У Руанді 42-річну мати чотирьох дітей, яка пережила геноцид 1994-го, ув’язнили на 15 років за критику президента
Суд у Руанді 30 вересня засудив блогерку Івонн Ідаманже до 15 років позбавлення волі та штрафу за статтею про «підбурювання до насильства». Жінка викладала в YouTube відео з критикою руандійського президента Поля Каґаме.
Про це повідомляє AFP.
Ідаманже — мати чотирьох дітей, яка пережила геноцид 1994 року, — арештували ще в лютому 2021-го за «поведінку, що поєднує елементи політики, криміналітету й безумства», говорили в поліції. Звинувачення ґрунтувалися на відео жінки в YouTube.
На канал Ідаманже підписалися майже 19 тисяч користувачів. У восьми відео, які жінка встигла викласти до арешту, вона критикувала президента Руанди, стверджуючи, що він диктатор і використовує тему геноциду в Руанді з політичних міркувань.
Вищий суд Кіґалі — столиці Руанди — визнав Ідаманже винною за шістьома статтями, зокрема про підбурювання до насильства й громадянського повстання, зневажання пам’яток доби геноциду в країні, поширення чуток і насильницький напад.
Прокуратура просила для Ідаманже 30 років ув’язнення і шість тисяч доларів штрафу, але суд призначив удвічі менший строк і дві тисячі доларів штрафу. Сама жінка в залі суду не була присутня — вона бойкотувала всі засідання після того, як суд відмовився їх транслювати онлайн.
Ідаманже — одна з принаймні восьми людей, яких за останній рік влада Руанди переслідувала за критичні дописи або відео в інтернеті, повідомляла в березні 2021 року правозахисна організація Human Rights Watch.
7 квітня 1994 року озброєні угруповання руандійських хуту почали масово винищувати інше корінне населення країни — представників етнічної меншини тутсі.
Приводом стало збиття літака тодішнього президента Руанди Жувеналя Габ'ярімана, лідера екстремістського руху на чолі з хуту. За 100 днів геноциду загинули, за різними оцінками, від 800 тисяч до мільйона людей — 20% усього населення країни.
Після геноциду 1994 року до влади в Руанді прийшов Поль Каґаме — виходець із тутсі, колишній лідер мілітарного Руандійського патріотичного фронту.
Уже 27 років він керує країною у стилі «розумної диктатури»: створює привабливий імідж держави для західних країн, які охоче в неї інвестують, і водночас жорстоко придушує будь-яку опозицію власній владі.