Президент Польщі Анджей Дуда під час пресконференції у Варшаві, Польща, 3 лютого 2020 року. 4 лютого Дуда підписав оновлені закони, які дозволяють звільнити та позбавити права на професію тих суддів, котрі не визнають судової реформи, ухвалюють рішення згідно з нормами євросоюзного, а не нового національного права, та публічно критикують дії уряду
Фото:

EPA-EFE/RADEK PIETRUSZKA

Січнева сесія ПАРЄ пройшла під знаком критики Польщі через судову реформу, що її проводить правляча партія ПіС. Тепер Рада Європи моніторитиме дотримання у Польщі верховенства права. А ЄС може накласти на Польщу відчутні санкції або навіть виключити. Водночас світ та Україна мають непросту дилему: як, з одного боку, не ігнорувати польських проблем із демократією, а з іншого не стати об’єктом маніпуляцій Росії. Яка давно шукає приводу, аби переключити увагу Заходу зі злочинів Кремля на «європейське подвір’я».

4 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав оновлені закони про загальні суди та Верховний суд. Це — частина масштабної судової реформи, що її партія влади «Право і справедливість» (далі — ПіС) проводить вже п’ятий рік.

Ці закони дозволяють звільнити та позбавити права на професію тих суддів, котрі не визнають судової реформи, ухвалюють рішення згідно з нормами євросоюзного, а не нового національного права, та публічно критикують дії уряду.

Політики ПіС та прихильні їм ЗМІ заявляють, що країна зробила ще один крок у бік оновлення комуністичної судової системи, «касти», яку розбестили суддівські привілеї. Підписані Дудою закони вони називають «законами про справедливість».

Опозиція та її прихильники натомість наголошують, що зміни покликані закрити рота тим суддям, що критикують попередні спроби ПіС ще більше підпорядкувати судову владу виконавчій. За словами опозиціонерів, це «закон про репресії», «закон про намордники».

Питання імунітету та підзвітності суддів, які кілька років тому цікавили виключно спеціалістів, сьогодні є найгарячішою темою польської політики і викликають серйозне занепокоєння в ЄС. Якщо уряд не зробить кілька кроків назад, Варшаві загрожують фінансові санкції та навіть позбавлення членства в Євросоюзі, впевнені деякі експерти.

Росія ж охоче використовує польські проблеми з демократією та напругу між Варшавою та Брюсселем, щоби відвернути увагу ЄС від своєї агресивної політики.

Про що сперечаються уряд та опозиція

Судова реформа є для уряду ПіС найдовшою і водночас — найбільш проблемною.

Все почалося ще у листопаді-грудні 2015, коли ПіС вперше в історії незалежної Польщі сформував однопартійну парламентську більшість, а через кілька тижнів змінив закон про Конституційний трибунал.

Так хотіли виправити помилку попередників від «Громадянської платформи» та Польської селянської партії, які всупереч закону обрали декількох суддів Конституційного трибуналу перед завершенням каденції Сейму. ПіС «несправжніх» суддів вигнав, але відкликав і тих, хто був призначений згідно з законом, та делегував на їхнє місце своїх людей. Трибунал у відповідь видав кілька вироків про неконституційність дій ПіС, але тодішня прем’єрка Беата Шидло відмовилася публікувати їх в урядовому віснику.

«Громадянська платформа» та інші опозиційні партії закликали прибічників до протестів, але масових акцій не вийшло. Щоб розрядити атмосферу, тодішній міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський запросив до Варшави Венеціанську комісію, аби та з’ясувала, чи польська судова реформа відповідає духу демократії та букві закону.

У березні 2016 Комісія підготувала оцінку: конфлікт навколо Конституційного трибуналу «має своє джерело в діяльності Сейму попереднього скликання», «і попередня, і нинішня більшість у парламенті виконали незгідні з Конституцією дії», а внесені ПіС поправки до законодавства «створюють загрозу верховенству права та функціонуванню демократії у країні».

