Суд відправив Мазепу під варту у справі про заволодіння землями

Про це повідомив кореспондент hromadske із зали суду.

Суд задовольнив клопотання прокуратури частково — заставу визначив у розмірі понад 349 млн грн, тоді як обвинувачення просило 700 млн грн.

«І прокуратура, і ДБР зробили перший крок до небезпечного прецеденту в країні, коли чесного бізнесмена, який не боїться і не ховає свої компанії за секретарками й водіями, можна притягнути до відповідальності за підприємницьку ініціативу», — заявив Мазепа після засідання суду.

Журналісти спитали бізнесмена, чи планує він вносити заставу, на що Мазепа відповів: «Ранок мудріший за вечір, є час до понеділка, будемо розглядати, що робити далі». Водночас він наголосив, що планує подати апеляцію.

Сторона захисту наполягала, що затримання було незаконним. Мовляв, підстав для затримання не було, а Мазепа перетинав кордон не задля втечі. Як стверджував адвокат, бізнесмен уже раніше виїжджав з України й вчасно повертався.

Також сторона захисту каже, що у протоколі про затримання вказано, що Мазепа намагався уникнути правоохоронних органів. Адвокат заявив, що затримання на кордоні — «зрежисована постановка, щоб надати виїзду Мазепи за кордон характер уникнення органу досудового розслідування».

Натомість сторона обвинувачення повідомила, що, за даними слідства, Мазепа, отримавши інформацію про притягнення до кримінальної відповідальності, вирішив виїхати з країни.

Прокурор через ризики (зокрема, йдеться про ймовірність переховування від правоохоронців та вплив на свідків) попросив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 700 млн грн застави.

Адвокат заявив, що ця справа «фактично не є підслідною ДБР». За його словами, Держбюро розслідувань не повинне займатися цією справою, оскільки Держгеокадастр, як сказав захисник Мазепи, не є правоохоронним органом. І якщо була відчужена державна земля, то цим має займатися НАБУ, зауважив він.

«Якщо є бажання, то передавайте в НАБУ, і там розслідуйте. Оскільки є питання щодо заволодіння державним майном», — сказав він.

Також сторона захисту стверджувала, що немає обґрунтованості підозри. І додала, що сума збитків, згідно зі словами прокурорів, становить понад 7 млн грн. Отже, сума застави, про яку просить обвинувачення, перевищує суму збитків. Адвокат заявив про недотримання принципу пропорційності.

Прокурор Євгеній Сльота відповів, що розмір застави, згідно з вимогами Кримінального кодексу, не має бути співмірним розміру встановлених збитків.

«Розмір застави визначається згідно з обставинами й особою підозрюваного. На думку сторони обвинувачення, саме такий розмір застави (700 млн грн — ред.) зміг би забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків», — пояснив Сльота.

Сам Мазепа заявив, що впевнений у позиції, яку виклав його захист. І додав, що прокурори та слідчі органи «можуть спричинити небезпечний прецедент».

Також захист Мазепи просив залучити поручителів, однак суд відхилив клопотання.

Більше про цю справу

Увечері 18 січня у ЗМІ з’явилася інформація про затримання бізнесмена Ігоря Мазепи на контрольно-пропускному пункті «Медика — Шегині» та обшуки в офісі його компанії, які проводить Державне бюро розслідувань.

Інвестиційна компанія Concorde Capital підтвердила, що її засновника Ігоря Мазепу затримали 18 січня на українсько-польському кордоні, коли він прямував на Всесвітній економічний форум у швейцарському Давосі. Кажуть, кримінальне провадження стосується котеджних містечок, зведених ще у 2013 році. Проте наполягають, що обшуки проводяться без ухвали суду.

Компанія повʼязала дії ДБР «з позицією Ігоря Мазепи щодо тиску силовиків на бізнес» та звинуватила правоохоронців, що ті провели обшук машини та затримання Мазепи без ухвалення суду.

Наступного дня ДБР відзвітувало, що затримало бізнесмена, його брата та ще двох фігурантів за справою про схему протиправного заволодіння землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС. У ДБР стверджують, що організатори оборудки намагалися захопити 300 га вартістю понад 1 млрд гривень.

Федерація роботодавців України та громадський рух «Маніфест 42» засудили дії правоохоронців за затримання Ігоря Мазепи. Вони вважають, що в цій справі відбувається тиск на бізнес. А «Маніфест 42» навіть закликав підприємства об'єднатися «проти свавілля силовиків».

Видання Bloomberg у контексті справи відзначає, що Мазепа є відвертим критиком правоохоронних органів і суддів, деяких із них звинувачував у корупції та зловживанні владою. Він запропонував керівникам підприємств об'єднатися для створення «чорного списку» корупціонерів.