Транзит влади чи переворот: що означає відставка уряду РФ і чи буде Путін президентом після 2024 року
15 січня, через пару годин після традиційного послання президента РФ Володимира Путіна Федеральним зборам, Дмитро Медведєв оголосив про відставку російського уряду. Чи означає це початок транзиту влади або Росію чекає конституційний переворот, як виглядатиме система управління країною після закінчення четвертого президентського терміну Путіна, і в якому статусі залишиться при владі сам Путін — розбиралося hromadske.
Що запропонував Путін у посланні Федеральним зборам
Путін пропонує кардинально змінити Конституцію РФ. Він хоче перерозподілити повноваження між гілками влади та створити новий орган — Державну раду.
Частина повноважень президента в цьому випадку буде передана парламенту. Зокрема, Держдума може отримати право самостійно вибирати і затверджувати кандидатуру прем'єр-міністра.
Зараз ця процедура виглядає так: президент пропонує кандидатуру прем'єра на затвердження парламенту і має право розпустити його в разі, якщо той тричі не може її узгодити.
Президент залишає собі контроль за силовими відомствами і призначення їхніх голів. Також він зможе подавати запит до Конституційного суду, щоб перевірити на конституційність закони, прийняті парламентом. Він зможе за підтримки Ради Федерації відстороняти голів Верховного і Конституційного судів, звільняти прем'єра, його заступників і міністрів.
Наступний кандидат на пост глави держави повинен буде проживати на території Росії не менше 25 років (зараз діє обмеження в 10 років) і не мати іншого громадянства. Путін погодився, що одна людина не може займати пост президента більше двох термінів поспіль.
Путін також хоче встановити пріоритет російської Конституції над міжнародним правом. Це означає, що міжнародні договори будуть діяти на території країни тільки в тому випадку, якщо «вони не обмежують прав і свобод російських громадян».
Ці питання Путін запропонував винести на всеросійське обговорення, хоча зазначив, що запропоновані поправки можуть бути прийняті парламентом.
Чому насправді мова не йде про всеросійський референдум
Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков каже, що це буде голосування, а не референдум, і мова не йде про основоположні статті Конституції. Процедуру і строки голосування президент визначить окремим указом. Саме голосування може пройти вже в вересні цього року, вважають експерти.
На думку співголови російського руху на захист прав виборців «Голос» Андрія Бузина, голосування навряд чи будуть проводити в 2021 році, оскільки це останній рік повноважень Державної Думи. «Закон забороняє проводити всеросійський референдум в такий рік. А ось в Єдиний день голосування 2020 року, тобто 13 вересня, можна», — вважає він.
Член експертної групи при ЦВК, фахівець з виборчого права Аркадій Любарі вважає, що голосування за указом президента не може мати юридичної сили: «Тобто фактично нам буде запропонований консультативний референдум (плебісцит), якого раніше не було».
Що стосується прийняття поправок парламентом, то Конституція 1993 року передбачає, що основи конституційного ладу, описані в перших двох розділах, змінюються спеціальною процедурою, яка вимагає скликання так званих "Конституційних зборів".
«З цього випливає, що поправки повинні бути внесені в глави 3-8 Конституції. А вони можуть бути прийняті двома третинами Державної Думи, трьома чвертями Ради Федерації і двома третинами суб'єктів Федерації. Сумнівів у тому, що всі перераховані суб'єкти "поправки Путіна" візьмуть, у мене немає», — каже Андрій Бузін.
За словами російського політолога, засновника і видавця Інформаційного агентства «Політрада» Федора Крашеніннікова, Путін як людина, яка дуже боїться будь-якої невизначеності, зробить усе, щоб переписати Конституцію практично повністю і без будь-якого референдуму: «У Путіна є цілий апарат людей, які вміють так витлумачити закони».
Про голосування громадян за пакет правок Путін заявив, швидше за все, в популістських цілях.
«А чому б владі не влаштувати таку піар-акцію? — вважає Андрій Бузін. — Питання лише в тому, чи окупиться цей захід пропагандистським ефектом. Приклади "референдумів" у Криму і в Донецьку говорять про те, що особливих проблем із організацією не буде. Ну, посміються вітчизняні та закордонні спостерігачі; вони і раніше цим займалися».
Чому уряд відправили у відставку і що буде з Медведєвим
Новина про відставку уряду Росії стала несподіванкою для членів Кабміну. Про це «Новой газете» розповіли джерела в уряді. «Всі в шоці, питання, що далі буде», — заявив один із співрозмовників.
