Скасування закону про ринок землі та переговори з «Л/ДНР»: що може змінити законопроєкт Зеленського про референдум?

Кандидат у президенти Володимир Зеленський обіцяв, що першим його законопроєктом стане проєкт про «народовладдя». Через рік він його подав у парламент — законопроєкт «Про народовладдя через всеукраїнський референдум». Із можливістю голосувати онлайн. Майже напередодні місцевих виборів, які можливо доведеться проводити в умовах карантину.

Чому Україна не має закону про референдум, адже всеукраїнський референдум уже проводили (16 квітня 2000 року з приводу реформи системи державного управління)? Тому що у квітні 2018 року Конституційний суд його скасував. Очолював КС тоді Станіслав Шевчук. У розмові з hromadske він нагадав, що таке рішення ухвалили через порушення процедури під час ухвалення закону, а також через положення, які порушували Конституцію.

Але після скасування виникла прогалина, бо має бути закон, який регулює питання референдуму. «Це дуже важливий аспект для народовладдя. При цьому є процедури, які вже передбачені Конституцією, — внесення змін до І, ІІІ та XIII розділів обов’язково передбачають референдум — і виходить так, що без закону про референдум неможливо змінити Конституцію», — зазначив Шевчук.

Поданий президентом законопроєкт експертна спільнота розробляла давно. Як розповідає співголова Ради Коаліції «Реанімаційний Пакет Реформ» (РПР), керівниця проєктів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко, яка входила до робочої групи, нинішній законопроєкт не порушує Конституцію. На відміну від попереднього, наголошує експертка, яка в 2018 році представляла подання у Конституційний суд із вимогою скасувати попередній закон про референдум.

Чи означає закон про референдум справжнє народовладдя? Ні, адже обов’язковість рішення референдуму визначається питанням, за яке голосували люди. Наприклад, якщо на референдумі розглянуть скасування якогось закону, і населення підтримає це — зазначений закон автоматичного втратить чинність, і для цього не знадобиться рішення якогось органу державної влади. Але, наприклад, якщо на голосування поставлять питання, яке треба буде потім затверджувати в парламенті, результат матиме консультативне значення. Порада, а не наказ».

«У законопроєкті прописано, що орган зобов’язаний реалізувати результати референдуму. Але що робити, якщо це буде питання, адже будь-яке питання — це ще не рішення. Приміром, питання: «Чи можна продавати землю іноземцям?». І на нього буде два варіанти відповіді: «Так» і «Ні». Як виконати результат? Ніяк. Далі має бути рішення парламенту, який відповідним чином внесе зміни до земельного законодавства або ухвалить нове», — каже Кириченко. Не набереться голосів у Раді — і нічого не буде. Механізму, який би змусив депутатів втілити у закон ту відповідь, яку дала більшість на референдумі, не існує.

Чи є небезпека у цьому законі

Одразу після появи законопроєкту почали говорити про його загрози. Наприклад, лідер партії «Голос» Святослав Вакарчук вважає, що в нинішніх умовах це може призвести до «маніпуляції громадською думкою». «У сучасних умовах скористаються цим не громадяни, а ті, в кого в руках зосереджено гроші та медіа. Олігархи або російські агенти. Для чого президент дає їм у руки таку небезпечну зброю?», — запитує Вакарчук.

Юлія Кириченко підтверджує, що навіть серед фахівців є думка, що не треба поспішати з ухваленням такого закону, бо його можуть використати «недержавницькі сили» чи Росія. Сама вона впевнена, що цей документ є позитивом для демократії в Україні, але необхідні запобіжники, які унеможливили б шкоду державі.

Політолог Володимир Фесенко майже упевнений у тому, що цим законом намагатимуться скористатися різні політичні сили, насамперед положенням про скасування чинних законів. Він бачить дві найбільш очевидні «цілі» — мовний закон та закон про ринок землі. «Подібних ініціатив я очікую, бо їх можуть ініціювати конкретні політичні сили. Щодо ринку землі з великою ймовірністю та ж Юлія Володимирівна (Тимошенко — ред.) майже напевно одразу це ініціює», — каже політолог.

Саме тому, за інформацією Фесенка, деякі впливові депутати «Слуги Народу» пропонують, щоб норма про скасування чинних законів працювала не одразу. Також він погоджується з Кириченко, що закон повинен мати запобіжники.

Частина запобіжників у президентському законопроєкті вже є. Зокрема питання, винесене на референдум, не має суперечити Конституції і нормам міжнародного права, не може бути спрямованим на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності тощо.

Чи питатимуть Донбас?

Президента і нову владу можуть запідозрити у тому, що справжня мета законопроєкту — отримати козирі в переговорах щодо Донбасу, бо війна досі є однією з найболючіших тем у країні. Перший президент України Леонід Кравчук, наприклад, вже заявив, що передусім на референдумі необхідно вирішити питання «про війну і мир». Сам Зеленський не припиняє активних спроб домовитися з Москвою. Згідно з опитуванням групи «Рейтинг», 49% українців вважають, що Зеленський за рік президентства незадовільно або жахливо впорався із завданням припинити війну на Донбасі.

Володимир Фесенко застерігає, винесення таких питань на референдум може призвести до розколу. «Тут є проблема, тому що, згідно з даними соціологів, може виникнути розкол, бо оцінки приблизно 50 на 50», — каже він. Але на його думку, це радше виконання обіцянки. «Тут, скоріше, психологічний момент: пацан сказав — пацан зробив. Тут і актор спрацював, він така людина, не типовий політик», — каже експерт.

Також він пояснив, чому метою цього законопроєкту не може бути бажання закріпити в Конституції особливий статус Донбасу. Законодавство чітко зазначає — референдум не може заміняти парламентські процедури, а надання автономії/особливого статусу регіонам є компетенцією Верховної Ради.

Політолог допускає теоретичну можливість, що влада захоче провести референдум щодо переговорів стосовно Донбасу, на якому, наприклад, вона могла б отримати «мандат» на прямі переговори з «Л/ДНР», щоби апелювати думкою більшості перед тими, хто не згоден. Проте, ймовірно, це питання на референдум намагатимуться винести інші політичні гравці.

Референдум онлайн

Законопроєкт Зеленського передбачає можливість електронного голосування на референдумі. Але поки що це лише декларація про намір, бо воно не з’явиться, доки не буде ухвалено окремий закон про е-голосування і не буде створено спеціальну систему (автоматизовна інформаційно-аналітичної системи із забезпечення електронного голосування — ред.).

Автори документа зазначають у пояснювальній записці, що вивчали зарубіжний досвід такого виду голосування. Він є і позитивним, так і негативним. «Найскладніше тут технічно забезпечити захист персональних даних виборців й уберегти системи для електронних голосувань від несанкціонованих втручань», — йдеться у документі.

Юлія Кириченко каже, що поки що ці норми «мертві» і можливий майбутній референдум відбудеться за стандартною письмовою процедурою. Сама вона впевнена, що в Україні електронне голосування не на часі. «По-перше, не дали державні органи відповіді на запитання, як забезпечити таємність голосування. І друге, Україна технічно не готова до цього, і не готова частина електорату, який не має доступу до електронних ресурсів», — пояснює вона.

Володимир Фесенко погоджується, що електронне голосування — далека перспектива. Водночас політолог розповів, що, як йому казали деякі депутати з владної фракції, є ідея вже на місцевих виборах провести експеримент, але не в офіційному голосуванні, а зробити щось на кшталт паралельного голосування. Для тренування.