Світ засудив військовий переворот у Малі. Його організатори обіцяють якнайшвидше провести вибори і передати владу

Під ніч 19 серпня організатори заколоту створили Національний комітет порятунку народу Малі. Після примусової відставки Кейти з посади президента керівником країни (й очільником згаданого комітету) себе проголосив полковник Ассімі Ґоїта.

Про нього відомо мало; ЗМІ називають Ґоїту керівником малійських спецслужб і наближеним до однієї з головних опозиційних фігур у країні — імама Махмуда Діко. Втім той після зустрічі із заколотниками заявив, що йде з політики, не пояснивши причин такого рішення.

Речник Комітету з порятунку народу Малі підполковник Ісмаель Ваґ у зверненні на державному телебаченні (теж захопленому заколотниками) заявив, що його мета — запобігти скочуванню країни в хаос.

«День за днем Малі прямує в прірву хаосу із анархією й беззахисністю через провали людей, які керують його долею. Справжня демократія не означає поступливість чи слабкість державної влади, яка має гарантувати свободу й безпеку народу», — заявив Ваґ.

Він також заявив, що Малі продовжить дотримуватися всіх покладених на країну міжнародних зобов’язань. А комітет розпочне підготовку до виборів для мирної передачі влади протягом «розумного» періоду часу, не уточнивши, коли саме це станеться.

Поки що ж Малі закриває кордони для приїжджих, а в країни встановлюється комендантська година з 21:00 до 05:00.

Що про військовий переворот кажуть у світі?

У світі дії заколотників передусім засудили. Рада Безпеки ООН закликала путчистів якнайшвидше звільнити затриманих чиновників і припинити захоплення влади.

Регіональні африканські організації, до яких входить Малі — Африканський союз і ЕКОВАС, — заявили, що призупиняють членство країни в них, і так само засудили дії заколотників.

Засудили переворот і окремі країни, як-от Франція (Малі є її колишньою колонією, а зараз там перебувають її миротворці, що борються із джихадистами), США, Німеччина, Китай, Туреччина тощо. Засудили події в Малі і в Україні: МЗС закликав путчистів до звільнення затриманих і початку діалогу з регіональними партнерами.

Росія, своєю чергою, зазначила, що «уважно слідкує» за подіями в Малі, прямо не засудивши дій військових. Співзасновник Центру дослідження Африки Олександр Мішин вказує на те, що ці слова Москви можуть свідчити про негласну підтримку нею заколотників.

Що взагалі за заколот у Малі?

Заколот почався 18 серпня в армійській базі в місті Каті, що за 15 кілометрів від Бамако. Там було чутно постріли, після чого в напрямку столиці рушили колони техніки з військовими. По дорозі вони розганяли місцевих жителів по домівках і блокувала дороги. Частина малійців вигукувала гасла на підтримку дій заколотників.

Військові арештували топчиновників уряду Малі, зокрема й президента Кейту, а також захопили офіс державного телебачення, звідки й оголосили про захоплення влади в країні. Захоплення влади відбулося здебільшого мирно та без людських жертв.

Що за криза в Малі?

Малі — колишня французька колонія, яка проголосила незалежність у 1960 році. Вона є однією з найбідніших країн в Африці та світі. За свою 60-річну історію вона вже переживала три військові перевороти (в 1968, 1991 й 2012 роках).

А з червня 2020-го в країні тривають багатотисячні антиурядові протести, учасники яких критикують чинного президента Кейту за корупцію й економічну кризу. За час протестів загинули щонайменше 14 людей.

Військовий переворот 2012 року призвів до активізації сепаратизму в центрі й на півночі країни, який триває і досі, зазначив Олександр Мішин. А тому повторення подібного сценарію в 2020 році може мати дуже важкі наслідки для країни, вважає він.