Басейн вибачився перед незрячим спортсменом, якого не впустили поплавати. Тепер йому там раді й нададуть інструктора
Міністерство освіти і науки України та Національний університет фізичного виховання і спорту України, до якого належить спортивний комплекс «Олімпійський стиль», вибачились перед незрячим спортсменом Русланом Рубелем, якого не пустили в басейн спорткомплексу.
Про це нам повідомили у спорткомплексі «Олімпійський стиль».
Відбулася зустріч т.в.о. міністра Сергія Шкарлета та ректора Національний університет фізичного виховання і спорту УкраїниНУФВСУ Євгенія Імаса, під час якої зʼясували обставини ситуації, а також напрацювали протокол роботи персоналу.
Під час зустрічі домовились, що спортивний комплекс надасть спортсмену можливість відвідування басейну, а також призначить інструктора.
Нагадаємо, Рубель розповів, що його не впустили у басейн спорткомплексу «Олімпійський стиль», оскільки «незрячому в басейн не можна», а також, що це «об'єкт підвищеної небезпеки». Чоловік каже, що 4 роки відвідував різні басейни й подібних проблем ніде не виникало.
«Олімпійський стиль» — спорткомплекс з басейном в центрі Києва, створений на базі потужностей Національного університету фізкультури й спорту. Протягом 15 років комплекс функціонував в напівзакритому режимі, тут тренувались олімпійські чемпіони та спортсмени різноманітних українських збірних.
В спорткомплексі є два басейни. Менший — в аква-центрі (на три доріжки) з сауною і хамамом, джакузі, гідромасажем та душем Шарко й аква-капсулою. Великий — в окремій будівлі — басейн «Олімп» розміром 25х12 м на шість доріжок та два рівні глибини — 1,2 та 3 метри.
У Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод є стаття 14, яка забороняє дискримінацію статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
Як писав у вересні 2019-го Центр прав людини ZMINA, за різними підрахунками, в Україні проживає не менш ніж 70 тисяч незрячих людей, які стикаються з дискримінацією, зокрема, на робочому місці. У країні нарахували 65 навчально-виробничих підприємств, які працевлаштовують незрячих, проте часто такі робітники там отримують заробітну платню, нижчу за прожитковий мінімум.