Проте позиція дорадчого органу Ради Європи не завадила ПіС продовжити вибір «своїх» суддів, а президентові Анджею Дуді — прийняти від них присягу. Це спонукало Європейську комісію у грудні 2017 звернутися до Ради ЄС, аби та визнала існування «ризиків порушення принципу верховенства права» у Польщі.

У березні 2018 з позицією Єврокомісії погодився Європарламент, що вперше в історії ЄС відкрило можливість застосувати щодо країни-члена санкцій за 7 статтею Трактату про Європейський Союз. Ця стаття дозволяє державу, що порушує норми та цінності ЄС можна, позбавити права голосу під час ухвалення рішень у Раді ЄС.

Другим джерелом конфлікту стали зміни до законів про загальні суди та Верховний суд. У липні 2017 Сейм проголосував за скорочення каденції тих суддів Верховного суду, що досягли 65 років, об’єднання посад генерального прокурора та міністра юстиції, посилення ролі парламентської більшості в обранні членів Державної ради судочинства, котра має вирішальний вплив на обрання членів Верховного суду та голів загальних судів.

Цього разу Польщею прокотилася хвиля багатотисячних мітингів. Президент Дуда наклав на закони вето, їх повернули до Сейму. Але коли тема зійшла з перших шпальт, закони ухвалили з косметичними змінами, і президент їх підписав.

Тепер у Польщі всіх членів Державної ради судочинства обирає Сейм, тобто — партія, яка виграла вибори. До Верховного суду можна вносити скарги на вироки польських судів за останні 20 років, а для покарання “непокірних” діє Дисциплінарна палата.

Таким чином, країна останніми роками живе в ситуації юридичного дуалізму: з одного боку, є ухвалені законодавцями зміни, з іншого — вироки Конституційного трибуналу та ухвали Верховного суду. Щоб прояснити справу, Верховний суд скерував кілька запитань до Трибуналу юстиції ЄС у Люксембурзі, який має вирішальний голос при оцінці подібних ситуацій у країнах Євросоюзу.

Сенат Польщі — верхня палата парламенту, у якій більшість має опозиція, відхилила суперечливий законопроєкт, що дозволяє звільняти суддів, які ставлять під сумнів законність судових рішень, Варшава, Польща, 17 січня 2020 року. Пізніше 23 січня Польський Сейм — нижня палата парламенту — схвалив цей законопроєкт
Фото:

EPA-EFE/RAFAL GUZ

«Не будуть нам розповідати іноземними мовами, який устрій маємо будувати»

Реагуючи на ці запитання, у 2018 році Трибунал юстиції призупинив дію окремих нововведень ПіС, зокрема про скорочення каденції суддів Верховного суду. А 19 листопада 2019 видав резонансний вирок.

Трибунал визнав, що організація судової системи належить до компетенції країн-членів ЄС. Але при цьому країни мають дотримуватися законів ЄС, в тому числі принципу верховенства права та незалежності судової влади від виконавчої та законодавчої.

Опозиція у Польщі привітала цей вирок. Натомість ПіС ще на етапі приготувань до вироку розігрівав свій електорат риторикою про закордонне втручання у польські справи:

«Якщо Трибунал створить прецедент і допустить, аби частина правових норм була призупинена рішенням Верховного суду, то уряд не матиме іншого виходу, як проігнорувати рішення Трибуналу як таке, що суперечить Трактатові про ЄС та духові євроінтеграції», — це слова віцепрем’єра Ярослава Ґовіна у липні 2018.

«Не будуть нам розповідати іноземними мовами, який устрій маємо будувати у себе в Польщі і як мають вестися польські справи. Так, тут є Європейський союз, і ми дуже тішимося з цього приводу, але передусім тут є Польща», — так сказав уже президент Анджей Дуда у січні 2019.

