Строк добігає кінця: чи є юридичні загрози для легітимності президента, якщо термін закінчиться, а виборів не буде
Повномасштабна війна та режим воєнного стану внесли об’єктивні корективи у виборчий процес. Парламентські вибори, що мали відбутися в жовтні 2023-го, не відбулися. Вже очевидно — навряд відбудуться і президентські, хоча відповідно до конституційних термінів, їх мали б провести наприкінці березня 2024 року.
То що буде після закінчення чинного президентського строку Володимира Зеленського? Чи тиснуть у питанні проведення виборів міжнародні партнери? Чому Конституція залишає поле для дискусій? Коли Україна все ж зможе організувати народне волевиявлення — з’ясовувало hromadske.
Дискусії завершені
Тема виборів президента так чи інакше постійно виринала в публічному полі останні пів року. Змінювалася риторика і самого Володимира Зеленського: від скептичних оцінок до розгляду такої можливості, якщо уряд із парламентом дадуть відповіді на всі пов’язані питання. Озвучували й самі умови, за яких вибори стануть можливі — зміни до законодавства і додаткове фінансування.
Утім, станом на кінець року, очевидно, що дискусії з цього приводу завершені. У своїх останніх заявах президент стверджує: вибори в Україні у встановлені терміни провести неможливо.
Консенсусу дійшли й усі політсили, підписавши наприкінці листопада меморандум. Зійшлися на тому, що наступні вибори — як парламентські, так і президентські — мають відбутися лише по закінченню воєнного стану.
Хоча розмови стосовно перспективи виборів справді тривали довгий час, каже політолог Олег Саакян.
«Всередині влади так само змагалися різні групи зі своїми баченнями: чи варто проводити президентські вибори, чи ні? Все це виливалося в доволі жваву дискусію. Але на сьогодні можемо констатувати: домінує позиція, що вибори проводити не варто», — зазначає експерт.
Водночас усе вказує на те, що виборів нинішня влада не хотіла. Під час бюджетного процесу можливість закласти під це гроші навіть не розглядалася.
«Ми ж чудово знаємо, що якщо в Україні влада вирішила щось зробити, то і гроші знайдуть, і навіть закон викрутять у баранячий ріг. У цьому випадку діяли абсолютно нехарактерно, швидше підтверджуючи, що в реальності виборів не хотіли», — додає Саакян.
Він припускає, що певне «підігрівання» виборчої теми було продуманою інформаційною кампанією якраз для того, аби виборів не допустити. Натомість справжня мета — сформувати сталу позицію в суспільстві, що їх проводити не на часі. А також звести до нуля можливі аргументи опонентів, що «президент тримається за крісло і просто побоявся йти на вибори».
Хоча суперечностей із суспільством і не виникло. Як свідчить соцопитування, абсолютна більшість українців — 81% опитаних — проти проведення виборів до завершення війни.
Вибори під час війни: закони та Конституція
Закон України «Про правовий режим воєнного стану» Згідно зі статтею 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану», забороняється проведення президентських, парламентських і місцевих виборів.прямо забороняє проведення виборів. Усе чітко й у Виборчому кодексі: виборчі перегони Як ідеться у ст. 20 Виборчого кодексу України, рішення про призначення виборів ухвалюється не пізніше місяця з дня скасування воєнного стану.можуть стартувати лише після скасування воєнного стану.
Водночас Конституція, що має вищий юридичний статус аніж закони, залишає певне «вікно» для спекуляцій. Адже прямої заборони на проведення саме президентських виборів під час війни в Основному Законі немає. Як і прямих вказівок на те, що повноваження президента в умовах воєнного стану продовжуються автоматично (як це, наприклад, У ст. 83 Конституції зазначається, що в разі завершення строку повноважень Варховної Ради під час воєнного стану «її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії ВР, обраної після скасування воєнного стану».прописано щодо роботи парламенту).
Натомість Конституція чітко встановлює, що президент виконує свої повноваження, доки на пост не вступить новообраний глава держави.
То чи є колізія?
В 103 статті Конституції України чітко написано, що Президент обирається строком на п'ять років. То що ж буде далі, якщо вибори не відбудуться через війну? Більшість експертів, зокрема і з конституційного права, з якими поспілкувалося hromadske, певні, що на сьогодні немає жодних юридичних загроз для легітимності президента після того, як сплине визначений термін повноважень. Так би мовити, Конституцію не можна читати буквально.
