«Талібан» захопив Афганістан. Як так сталось і що буде далі

Угруповання «Талібан» 15 серпня проголосило відновлення влади над Афганістаном — на тлі виведення з країни військ США та НАТО, які перебували там з 2001 року. Таліби вже керували Афганістаном понад 20 років тому. Їхнє правління запам’яталося режимом шаріату, порушеннями прав людини та звинуваченнями у співпраці з терористами «Аль-Каїди». Що відбувається з Афганістаном — і як це вплине на світ?

Що таке «Талібан» і як він постав?

«Талібан» — угруповання, яке виникло у 1990-х роках на тлі політичної кризи в Афганістані. Після десятиліття громадянської війни та виведення радянських військ країна фактично була поділена між польовими командирами.

Таліби пройшли підготовку на території Пакистану (який це заперечував), як подейкували, за щедрого фінансування Саудівської Аравії та негласної підтримки США. Майбутніх бойовиків навчали жити за Шаріат — комплекс закріплених Кораном і висловлюваннями Мухаммада приписів, що визначають переконання мусульман, формують релігійну самосвідомість і уявлення про моральні цінності. Закони шаріату є системою норм права та регулюють поведінку мусульман.законами шаріату й боротися за побудову держави на ісламському праві. І головне — поводитися зі зброєю.

Значна частина талібів були вихідцями з Кандагара — другого за розміром міста Афганістану, яке стало де-факто столицею захопленої ними держави. Етнічно вони були пуштунами — представниками найчисленнішого з афганських народів. У 1995 році «Талібан» завоював столицю Кабул і наприкінці 1990-х контролював 90% країни, проголосивши Ісламський Емірат Афганістан.

Швидкий наступ «Талібану» тамтешнє населення загалом вітало: таліби принесли із собою порядок, будували дороги, почали боротися з корупцією. Але водночас встановили режим ісламського шаріату із середньовічними нормами: розпустили парламент і скасували вибори, організовували публічні масові страти неугодних, заборонили кіно й телебачення, обмежили права жінок тощо. Словом, усе «західне» оголошувалося ворожим. На чолі країни був лідер «Талібану» Мухамед Омар, який мав сан В ісламі нижчий сан служителя релігійного культу, виконує також функції вчителя й суддімулли.

Як почалася війна в Афганістані за участі США?

З терактів 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку, за якими стояло терористичне угруповання «Аль-Каїда». «Талібан» звинуватили в тому, що він надав терористам, зокрема їхньому лідерові Усамі бен Ладену, притулок на території Афганістану. Таліби це заперечували. Зрештою, США у жовтні 2001 року розпочали операцію в країні. Бен Ладена, щоправда, там не знайшли, тодішньому лідерові талібів муллі Омару вдалося втекти, але влада «Талібану» під натиском США була повалена.

У країні, здавалося, відновилися «ворожі» західні порядки: відбулися вибори президента, відкривалися школи для дівчат, була скасована смертна кара. Усе це — за щедрої фінансової підтримки західних країн, які також навчали афганських військових і поліцейських. Тільки США з 2001 року надали країні фінансову допомогу на астрономічну суму — понад 116 мільярдів доларів. Але принаймні частина з них губилася в корупційних схемах.

А втім, зміни відбулися переважно у великих містах. Натомість у провінціях основну владу мали старійшини, які провадили життя за ісламськими нормами — можливо, не такими жорсткими, як у часи «Талібану». Саме ж угруповання залягло на дно (ймовірно, частково на території того ж Пакистану) і з середини 2000-х почало партизанську війну й теракти проти «прозахідних» афганців — правозахисників, політиків, журналістів, дівчат, які ходили до школи.

Таліби — дуже поступово — відновлювали могутність. У 2015 році вони захопили першу з 2001 року провінцію — Кундуз на півночі. Угруповання на словах відмовилося від радикалізму, який свого часу став причиною їхнього падіння, і зобов’язалося боротися з терористами, як-от «Ісламською державою». Не рахуватися з «Талібаном» в Афганістані було неможливо.

Чому США вирішили вивести війська?

Тим часом у США — керівника військ міжнародної коаліції в Афганістані — збільшувалася втома від війни, поглиблена загибеллю понад двох тисяч військових у сутичках із талібами. Зрештою, 2011 року Усама бен Ладен був убитий американськими спецпризначенцями, і формально мета вторгнення в Афганістан була виконана.

І того ж 2011-го Барак Обама оголосив про перше скорочення американського контингенту в Афганістані. Воно продовжилось і за його наступника, Дональда Трампа. Саме Трамп ініціював прямі переговори між талібами, оголошеними США терористичною організацією, сподіваючись довести розпочате Обамою та остаточно вивести війська з Афганістану.

Зрештою, в лютому 2020 року відбулися прямі переговори між «Талібаном» та офіційною владою Афганістану за посередництва США. Сторони уклали угоду, створену під виведення американських військ: після неї мав початися внутрішній політичний діалог, а таліби зобов’язалися припинити напади. Спочатку війська мали вивестися до травня 2021 року, але новообраний президент США Джо Байден відтермінував крайній термін до вересня.

Увесь цей час «Талібан» не припиняв теракти й напади на афганських військових, а після заяви Байдена ситуація лише погіршилася. Але США та союзники по НАТО не відмовилися від наміру вивести війська.

«Тепер виник термін "доктрина Байдена": він про те, що одним махом можна позбутися всього баласту, який накопичився останніми десятиліттями на Близькому Сході, і зосередитися на боротьбі з ключовими загрозами — Китаєм та Росією. Але ця доктрина красива на папері, а як буде насправді?» — говорить hromadske виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Із травня, коли почалася активна фаза виведення західних військ з Афганістану, стало очевидно, що афганські військові та правоохоронці не справляються з натиском талібів. За три з половиною місяці вони встановили контроль над абсолютною більшістю провінцій Афганістану, а 15 серпня зрештою зайшли в Кабул.

