Сюрприз естонських виборів: як «російське питання» перестало бути проблемою

Естонські виборці, схоже, цілком вписалися у світовий тренд і вишикувалися в чергу на зміну політичних еліт. «Новая Газета — Балтия» і «Медиасеть» розповідають про найцікавіші моменти виборів у країні, яку часто називають найуспішнішою на пострадянському просторі. Громадське публікує матеріал в межах партнерства незалежних медіа Східної Європи.
В Естонії правоцентристська і ультраправа партії святкують результати парламентських виборів. Праволіберальна «Партія реформ» здобула перемогу, зайнявши 34 крісла (зі 101) в законодавчих зборах країни — Рійгікогу.
Центристська партія, що традиційно захищає інтереси російськомовного населення й нині перебуває при владі, посіла друге місце, втративши лише одне місце в парламенті (тепер у них 26 мандатів). Її партнери в урядовій коаліції — соціал-демократи та права партія «Вітчизна» — зазнали більш суттєвих електоральних втрати.
Різко посилили свою присутність в парламенті ультраправі євроскептики з Консервативної народної партії — з 7 до 19 мандатів.
Хто тепер керуватиме Естонією?
Причиною свого програшу Центристська партія називає низьку явку, особливо в регіонах, де проживає російськомовне населення. Утім, на думку естонського політолога Пеетера Тайма, поразка правлячої партії пояснюється швидше політикою уряду протягом 2,5 років — передовсім «податковим хаосом»:
«Вони постійно піднімали акцизи. Естонія в останні кілька років — світовий лідер за зростанням цін практично на все».
Визначати політику найближчих років, як і склад правлячої коаліції, належить переможцям — «Партії реформ». Естонія — парламентська демократія, але прем'єр-міністра призначають не депутати, а президент, і зазвичай главою уряду стає лідер переможної політичної сили.
Наразі це 41-річна Кая Каллас, яка раніше була депутаткою Європарламенту. Там вона займалася співпрацею ЄС з Україною і створенням Єдиного цифрового ринку — європейського простору для цифрової економіки. Каллас може стати першою в естонській історії жінкою на посту прем'єр-міністра.
Ультраправа Консервативна народна партія (EKRE) теж святкує перемогу: попри третє місце, вона вдвічі збільшила свою присутність у парламенті.
Що далі?
Оскільки ніхто не набрав більше 50% голосів, партії змушені почати переговори щодо створення правлячої коаліції. Опозиція в особі «Партії реформ» не виключає співпраці з переможеними центристами, хоча разом вони все одно матимуть лише 52% місць. Водночас обидві партії категорично відкидають можливий союз з ультраправими.
Чому ці вибори важливі поза межами Естонії?
Передавши владу опозиції і віддавши ультраправим більше голосів, ніж раніше, естонські виборці долучилися до глобального тренду на зміну політичних еліт. Він сильний і в інших балтійських країнах. У Латвії, наприклад, друге місце на торішніх виборах до парламенту несподівано посіла популістська партія KPV LV, утворена просто перед виборами. Вона забрала голоси у традиційних партій. У президентській виборчій кампанії в Литві (голосування відбудеться в травні цього року) лідирує несистемний кандидат — економіст Гітанас Науседа
При цьому значно менша Естонія традиційно розглядається як найуспішніший приклад реформ на пострадянському просторі. Вона — одна з найменш корумпованих у світі: посідає 18 місце в індексі сприйнятті корупції Transparency International, обганяючи на 20 позицій свого найближчого переслідувача з переліку регіональних сусідів, Литву. За паритетом купівельної спроможності естонці (поряд з литовцями) — найбагатші в пострадянському світі (45-е місце за даними МВФ і СОТ, у порівнянні з 56-м місцем Росії, 118-м України і 131-м Молдови).
«Російське питання» втрачає актуальність
Після десятиліть радянської окупації і придушення Москвою місцевої національної ідентичності, етнічний фактор традиційно відіграє важливу роль під час голосування в усіх балтійських країнах. Але цього разу в Естонії, де чверть населення — етнічні росіяни, він не спрацював так, як багато хто очікував.
