний санітарний лікар Ігор Кузін під час брифінгу в Медіацентрі Україна 29 березня.
Найбільша кількість випадків захворюваності на туберкульоз задокументована в Одеській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Закарпатській та Волинській областях.
Терлеєва наголосила, що в європейському регіоні Україна потрапила до країн з високим рівнем захворюваності на туберкульоз. За її словами, це спричинено повномасштабною війною, тривалим стресом, перебуванням у підвальних приміщеннях та зубожінням населення.
Представниця Центру громадського здоров’я додала, що в Україні поширений переважно лікарсько стійкий туберкульоз. Він викликаний ізолятом бактерії Mycobacterium tuberculosis, стійким до одного або декількох протитуберкульозних препаратів.
У Міністерстві охорони здоров’я закликають якнайшвидше звертатися по медичну допомогу, адже туберкульоз на сьогодні виліковний. Щобільше, за словами Кузіна, в Україні використовуються інноваційні підходи в лікуванні.
Так, є можливість вилікувати пацієнтів з Форма туберкульозу, що резистентна до щонайменше двох найбільш ефективних протитуберкульозних препаратівмультирезистентним туберкульозом у період від 6 до 9 місяців замість 18-24 місяців, як це було раніше.
Ще однією з новітніх схем лікування туберкульозу є Режим BPaL — замість ін’єкцій складається з таблетованих форм препаратів бедаквіліну, претоманіду та лінезолідуBPaL. Як пояснив головний санітарний лікар, це «по суті інноваційні ліки», які призначаються, залежно від клінічних особливостей, в середньому від 6 до 9 місяців.
Крім того, змінилися підходи в госпіталізації та діагностуванні. Зокрема, послуги стали доступними на рівні первинної ланки медичної допомоги, тобто сімейний лікар може забезпечувати амбулаторне ведення пацієнта.