Зробили те, що ще місяць тому Байден вважав малоймовірним.

Як «Талібану» вдалося так швидко захопити владу і що буде з країною?

Якщо коротко, таліби здобули перемогу через корупцію та деморалізацію афганських військ, які не бачили сенсу воювати на боці офіційного Кабула, пояснює hromadske експерт Українського інституту майбутнього Ілія Куса.

А Ігор Семиволос додає: падіння влади Кабула для Вашингтона було очікуваним. Проте до такого швидкого розвитку подій вони не були готові.

«Американці знали, що режим слабкий і не вистоїть, але на початковому етапі, крім переговорів із “Талібаном”, вони сподівалися ще й на доволі велику суму, вкладену в армію та безпеку», — говорить експерт.

Не останню роль також відіграла й ідеологічна складова: на словах «Талібан» створив привабливішу альтернативу знеохоченій та корумпованій владі, додає Куса.

«Таліби вміло скористалися кількома прецедентами, коли здобували воєнну перемогу й відпускали афганських солдатів, оголошували амністію, не влаштовували масових розстрілів. Це справило враження на старійшин, з якими таліби 20 років налагоджували стосунки. І часто бували ситуації, коли певний населений пункт чи територію таліби брали за домовленістю з місцевими, а не внаслідок бойових дій. У 70-80% випадків бойових дій не відбувалося», — зазначає експерт.

Водночас Ілія Куса з осторогою ставиться до того, чи буде «Талібан» і надалі вести більш помірковану політику, ніж 20 років тому. З одного боку, угрупованню невигідно заганяти себе в чергову міжнародну ізоляцію відбудовою шаріату за середньовічним зразком. З іншого — довіряти словам «Талібану», принаймні беззастережно, так само не можна.

«Безумовно, влада талібів буде консервативніша; можливо, вони будуть більш принципові в деяких питаннях суспільної поведінки, соціальних норм, релігійних догм. Але я не скажу, що це дуже серйозне відхилення від того, що вже існувало в регіонах. Великі міста справді відчують посилення контролю з боку влади в окремих сферах життя, зокрема приватного», — прогнозує Куса в розмові з hromadske.

Цей контроль уже видно за фото: власники крамниць замальовують рекламні плакати з жінками; подекуди жінкам говорять, що їх на роботі замінять чоловіки. Сотні людей намагаються виїхати з країни, побоюючись переслідувань «Талібану». Перед ними це зробили дипломати західних країн і вже номінальний президент Ашраф Гані — нібито задля уникнення кровопролиття.

Що тепер робитимуть Захід і Росія?

Сполучені Штати й Захід загалом постали перед дилемою: підтримуваний ними афганський уряд зазнав краху, але визнавати «Талібан» (проти якого вони боролись і який вважають терористичним) — так само не варіант, вважає Ілія Куса. А втім, на його думку, США все ж намагатимуться зберегти свій вплив у країні, тому шукатимуть діалогу з талібами — найімовірніше, через посередника, наприклад Туреччину. І стежитимуть за ситуацією в країні.

Поки що ж Штати посилюють військовий контингент, який залишався передусім для евакуації американських дипломатів і перекладачів, до семи тисяч.

«Регіональні гравці домовлятимуться з талібами, водночас їхнє зближення відбулося значно раніше. Вони поки що будуть обережні, але виторговуватимуть у талібів преференції в обмін на дипломатичне визнання. Таліби дуже зацікавлені в реалізації своїх позицій. Яким буде ступінь "середньовіччя" їхнього режиму, визначатимуть саме ці переговори», — вважає Ігор Семиволос.

Ще один виклик, перед яким можуть постати західні країни, — наплив біженців з Афганістану. З 2015 року в Євросоюзі таких уже було понад 570 тисяч — більше тільки сирійців. І якщо обіцянки «Талібану» про помірковану політику залишаться цяцянками, це число може зрости. США вже заявили, що готові прийняти до 30 тисяч афганських біженців на двох військових базах у Техасі та Вісконсині.

На тлі погіршення безпекової ситуації в Афганістані в ЄС міркують над призупиненням депортації афганців на батьківщину. Але принаймні шість країн ЄС (Австрія, Бельгія, Данія, Греція, Нідерланди й Німеччина) виступають проти. Греція взагалі публічно говорить, що побоюється повторення кризи біженців 2015 року.

Існує потенційна загроза, що успіх «Талібану» надихне інші ісламістські угруповання в регіоні до активніших дій. Але, як пояснює hromadske Ілія Куса, підтримувати їх прямо таліби навряд чи будуть: вони позиціонують себе як національний рух.

«Крім того, якщо вірити домовленостям, які “Талібан” досягнув зі США в лютому 2020 року, вони пообіцяли нейтралізувати будь-які інші терористичні організації, що можуть виникнути в Афганістані — наприклад ІДІЛ, з яким воювали останні кілька років», — згадує він.

Росія ставиться до подій в Афганістані зовсім інакше. Вона з 2014 року вела активні переговори з «Талібаном» (попри те, що організація визнана в РФ терористичною) і заявляє, що ті дали гарантії безпеки російським дипломатам.

«Для Росії ситуація в Афганістані відкриває можливість посилення впливу в Центральній та Південній Азії, оскільки для багатьох РФ нині — єдина країна, що може дати гарантії безпеки та стабільності», — вважає експерт Українського інституту майбутнього.