Приклад утвореної перед виборами ліберальної партії «Естонія 200» тут дуже показовий. У січні вона запустила провокативну рекламну кампанію: одну із зупинок у центрі Таллінна розділили на зони «тут тільки росіяни» і «тут тільки естонці». Таким чином «Естонія 200» вирішила порушити питання етнічної сегрегації (політики примусового відділення російської меншини в громадському просторі, розділених шкіл тощо — ред.) в суспільстві, але естонці цей підхід не оцінили: рейтинг партії обвалився вдвічі, і вона не потрапила до парламенту.
«Проросійський» імідж екс-правлячої Центристської партії теж почав розмиватися останніми роками. У 2016-му її лідером став чинний прем'єр-міністр Юрі Ратас, який говорить естонською краще, ніж російською. Його попередник Едгар Савісаар, який керував партією 25 років, хоча також є етнічним естонцем, проте відстоював «проросійські» позиції щодо захисту і пріоретизаціі прав російськомовної меншини. До того ж, він «уславився» й корупційними скандалами — у 2010 році його звинувачували у використанні отриманих з Росії коштів для фінансування своєї виборчої кампанії.
У 2016 році прокуратура Естонії порушила проти Савісаара кримінальну справу, звинувативши його в отриманні хабарів і розтраті бюджетних коштів. У кінці минулого року суд припинив кримінальну справу через непідсудність Савісаара за станом здоров'я (кілька років тому через інфекційне захворювання йому ампутували ногу).
«Поки центристами керував Савісаар, вони були повністю виключені з коаліційних переговорів, — каже Пеетер Тайм. — Щойно Савісаара змістили, партія стала прийнятною для решти. Проросійськість — це вже не така проблема».
Водночас Тайм визнає: для російськомовного населення перемога опозиції — поганий сигнал. «Партія реформ» ще до виборів порушувала питання про переведення всіх шкіл на естонську мову (зараз в Естонії 70 російських шкіл, в яких навчається близько 14% дітей). Аналогічна реформа зараз відбувається і в Латвії. На захист перекладу освіти на естонську днями виступила і президентка країни Керсті Кальюлайд. За її словами, цей шлях «забезпечить захист незалежності, мови і культури Естонії та створить для всіх жителів країни рівні можливості».
Ставлення в Естонії до головної «проросійської» партії сильно відрізняється від сусідньої Латвії. На останніх виборах до латвійського парламенту в жовтні минулого року перемогла проросійська «Згода», але всі інші партії негайно заявили, що не готові до співпраці і не вступатимуть з нею в коаліцію. В результаті партія, яка спирається на російську меншину, перемогла на виборах, але залишилася в опозиції.
Вибери парламент в інтернеті
Ще одна цікава деталь естонських виборів — поступова заміна традиційних урн з бюлетенями на електронне голосування. У цьому сенсі Естонія глобальний піонер — вона першою в світі створила загальнонаціональну систему виборів через інтернет, перше онлайн-голосування відбулося ще в 2005 році.
На цих виборах в інтернеті проголосували понад 25% виборців — інші поки вважають за краще ходити на виборчу дільницю. Система електронного голосування проста: потрібно зайти на сторінку виборів і викачати спеціальний «додаток виборця». Верифікація відбувається за допомогою особистої ID-карти. Далі надходить повідомлення на телефон про те, що голос врахований. При цьому виборець може змінити своє рішення необмежену кількість разів — зараховуватися буде тільки останній голос. Електронне голосування починається за два тижні до виборів і закінчується перед самим днем голосування.
«Наші дослідження показують, що електронне голосування, щонайменше, настільки ж безпечне, наскільки традиційне, — розповіла представниця Центральної виборчої комісії Естонії Крісті Кірсберг. — У нас не було жодних інцидентів, які могли б порушити конфіденційність виборця або вплинути на перебіг виборів».