Донбас, порожняк і золоті українські землі — що говорив Путін про Україну на щорічній пресконференції

Президент РФ Володимир Путін на підсумковій пресконференції, Москва, 19 грудня 2019 року
Президент РФ Володимир Путін на підсумковій пресконференції, Москва, 19 грудня 2019 рокуEPA-EFE/YURI KOCHETKOV

Щороку російський президент Володимир Путін проводить велику підсумкову пресконференцію. П'ятнадцята відбулася 19 грудня. Тема України на ній була однією з головних.

Що Путін сказав про Зеленського, керованих Кремлем «керівників ЛДНР» і ринок української землі, хто «брав його за горло» в Мінську, коли буде закрито кордон між Україною і РФ на сході, чи виплатить Газпром Нафтогазу борг у $3 мільярди — розповідає hromadske.

Про президента Володимира Зеленського

Я вважаю некоректним давати характеристики своїм колегам. Я навіть тим, хто пішов зі своїх посад, колишнім лідерам, ніколи характеристики не даю. А про чинних — язик не повертається. Коли люди потрапляють на такі місця, це означає, що вони пройшли відбір, і це все люди неабиякі, як мінімум.

Про Мінські угоди

Немає нічого, крім Мінських угод. Дуже насторожує заява Володимира Зеленського, зроблена після переговорів у Парижі, що їх можна було б переглянути. Якщо почнеться перегляд того, про що домовилися в Мінську, то вся ситуація може зайти в глухий кут.

Колишній президент Петро Порошенко, який представляв Україну в Мінську, наполягав на тому, щоб під цим документом були підписи керівників двох невизнаних республік. Вони просто за горло мене взяли всі троє (Петро Порошенко, Франсуа Олланд і Ангела Меркель — ред.), А представники невизнаних республік відмовлялися це робити. Ось я відкрию, так би мовити, таємницю наших переговорів у Мінську. Але все-таки ми їх умовили, і вони поставили там свої підписи. Таким чином, Україна сама визнала, що така влада існує.

Про закон щодо особливого статусу Донбасу

Закон про особливий статус (Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей — ред.) — це ключовий пункт Мінських угод. Є позитивний знак у тому, що він продовжений ще на рік, але його потрібно імплементувати в Конституцію і надати йому постійний статус. Але, судячи з усього, ані колишнє українське керівництво, ані нинішнє робити цього не хочуть. Потрібен прямий діалог із Донбасом. Наразі оголошено про зміни в Конституції щодо децентралізації. Але це що — замість Мінських угод? Якщо це стосується Донбасу, це повинно бути узгоджено з цими регіонами. Але ніякого узгодження немає.

Про присутність іноземних військ на Донбасі

Там немає іноземних військ. Там є місцева міліція, місцеві сили самооборони, вони складаються з місцевих жителів. А звідки у них зброя? У багатьох точках світу відбуваються різного роду бойові дії із застосуванням танків і артилерії. Звідки вони беруть це озброєння? Від симпатизуючих їм урядів і держав. Але це їхнє озброєння.

Про закриття російсько-українського кордону на Донбасі

Закриття кордону має розпочатися на другий день після проведення виборів (місцевих виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу — ред.). І закінчиться воно тільки після всеосяжного політичного врегулювання, яке передбачає внесення змін до Конституції України. І надання цим республікам тих прав, які прописані в Мінських угодах.

Про силове вирішення конфлікту

Треба вирішувати це в діалозі з людьми, а не намагатися створити сприятливі для себе умови для вирішення проблем в силовий спосіб, за допомогою танків, артилерії і авіації. Я ось сказав Зеленському: авіацію застосовували. Чинний президент України говорить: яку авіацію? Він забув навіть про це або не знає.

Якщо будуть і далі спроби в силовий спосіб задушити, я думаю, навряд чи це можна буде зробити. Ця відома фраза: «Донбас порожняк не жене», — вона, знаєте, звичайно, така хуліганська, бійцівська, але вона в душі у людей є. Там горді люди живуть, тому навряд чи вдасться вирішити цю проблему за допомогою силових рішень.

