У Києві презентували останній фільм Кантера «Людина з табуретом»
Прем'єрний показ документального фільму—подорожі «Людина з табуретом» відбувся в кінотеатрі «Жовтень». У прокат стрічка про Леоніда Кантера вийде 21 лютого.
У фільмі показано подорож Кантера з родиною та друзями до Тихого океану, що тривала рік. Це остання стрічка мандрівника — на початку червня він скоїв самогубство, яке зняв на камеру. Частину цього відео використали у фільмі.
Загалом у фільмі поєднали кадри, зняті Леонідом під час подорожей, інтерв'ю учасників експедиції та Леоніда навесні 2018-го та після його смерті. Також у стрічці анімували казки, які під час подорожі збирала дружина та донька режисера.
Ідея подорожей з табуретом до океанів з’явилася у 2004 році. Тоді митці вирішили віднести 4 табурети з кухні до 4 океанів. Кантер разом з друзями знімав свої мандри на камеру та робив з цього фільми. «Людина з табуретом» — це остання стрічка з цього циклу. Під час цієї подорожі в аргентинському таксі у Леоніда народилася донька, яку назвали Патагонією.
Режисер фільму «Людина з табуретом» Ярослав Попов сказав:
«Коли Леоніда не стало, фільм ще готовий не був, я лише віддивився всі 400 годин відео. При монтажі ми відбирали все найцікавіше, найяскравіше, найбільш емоційне, що знімали мандрівники. Я довго думав над тим як використати відео, яке Леонід зафільмував перед смертю та кадр, на якому зафіксоване самогубство. Цей фільм міг бути краще, а міг бути і гіршим. Я максимально вклався в нього, в мене немає відчуття, що щось могло бути краще. Знаючи, що цього фільму взагалі могло не бути, то результатом я дуже задоволений. Цей показ унікальний, бо коли ще в одній залі збереться стільки друзів Леоніда».
Продюсерка Катерина Мізіна: «Це фільм про любов, я бачу це в серцях і очах глядачів. Ми перед цим вже презентували фільм в кількох містах. Сьогоднішній показ найважливіший, я його і чекала, і боялася — було 400 глядачів, для яких це не просто історія, це те, що з нами відбулося. З цього фільму варто взяти любов і, я вважаю, нам це вдалося».
Зазначимо, що частину грошей на фільм зібрали через Спільнокошт — 270 тисяч гривень. Український культурний фонд надав 498 тисяч гривень.