Чотири види загальнонаціональних референдумів і голосування онлайн: що передбачає законопроєкт Зеленського?

Президент України Володимир Зеленський 9 червня подав до Верховної Ради як невідкладний законопроєкт про всеукраїнський референдум. Його текст оприлюднений на сайті парламенту й наразі перебуває на розгляді в профільному комітеті — з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Що він передбачає?

У законопроєкті визначаються чотири види всеукраїнських референдумів:

• затвердження закону про внесення змін до Конституції, а саме розділів І («Загальні положення»), ІІІ («Вибори. Референдум»), XIII («Внесення змін до Конституції України»). Такий референдум призначається указом президента;
• зміна території України — у положенні закону йдеться, що такий референдум лише ратифікує міжнародний договір відповідного змісту. Він призначається рішенням Верховної Ради;
• вирішення питання загальнодержавного значення. Чіткого визначення їм у законопроєкті немає: там вони характеризуються як «питання, вирішення яких впливає на долю всього Українського народу та має загальносуспільний інтерес»;
• втрата чинності законом України або окремими його положеннями.

Ініціювати загальнонаціональний референдум можна і за народною ініціативою. Для цього потрібні підписи не менш як трьох мільйонів громадян України, що мають право голосу. При цьому їх треба зібрати в щонайменше двох третинах адміністративно-територіальних одиниць Україні і не менш як по сто тисяч підписів у кожній з них.

Проведення референдуму здійснюється на основі принципів публічності й відкритості. Головний відповідальний орган — Центральна виборча комісія. Вона забезпечує всю інформацію про референдум, а також його результати. При цьому при Центральній виборчій комісії можуть реєструватися як прихильники тієї чи іншої позиції на референдумі як політичні партії, так і громадські організації.

Не можуть виноситися на всеукраїнський референдум такі питання:

• які суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права;
• спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;
• щодо законопроектів з питань податків, бюджету, амністії;
• віднесені Конституцією і законами до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.

Всеукраїнський референдум не може призначатися (проголошуватися) чи проводитися у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану. Рішення, прийняте на всеукраїнському референдумі, може бути змінене виключно шляхом всеукраїнського референдуму не раніше ніж через три роки з дня його прийняття.

Головною новелою законопроєкту називають можливість електронного голосування. Для цього він передбачає створення «автоматизованої інформаційно-аналітичної системи із забезпечення електронного голосування». Але всі особливості електронного голосування мають бути визначені окремим законом і ЦВК і безпосередньо в законопроєкті Зеленського не прописані.

Нагадаємо, 21 січня 2020 року голова Верховної Ради Дмитро Разумков пообіцяв, що найближчим часом на розгляд народних депутатів запропонують пакет законопроєктів, які стосуватимуться народовладдя або референдумів.

Верховна Рада 3 вересня 2019 року направила для отримання висновку до Конституційного суду президентський законопроєкт №1015 «Про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу)».

Як ідеться у пояснювальній записці, законопроєкт пропонує доповнити перелік суб'єктів права законодавчої ініціативи таким суб'єктом як народ.

3 грудня Разумков повідомив, що парламент отримав висновки КС, який визнав такими, що відповідають Конституції, законопроєкт №1015 та законопроєкт №1016 «Про внесення змін до статей 85 і 101 Конституції України щодо уповноважених Верховної Ради України» вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Після цього спікер доручив профільному комітету невідкладно розглянути ці висновки Конституційного суду.