«Ідея, яка запускається, що, мовляв, якщо виборів не буде, то президент буде нелегітимний, — не відповідає дійсності. На думку більшості конституціоналістів, є не лише прямі норми, а й логіка Конституції та конституційний принцип безперервності влади. Він полягає у тому, що повноваження будь-якої державної інституції не закінчуються автоматично. Вони передаються лише новому складу або новому обранцю тоді, коли для цього буде можливість», — каже в коментарі hromadske політолог Володимир Фесенко.
«До моменту, доки в нас не буде обрано нового президента, абсолютно законним є чинний президент. А от легітимність, тобто готовність його визнавати, звісно, багато в чому залежатиме від того, наскільки буде достатній рівень підтримки та консенсусу в суспільстві щодо того, що нового президента обирати поки не варто. І ось тут превенція (у вигляді інформаційної кампанії — ред.) була відіграна», — додає Олег Саакян.
Утім, є й ті, хто певен — у Конституції написано все «чорним по білому». На думку правника і голови правління Центру конституційного моделювання Геннадія Друзенка, формально повноваження за президентом лишатимуться, утім фактична легітимність із часом буде розчинятись.
«Демократична легітимність Зеленського буде танути, як навесні сніг, і особливо це буде грати на руку нашим недоброзичливцям. Це дасть їм нагоду говорити, що українці зраджують демократії. Навіть путін наступного року переобереться і, так би мовити, оновить свою демократичну легітимність, а Зеленський — ні. Чи не підважить це нашу позицію у світі?» — зазначає Друзенко.
Крапкою у розв’язанні суперечок з цього приводу могло б стати роз’яснення Конституційного суду, адже це єдиний орган, що має право офіційно тлумачити Основний Закон. Та поки за такими роз’ясненнями ніхто не звертався.
«Козир» у руки ворогам: чи є міжнародний тиск?
Активне «промацування» теми можливості виборів в Україні було помітне останні пів року від низки міжнародних гравців. Починаючи від заяви президента ПАРЄ Тіні Кокса про те, що Україні варто організувати вибори попри війну, і до заяв окремих американських політиків, буцімто Україна має підтвердити свою демократичність.
Більш радикальні політичні групи всередині США — здебільшого республіканці-трампісти — намагалися розіграти карту, що Україна є недемократичною диктатурою. Ці тези можна було неодноразово почути, зокрема, від кандидата у президенти США, республіканця Вівека Рамасвамі, та популярного американського блогера Такера Карлсона. Аби таких аргументів не було, навіть їхні колеги з Республіканської партії, як-от американський сенатор Ліндсі Грем, наполягали на можливій потребі проведення виборів в Україні.
Говорили це і з огляду на імітацію виборів президента росії в березні наступного року. Бо, ймовірно, рф може розпочати кампанію дезінформації, ніби влада в Україні тепер нелегітимна — «хунта», «узурпатор» і таке інше.
Хоча на офіційному та публічному рівнях, кажуть експерти, про якісь вимоги чи тиск із боку міжнародних партнерів на Україну в цьому питанні не йдеться. Викликів занадто багато. Зрештою, демократичність таких виборів також була би поставлена під сумнів, вважає Олег Саакян.
«Навіть якби вибори відбулися, і Україна не посипалась би під їхньою вагою, на виході ми однаково б мали менш легітимного президента, хто б ним не став. Бо левова частина на виборах не змогла б ні балотуватися, ні обирати», — робить висновок політолог.
Коли можливі вибори
Як в умовах повноцінної війни створити безпеку для виборців? Як забезпечити участь військових? Організувати голосування на бойових позиціях, на тимчасово окупованих територіях, а також мільйонів біженців? Хто зможе бути спостерігачами?
Це далеко не всі виклики, що стоять перед Україною в питанні організації можливих виборів.
Понад сто українських громадських організацій вважають, що вибори та повномасштабна війна — несумісні та лише дестабілізують державу, а формальний акт голосування не є безумовним підтвердженням демократичності режиму.
Поки на політичному рівні зсувів не відбувається, громадські організації підготували дорожню карту виборчих змін. Хоч цілісного законопроєкту, що визначав би особливості повоєнних виборів, наразі немає.
Експерти не виключають, що в певний момент, якщо війна затягнеться на роки, питання проведення виборів під час воєнного стану може постати знову.
«Спочатку воно постане в широкого загалу — сформується внутрішньонаціональний консенсус, і тоді почнеться вироблення нормативно-правових механізмів для того, щоб провести такі вибори. Зміна відповідних законів і створення алгоритмів під час безпекових загроз. Зрештою, наприклад, це може бути скасування воєнного стану по всій території України, і збереження його тільки на прифронтових територіях. Якщо, звісно, дозволятиме безпекова ситуація», — припускає Олег Саакян.