«У жодному міністерстві нічого не знали про майбутню відставку, навіть на вищому рівні. Більш того, мої колеги з Адміністрації президента теж не були в курсі. Мабуть, це було багато в чому спонтанне рішення. Або Путін і Медведєв все вирішили між собою, або Медведєв взбрикнув і вирішив, що з нього досить», — додав інший співрозмовник.
Федір Крашенінніков вважає, що відставка уряду Медведєва пов'язана з відсутністю довіри людей. Путін запропонував уже колишньому прем'єру поки неіснуючу посаду заступника голови Ради безпеки РФ. Це явне пониження для вже колишнього прем'єр-міністра.
«Новий пост для Медведєва, це, по суті, ритуальне приниження. Могли б зробити головою Конституційного суду, а зробили заступником (Миколи) Патрушева», — вважає Крашенінніков.
Головою Ради безпеки є сам Володимир Путін.
Публіцист і політолог, учасник Конституційної наради по розробці нової Конституції РФ в 1993-1994 роках Георгій Сатаров у коментарі hromadske зазначив, що відставка уряду пов'язана з тим, що потрібно змусити економіку знову заробляти гроші, а для цього потрібен інший уряд з певними політичними можливостями:
«Сьогодні дано старт транзиту російської влади. При цьому мова йде про необхідність забезпечення стабільності. Путін боїться нестабільності, а транзит — це нестабільний стан системи. При цьому всі усвідомлюють, що транзит неминучий. Всі ці поправки в Конституцію працюють на забезпечення транзиту, якомога більш безболісне його проходження і повернення до стабільного стану».
Водночас Сатаров упевнений, що нова посада Медведєва зіграє важливу роль у цьому сценарії.
«Цю програму транзиту явно розробляла не "силова вежа Кремля". Тому над силовиками тепер потрібен буде контроль. З цією метою і вводять Медведєва, одного з найбільш довірених людей Путіна, до складу Ради безпеки, органу, який контролює силові структури», — вважає він.
До слова, Медведєв став абсолютним рекордсменом у новітній російській історії за часом роботи прем'єром — він обійняв цю посаду 8 травня 2012 року та провів на посту більше семи років та восьми місяців.
Через дві години після відставки Путін вніс кандидатуру на пост прем'єра — ним став глава Федеральної податкової служби Росії Михайло Мішустін, по суті, маловідомий чиновник, який обіймав цю посаду з 2010 року.
Видання The Bell зазначає, що «Мішустін є ефективним технократом: за 10 років керівництва він зробив російську податкову службу однієї з найбільш технічно оснащених і прогресивних у світі».
«Новий уряд буде технічним, і займатися він буде технічними речами. Яскравих постатей там не буде», — підтверджує майбутню декоративність Кабміну Федір Крашенінніков.
Ми працюємо кожного дня, аби ви першими дізнавалися про новини в Україні та світі. Фондуйте в нашу діяльність на Спільнокошті, hromadske дійсно потребує вашої підтримки.
Як виглядатиме нова система влади в Росії
На думку Крашеніннікова, масштабні зміни структури влади означають, що Путін, по суті, намагається здійснити конституційний переворот. Коли Конституція буде переписана, а станеться це шляхом прийняття декількох конституційних законів, через які внесуть правки, виникне новий режим влади.
«Зараз є два варіанти: дуже сильний прем'єр (Путін) із декоративним президентом; голова Держради, який концентрує всю владу в своїх руках», — говорить він hromadske.
Водночас він упевнений, що в Кремлі напередодні 2024 року і закінчення четвертого путінського терміну насправді ніколи не розглядали серйозно варіант інтеграції з Білоруссю: «Це було димовою завісою для того варіанту транзиту, який був запропонований сьогодні. Потрібно, щоб усі думали, що Путіну щось цікаво за межами РФ, насправді, це не так, йому цікаво тільки збереження влади. Як тільки стало ясно, що (Олександр) Лукашенко не піде на здачу Білорусі, все було згорнуто».
Георгій Сатаров порівнює новий сценарій Кремля з тим, що сталося минулого року в Казахстані: «Путін, як і тепер (Нурсултан) Назарбаєв, планує після транзиту перебувати над сутичкою і бути гарантом стабільності. Можливо — в статусі глави Держради, у якого буде реальна влада».