Соратник Порошенка причетний до масштабних схем в енергетиці — розслідування

Про це ідеться у розслідуванні журналістів «Схем», проекту «Радіо Свобода».

Журналісти стверджують, що отримали записи розмов і верифікували їх за допомогою експертизи: відтак, вдалося розкрити одну з найбільших афер в енергетиці часів президентства Порошенка та причетність до неї Кононенка.

Крім того, торік «Схеми» протягом кількох тижнів чергували біля будівлі, де розташовується його офіс. Тоді вдалося зафіксувати, як впливові гравці паливно-енергетичного ринку приїжджають на зустрічі до Кононенка. Зокрема, до його офісу приїжджав бізнесмен Павло Фукс, бізнесмен Віталій Кропачев, а також Анатолій Шкрібляк, який контролює низку теплоелектроцентралей.

Згодом прізвище Кононека пролунало довкола вже офіційного розслідування правоохоронців — воно стосується одного з найбільш резонансних корупційних скандалів у паливно-енергетичному комплексі за президентства Порошенка.

«Схеми» отримали записи телефонних розмов головного фігуранта цього розслідування безпосередньо із самим Кононенком: ​йдеться про екс-депутата та бізнесмена Дмитра Крючкова.

​Детективи НАБУ й антикорупційні прокурори підозрюють його у розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60 % акцій якого належать державі. Маловідоме прізвище Крючкова фігурує й в інших розслідуваннях правоохоронців. А втрати держави оцінюються у мільярди гривень.

«Крючков Дмитро Васильович діяв не одноособово, йому надавались вказівки іншими особами, і він ці вказівки виконував. На даний час ми встановлюємо всіх причетних осіб, у тому числі — які давали ці вказівки», — розповів журналістам детектив НАБУ Роман Войтюк.

Редакція перевірила розмови Крючкова та Кононенка на автентичність шляхом проведення експертизи у США, співставила з подіями того часу, пересвідчившись у правдивості до найменших деталей.

Події охоплюють період весни-літа 2015 року, коли остаточно формується вертикаль влади після революційних подій. Експертиза довела високу вірогідність, що голоси співрозмовників є справжніми.

На одному з них найближчий соратник президента Порошенка Кононенко зі знанням справи цікавиться перебігом розрахунків із державою бізнесмена Дмитра Крючкова.

Кононенко: Ти скажи мені, а коли ти плануєш це саме – по Харкову «згорнутися»?

Крючков: Два тижні. Дедлайн — два тижні.

Кононенко: Ну, погано. Там наступного тижня почнуть «атакувати» за цією заборгованістю.

Крючков: А ні, Ігоре Віталійовичу, ми ж...він був у міністра. Так, ми домовились.

Зазначається, що в Україні існують 25 обленерго — і щорічно кожне обленерго збирає зі споживачів мільярди гривень.

«Тож це ласий шматок для багатьох бізнесменів. І ці структури майже повністю перейшли у приватні руки. Але контрольні пакети шести обленерго досі належать державі. А, отже, ухвалення рішень стосовно діяльності цих компаній залежить від влади», — йдеться у розслідуванні.

За даними розслідувачів, Крючков у 2015 році працював на братів Григорія та Ігоря Суркісів, які у той час контролювали «Запоріжжяобленерго» — великий постачальник електроенергії споживачам всієї Запорізької області.

Нині контрольний пакет акцій «Запоріжжяобленерго» належить державі в особі Фонду держмайна.

Під час розмови, датованої 19 квітня 2015 року, Дмитро Крючков звітує Кононенку, що вже винайдена схема, як зірвати збори акціонерів «Запоріжжяобленерго», призначені на 21 квітня — щоб на засіданні не змінили його керівника.

Крючков: Ми вже все вигадали і як. Уже знайшли і реєстр, і реєстратор. Коротше кажучи, там у вівторок нічого не відбудеться. За будь-якої погоди нічого не відбудеться.

