Справи Майдану мають перейти до Держбюро розслідувань та НАБУ — заступник генпрокурора
Перший заступник генерального прокурора Руслана Рябошапки Віталій Касько сказав, що після того, як у Генеральної прокуратури закінчаться слідчі повноваження, справи Майдану мають перейти до підслідності Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро.
Про це він сказав в інтерв'ю «Укрінформ».
«У нас справи Майдану — це таке збиране поняття. У моєму розумінні справи Майдану — це застосування летальної зброї та жорстокого поводження з мирними протестувальниками. Ця категорія злочинів підслідна ДБР», — зазначив заступник.
За його словами, в Управлінні спецрозслідувань ГПУ до справ Майдану також включають економічні справи щодо колишніх високопосадовців. Ці справи мають перейти до Національного антикорупційного бюро.
«Що стосується справ Майдану у вузькому розумінні, то є домовленість з керівництвом ДБР про створення у цьому відомстві спеціального підрозділу, куди буде запропоновано перейти без конкурсу слідчим Управління спецрозслідувань. У свою чергу у Генеральній прокуратурі буде створено спеціальний департамент з процесуального керівництва за справами Майдану», — сказав Касько.
За його словами, зараз працівники Управління спецрозслідувань визначають, чи підуть здійснювати процесуальне керівництво за цими справами, чи будуть дорозслідувати їх у Держбюро розслідувань.
Згідно з прикінцевими положеннями Кримінального кодексу, що набули чинності 20 листопада 2017 року, прокуратура втрачала право розслідувати злочини, підслідні ДБР. Водночас парламент двічі продовжував цей термін на рік.
Після 20 листопада 2019 року ГПУ втрачає слідчі повноваження. Лише слідчі ДБР матимуть право розслідувати злочини, скоєні експрезидентами, вищими держслужбовцями, членами Центральної виборчої комісії, депутатами Верховної Ради, керівництвом Генпрокуратури, головою Національного банку, суддями та правоохоронцями.
Усі злочини, скоєні під час Революції Гідності, умовно об'єднані в одну велику «Справу Майдану», яка нараховує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують вбивство 91 людини (78 мітингувальників та 13 силовиків).