Ситуація зайшла у глухий кут, коли Верховний суд Польщі 23 січня 2020 ухвалив, що теперішня Державна рада судочинства, з огляду на процедуру її створення, не має права пропонувати кандидатів на посаду суддів, як загальних судів, так і Верховного суду. Натомість ті судді, хто вже був призначений за поданням Ради, обіймають своє місце безправно. Де-факто, ця ухвала зробила всю судову реформу ПіС нелегальною. 

У відповідь Міністерство юстиції визнало ухвалу Верховного суду недійсною, а Сейм все-таки ухвалив зміни до закону, що дозволяють карати суддів, які заперечують легітимність судової реформи ПіС.

Після підпису Дуди новий закон набуде чинності наприкінці лютого. Але до прокуратури вже надійшло понад сто подань про притягнення суддів до кримінальної відповідальності. Частина — через «невиконання обов’язків державним службовцем». Цю норму можна застосувати щодо тих суддів, які підважують легальність дій законодавчої та виконавчої влади, а також визнають пріоритет ухвали Трибуналу юстиції ЄС та Верховного суду.

Ми працюємо щодня, аби ви першими дізнавалися про новини в Україні та світі. Фондуйте у нашу діяльність на Спільнокошті, hromadske дійсно потребує вашої підтримки.
Лідер партії «Право і справедливість» (ПіС) Ярослав Качинський (ліворуч) та прем'єр-міністр Польщі, член ПіС Матеуш Моравецький (праворуч) під час парламентських дебатів у Сеймі щодо судової реформи в країні, Варшава, Польща, 20 грудня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/WOJCIECH OLKUSNIK

Санкції чи Polexit?

Безпрецедентне напруження між Варшавою та Брюсселем призвело до того, що польська опозиція все частіше говорить про загрозу Polexit — виходу, чи навіть виключення, Польщі з ЄС.

На думку доктора Бартоша Ридлінського з Університету кардинала Вишинського, уряд ПіС вже перетнув певну межу і не може сподіватися на розуміння з боку Брюсселя: 

«Останні рішення Сейму та президента прискорять роботу над позбавленням Польщі права голосу у Європейській раді, а невиконання рішення Трибуналу ЄС напевно призведе до накладення відчутних фінансових санкцій».

Але це сценарій оптимістичний. Песимістичний описує доктор Яцек Кухарчик, директор Інституту суспільних справ:

«Трактат про Європейський союз говорить, що держава, яка не поважає права Євросоюзу, може бути виключена. І у нашому випадку це не буде “Brexit”, тобто добровільний вихід, коли ти можеш домовлятися про умови. Щоправда, такий розвиток подій це не питання найближчих місяців».

Подарунок Путіну

Судова реформа створила клопоти для Польщі в стосунках не тільки з ЄС, але й із Радою Європи. Під час січневої сесії, за активної підтримки російської делегації, ПАРЄ приділила чимало уваги «системним проблемам з демократією у Польщі».

Дискусія над «польською» резолюцією, що відбулася перед розглядом «кримських» санкцій проти Росії, відвернула увагу західних європейців від порушень прав людини як у самій Росії, так і на окупованому Кримському півострові. 

Ще на етапі підготовки рішення ПАРЄ до тексту потрапили фрази про польські «дії всупереч європейським нормам», «сумніви в незалежності системи правосуддя та прихильності держави до принципів верховенства права». Поведінка польської делегації полегшила справу критикам: Домінік Тарчинський з ПіС відкидав закиди з боку французьких доповідачів, розповідаючи про те, як французи під час демонстрацій підпалюють машини. Шведів у дискусії про суди Тарчинський приголомшив «відкриттям» теми жіночого обрізання серед шведських мусульман.

Взяли участь у дискусії і російські делегати. Поляки останнім часом гідно відповідали російській пропаганді, відкидаючи маніпуляції про участь Варшави у розв'язанні Другої світової війни. Не дивно, що представники Кремля почали розігрувати карту Польщі, яка не має рації у справі із судовою реформою, а отже, мовляв, не заслуговує на довіру й в інших справах.