«Схеми» проаналізували порядок денний тих зборів підприємства і виявили, що в той день справді планувалося припинити повноваження керівника «Запоріжжяобленерго» Ігоря Корніленкова. «Саме цьому намагався запобігти Крючков, брати Суркіси та, як виявилось, і сам Ігор Кононенко», — стверджують розслідувачі.

Саме тому, схоже, Крючков у ті дні відкрито скаржився Кононенку на відсутність контролю над Фондом держмайна.

«Запоріжжяобленерго» все ж отримало двох керівників із правом підпису. Один із них був креатурою братів Суркісів, інший — людиною бізнесмена Костянтина Григоришина.

Наприкінці того ж дня Григорій Суркіс розчаровано телефонував Крючкову, на якого було покладено обов’язок – не допустити такого двовладдя.

«Схеми» стверджують, що Крючкову, Суркісам і Кононенку потрібно було будь-що залишити свого ставленика — Корніленкова на посаді директора «Запоріжжяобленерго», оскільки ​без нього, не вдалось би реалізувати корупційну схему, розслідувану НАБУ та вже визнану незаконною в українських судах, яка принесла щонайменше півмільярда гривень збитків напівдержавному «Запоріжжяобленерго».

Ще в 2015 році «Запоріжжяобленерго» погодилось, що великі місцеві промислові підприємства платитимуть за вже поставлену електроенергію — приватній компанії Крючкова «Енергомережа». А ця фірма, у свою чергу, потім мусить віддати гроші постачальнику. На ці нехитрі тристоронні договори пішли такі заводи олігархів: «Запорізький титано-магнієвий комбінат», «Дніпроспецсталь» і «Запорізький завод феросплав». От тільки гроші за електроенергію «Запоріжжяобленерго» від Крючкова так і не дочекалось. Таким чином тільки у 2015 році напівдержавне підприємство недоотримало півмільярда гривень.

​Високопосадову корупцію на «Запоріжжяобленерго» з 2015 року розслідують детективи НАБУ. Підозрюваних наразі у справі двоє — сам Дмитро Крючков і тепер вже колишній керівник «Запоріжжяобленерго» Ігор Корніленков. Останній, за даними детективів, переховується від українського правосуддя у Росії.

У розслідуванні також ідеться, що Кононенко, а також брати Суркіки причетні також до корупційних схем з підприємствами «Черкасиобленерго» та «Харківобленерго». Посередником, як і в попередній схемі, виступав Крючков.

«Схеми» знайшли приклади того, для чого Дмитру Крючкову з партнерами був потрібен контроль за «Харківобленерго» — щоб заробляти на розроблених ними схемах за участі цієї енергокомпанії. «Одна з таких — коли це держпідприємство надавало десятки мільйонів фіндопомоги компаніям, пов’язаним через менеджмент із самим Крючковим. І сподівалось повернути. Та ці гроші до «Харківобленерго» так і не надійшли», — пишуть журналісти.

Суркіси спростовували свою причетність до діяльності Крючкова — хоча як засвідчують телефонні розмови, він вів свою діяльність саме під їхнім керівництвом.

Роль братів Суркісів у схемі офіційно вивчають і в НАБУ — їх декілька разів викликали на допит, але поки в статусі свідків.

Дмитро Крючков – колишній народний депутат. Із 2006-го півтора року був у фракції «Блоку Юлії Тимошенко» – працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014-му — став керівником приватної компанії «Енергомережа». ​У 2016 році Крючков був оголошений у розшук. У квітні 2018-го у Німеччині Крючкова затримали за запитом українських правоохоронців.

Наразі Крючков чекає на екстрадицію у в’язниці Штадельхайм — одній з найбільших у Німеччині.

Журналісти спробували отримати коментар Крючкова, але їм потрібно було отримати дозвіл на спілкування у Генпрокуратурі Мюнхена.

Ігор та Григорій Суркіси також отримали запитання журналістів щодо своєї ролі у схемах Крючкова в енергетиці — але так і не відповіли на них до ефіру.

А коментар самого Ігоря Кононенка журналісти намагалися отримати телефоном, їздили до нього в офіс і направляли йому вичерпний перелік запитань. У своєму листі Кононенко пообіцяв дати інтерв’ю після ефіру.