У НАТО немає консенсусу щодо ПДЧ для України, але на саміті члени зроблять окрему заяву — заступник генсека
На саміті НАТО 14 червня лідери Альянсу зроблять заяву, у якій підтвердять політику відкритих дверей для України та Грузії. Але наразі консенсусу щодо надання Україні плану дій щодо членства немає.
Про це повідомив заступник генерального секретаря Альянсу Мірча Джоане під час виступу на конференції Democracy in Action 7 червня.
«Політика відкритих дверей [НАТО] є незмінною і чинною, і наші лідери на саміті через тиждень [14 червня] її підтвердять», — сказав посадовець.
Водночас він зауважив, що НАТО є організацією, до якої входять 30 держав, і які ухвалюють рішення спільно. «Тож перед тим, як ухвалити єдине рішення, нам потрібно мати консенсус. Сьогодні у нас з цього питання (надання Україні ПДЧ — ред.) його немає», — підкреслив Джоане.
Заступник генсека пояснив, що Україні не варто засмучуватися, тому що свого часу схожа ситуація була і в Румунії, яку теж спочатку не хотіли брати до НАТО.
«На початку не всі підтримували членство Румунії в НАТО. І був саміт у 90-х, коли ми (Мірча Джоане родом з Румунії — ред.) не отримали запрошення до НАТО, на яке сподівалися. Тоді ми мали велику проблему у комунікації з населенням з цього приводу. Але, як бачите, це змінилося і зараз я говорю з вами як представник НАТО», — розповів він.
Саміт лідерів країн-членів НАТО запланований на 14 червня. Водночас Україну на нього, як і інших партнерів Альянсу, не запросили.
Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголошував, що не розуміє, як на тлі російської агресії проти України та членів Альянсу НАТО може проводити закриту зустріч та не запрошувати Україну.
Президент Польщі Анджей Дуда заявляв, що на зустрічі запланували обговорити «дорожню карту» для України щодо виконання нею кроків для вступу в Альянс.
Вступ України до НАТО
Для вступу в НАТО кожна країна-кандидат має виконати так званий план дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) — програму з п'яти пунктів. У цьому плані розглядаються політичні та економічні питання країни, її оборона та військовий потенціал, ресурси, безпека та правові питання.
Претенденти на членство мають розробити річну національну програму за цими пунктами та вказати, які конкретні дії вживаються щодо проблем у країні. У кожному з цих розділів визначені питання та механізми, за допомогою яких країни можуть підготуватися до членства в НАТО.
Однак цей список не є критеріями для отримання членства, а лише основою для розгляду членами Північноатлантичного альянсу, які й ухвалюють остаточні рішення.
Українська влада неодноразово просила у НАТО надати їй ПДЧ. У 2008 році на саміті Альянсу в Бухаресті план мали отримати Україна та Грузія, але в підсумковій заяві зустрічі йшлося лише про наміри НАТО надати ПДЧ.
Попри це, зближення між Україною та Альянсом продовжується. У 2018 році НАТО офіційно визнав наміри України набути повноправного членства в Альянсі. У 2020 році Україна отримала статус партнера в межах Програми розширених можливостей НАТО.