У Польщі заявили про «шантаж» Євросоюзу через конфлікт щодо того, чиє право має пріоритет: країни чи ЄС
У Європарламенті відбулися напружені дебати між прем'єр—міністром Польщі Матеушем Моравецьким та президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Політики сперечалися через останнє рішення про пріоритет законів Польщі над правом ЄС, яке, схоже, поглибило кризу між країною та Союзом.
Дебати у Європарламенті відбулися після постанови Конституційного суду Польщі про те, що законодавство країни має пріоритет перед правом Євросоюзу.
Так, Моравецький зазначив, що його уряд не буде діяти всупереч рішенню суду, але виходити з ЄС країна не планує. Усі розмови про ймовірний Polexit він засудив як «брехню».
Окрім того, польський прем'єр-міністр заявив, що ЄС перевищує свої повноваження, а неназвані європейські політики вдаються до шантажу, закликаючи ЄС скоротити фінансування для країни через останні рішення польської влади.
«Ми не повинні мовчати, коли нашу країну атакують. Я відкидаю мову погроз і не дозволю політикам ЄС шантажувати Польщу», ㅡ заявив Моравецький.
Натомість фон дер Ляєн наголосила, що рішення Конституційного суду Польщі ставить під сумнів основи ЄС та є «прямим викликом єдності європейського правопорядку».
Президентка Єврокомісії запропонувала три варіанти виходу із ситуації. По-перше, Єврокомісія юридично оскаржує рішення польського суду, що може призвести до штрафів для Польщі. По-друге, ЄС може утримувати гроші для Польщі, зокрема мільярди євро грантів та кредитів, поки конфлікт Варшави з Брюсселем не розв'яжеться.
Або ж застосують пункт про членство в ЄС, за яким права держави-члена ЄС можуть бути призупинені (зокрема щодо права голосу в Раді ЄС), оскільки вона порушила основні цінності блоку.
Чим важливе це рішення Конституційного Суду?
Суд постановив, що принцип верховенства європейського права не відповідає статті 90 Конституції Польщі, згідно з якою в межах міжнародної угоди вона може передати повноваження органу державної влади «в деяких питаннях».
На думку більшості членів Трибуналу (КС), повне втілення цього принципу, закріпленого в Договорі про ЄС, призведе до «передання повноважень держави такою мірою, що Польща не зможе функціонувати як суверенна демократична держава».
На практиці це означає, що Польща сама вирішуватиме, які законодавчі акти, ухвалені в межах ЄС, виконувати, а які — ні.
Це рішення може поглибити конфлікт між Єврокомісією та Варшавою в контексті реформи польської судової системи. Подання до Конституційного трибуналу ще наприкінці березня 2021 року здійснив прем’єр-міністр Матеуш Моравецький. Сталося це після того, як Єврокомісія звернулася до Суду ЄС щодо оцінки законності судової реформи.
У липні 2021 року Суд ЄС ухвалив рішення про тимчасові заходи, у якому зобов’язав Польщу призупинити дію Дисциплінарної палати Верховного суду — органу, який має право звільняти суддів за критику влади.
Тоді ж Конституційний Суд Польщі заявив, що рішення Суду ЄС суперечить польській конституції, тому Варшава не зобов’язана його виконувати. Остаточного рішення щодо судової реформи Польщі Суд ЄС поки не ухвалив.