Про нову зустріч у Нормандському форматі

Що стосується майбутньої зустрічі, припустимо, в квітні, то вона стане актуальною, якщо будуть відбуватися якісь позитивні зміни. Вони є, це треба сказати об'єктивно. По-перше, все-таки закон про особливий статус продовжений, основа для врегулювання не зникла. По-друге, все-таки проведено відведення військ з декількох ключових точок, правда, чомусь наші українські партнери не хочуть розведення по всій лінії зіткнення. На мій погляд, це помилка, але така їхня позиція.

Скоротилася кількість обстрілів, це теж позитивна річ, хоча вони, на жаль, до цих пір продовжуються. Але є і речі, які насторожують. Це все предмет для обговорення. У цьому сенсі продовження роботи в Нормандському форматі є доцільним.

Про рішення Стокгольмського арбітражу і виплату Газпромом боргу Нафтогазу

Рішення є, і це правда, і ми повинні з цього виходити. Я переконаний, що це рішення Стокгольмського арбітражу несе не юридичний, не правовий, а скоріше політичний характер. Одне з обґрунтувань у ньому було «в зв'язку з важким економічним становищем в Україні».

Про транзит газу

Ми будемо шукати прийнятне для всіх рішення, в тому числі і для України. Незважаючи на будівництво нових об'єктів, таких як «Північний потік - 1», «Північний потік - 2», «Турецький потік», будемо зберігати транзит через Україну. Питання в обсягах цього транзиту і в термінах, на які можна укласти контракт. Ми не збираємося укладати на якийсь термін контракт з тим, щоб потім припинити транзит. Ні, ми в цьому самі зацікавлені, ми хочемо, це зручний маршрут.

Ми готові і постачати Україні газ зі знижкою 20-25%, це можна зробити. Тоді можна було б і для кінцевого споживача ціни знизити, а не підвищувати, як заплановано у вас зараз. З 1 січня наступного року всі пільги, наскільки я знаю, скасовуються, середній рівень ціни на газ буде десь за $300 для всіх категорій споживачів, включаючи фізичних осіб.

Ми на шляху до цих домовленостей. І ми будемо прагнути того, щоб і українська сторона була задоволена цими домовленостями. У нас немає ніякого бажання загострювати ситуацію в енергетиці і якось використовувати це для впливу на ситуацію в самій Україні.

Про ринок землі в Україні

Для українців земля має сакральне значення. І я можу це зрозуміти: це золоті землі. Але, звичайно, опозиція відразу ж скористалася цим, починає там наносити внутрішньополітичні удари по Зеленському.

Про допомогу США Україні

Нас у чомусь звинувачують щодо України, хочуть нібито допомогти. Хочуть насправді що зробити — аби Україна поповнювала свій бюджет за російський рахунок. Дали б їм можливість. Дають тільки гарантії на кредити, це не живі гроші, реальної підтримки немає. Фіга два. Нічого немає.

hromadske – незалежне медіа, створене журналістами. Ми зможемо розказати більше історій, якщо ви підтримаєте нас. Долучайтеся до спільноти друзів hromadske на Спільнокошт.

Про інтеграцію Росії з Білоруссю

Російський та білоруський народи — це майже одне й те саме (як і російський та український). У питанні інтеграції з Білоруссю має бути величезна робота. Бажання є з обох сторін, просуваємося. Будемо працювати далі.

Про кількість президентських термінів у Росії

Що стосується колишніх змін, вони були тільки пов'язані з кількістю термінів. Що можна було б зробити з кількістю цих термінів? Скасувати застереження «поспіль». Два терміни поспіль ваш покірний слуга відслужив, потім пішов з цієї посади і мав конституційне право повернутися на посаду президента.

Про українську ідентичність

Ось у нас суперечки з Україною йдуть. Є українська ідентичність, так, вона сформована. Хто був її автором? Граф Потоцький, відомий дослідник, вчений і письменник, який вперше заговорив про українців як про окремий етнос. Потім були інші польські дослідження, які навіть викреслили українців з числа слов'ян. Вони вважали, що це нащадки якихось кочових народів.

Але це все дурниця повна, а ми повинні знати істину. Ми повинні розуміти, що на якомусь етапі відбулися якісь явища, пов'язані з появою ідентичності. Ми повинні ставитися до цього з повагою.