«Дії ПіС це подарунок Володимиру Володимировичу (Путіну ред.). Російська пропаганда охоче використає кадри з пресконференцій Єврокомісії чи ПАРЄ, під час яких Польщу критикують за порушення принципу верховенства права, і змішає їх з брехливими тирадами про вину Варшави за початок Другої світової. Ціль показати, що Польща є несерйозною та клопітливою країною, отже не треба поважно до неї ставитися», — констатує Бартош Ридлінський.

Результат сесії ПАРЄ — 140 проти 37 делегатів проголосували за те, аби запровадити щодо Польщі спеціальний моніторинг дотримання верховенства права. Така процедура сьогодні діє щодо Албанії, Грузії, Туреччини, Азербайджану. І Росії.

Судді та адвокати з усієї Європи беруть участь у маніфестації під назвою «Марш тисячі мантій» на знак протесту проти судової реформи у Польщі, Варшава, 11 січня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/TOMASZ GZELL

Що робити Україні

Наступного дня після підписання скандальних законів Анджей Дуда офіційно оголосив про участь у президентських перегонах. За кілька годин польська ЦВК призначила й дату виборів — 10 травня 2020 року.

Судова реформа, а разом з нею питання ролі ЄС та національного суверенітету, стануть ключовими під час кампанії. І тут, як підкреслює Бартош Ридлінський, опозиція наразі не має що протиставити ПіС:

«Добре пам’ятаю, як під час однієї з маніфестацій на захист незалежного судівництва прибічники Платформи кричали своїм лідерам: “А де ваша пропозиція змін?”. А її у лібералів немає. Ліві також не створили альтернативного проєкту змін у судах. Так, справедливо зосереджуючись на захисті незалежності судів, польська опозиція забуває, що вади реформи ПіС не заперечують потреби змін. Поляки заслуговують на справедливі, оперативні та безкоштовні вироки, а вони цього не мають».

Яцек Кухарчик прогнозує, що результати травневого голосування будуть визначальними для майбутнього Польщі: 

«Ці вибори стануть для поляків другим референдумом про членство в ЄС. І якщо їх виграє кандидат ПіС Анджей Дуда goodbye, EU».

Напруга на лінії Варшава-Брюссель з одного боку, та російські маніпуляції — з іншого ставлять у непросту ситуацію Україну. Остання сесія ПАРЄ — це лише прообраз конфлікту, який буде поглиблюватися.

Геннадій Максак, голова Ради закордонної політики «Українська призма», закликає українських дипломатів бути стриманими та сконцентруватися на національних інтересах:

«По-перше, перед тим як критикувати, треба самим мати досконалу судову систему. А з судами в Україні ще більші негаразди, ніж у сусідній Польщі. По-друге, тонка грань між обстоюванням демократичних цінностей і невтручанням у внутрішні справи особливо вразлива з сусідніми країнами, де зав’язано багато життєво важливих інтересів. По-третє, Польща є стратегічним партнером України в європейській та євроатлантичній інтеграції. Отже, не в інтересах Києва докладатися до псування її і без того недосконалого іміджу в ЄС».

Максак нагадує, що нині в українсько-польському діалозі спостерігається відлига, спроби вийти з пастки історичної політики та відбудувати довіру на найвищому рівні. Експерт також закликає пам’ятати, що великі європейські гравці, зокрема Франція, критикуючи польську судову реформу, переслідують власні цілі — просування своєї моделі реформи ЄС.

«Те, як Росія розіграла тему судової реформи проти Польщі, лише зайвий раз нагадує, що рівень захищеності від інформаційної агресії з боку Кремля залишається низьким. Київ може запропонувати полякам спільні кроки у протидії російським інформаційним нападам, але без домашньої роботи самої Польщі тут не впоратись».

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Авторка: Олена Бабакова
Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile