У Малі військова хунта запропонувала план передачі влади цивільним. Опозиції він не сподобався

Остаточну версію «дорожньої карти» транзиту влади створений хунтою Національний комітет порятунку народу Малі затвердив 12 вересня. Відповідно до неї, перехідний період у країні триватиме півтора року, протягом яких Малі керуватиме президент — військовий або цивільний, його обиратиме саме хунта.

Раніше Комітет пропонував продовжити перехідний період до двох років, але поступився під час перемовин із політичною опозицією Малі — «Рухом 5 червня — Об’єднанням патріотичних сил» (M5-RFP).

Щоправда, там уже заявили, що представлений військовими документ про передачу влади не відповідає результатам їхніх перемовин.

«M5-RFP відхрещується від підсумкового документа, який не відображає поглядів і рішень малійського народу. Прагнення захопити й конфіскувати владу на користь Національного комітету з порятунку народу Малі не виправдовує засобів досягнення цієї мети», — йдеться в заяві опозиціонерів.

Саме M5-RFP був провідною опозиційною силою, яка виступала проти попередньої влади в Малі до приходу до влади хунти.

Що про військовий переворот кажуть у світі?

Ще в серпні у світі дії заколотників передусім засудили. Рада Безпеки ООН закликала путчистів якнайшвидше звільнити затриманих чиновників і припинити захоплення влади.

Регіональні африканські організації, до яких входить Малі — Африканський союз і ЕКОВАС, — заявили, що призупиняють членство країни в них, і так само засудили дії заколотників.

Засудили переворот і окремі країни, як-от Франція (Малі є її колишньою колонією, а зараз там перебувають її миротворці, що борються із джихадистами), США, Німеччина, Китай, Туреччина тощо. Засудили події в Малі і в Україні: МЗС закликав путчистів до звільнення затриманих і початку діалогу з регіональними партнерами.

Росія, своєю чергою, зазначила, що «уважно слідкує» за подіями в Малі, прямо не засудивши дій військових. Російські дипломати з посольства в Малі стали першими, хто зустрівся із представниками хунти після перевороту.

Що взагалі за заколот у Малі?

Заколот почався 18 серпня в армійській базі в місті Каті, що за 15 кілометрів від Бамако. Там було чутно постріли, після чого в напрямку столиці рушили колони техніки з військовими. По дорозі вони розганяли місцевих жителів по домівках і блокувала дороги. Частина малійців вигукувала гасла на підтримку дій заколотників.

Військові арештували топчиновників уряду Малі, зокрема й президента Кейту, а також захопили офіс державного телебачення, звідки й оголосили про захоплення влади в країні. Захоплення влади відбулося здебільшого мирно та без людських жертв. Кейту на початку вересня випустили за межі країни на лікування.

Хунта оголосила про створення Національного комітету порятунку народу Малі на чолі з одним із організаторів заколоту — полковником Ассімі Ґоїтою. Комітет заявив про формування плану виходу країни з політичної кризи разом із політичною опозицією і представниками громадянського суспільства країни.

Що за криза в Малі?

Малі — колишня французька колонія, яка проголосила незалежність у 1960 році. Вона є однією з найбідніших країн в Африці та світі. За свою 60-річну історію вона вже переживала три військові перевороти (в 1968, 1991 й 2012 роках).

А з червня 2020-го в країні тривали багатотисячні антиурядові протести, учасники яких критикують чинного президента Кейту за корупцію й економічну кризу. За час протестів загинули щонайменше 14 людей.

Військовий переворот 2012 року призвів до активізації сепаратизму в центрі й на півночі країни, який триває і досі. А тому повторення подібного сценарію в 2020 році може мати дуже важкі наслідки для країни.