У «Слузі Народу» пояснили, чому вирішили відмовитися від ув’язнення за неправдиве декларування

Про це заявила народна депутатка від фракції «Слуга Народу» Ольга Совгиря у коментарі «Радіо Свобода».

«Якщо ми проаналізуємо статистику застосування цього виду покарання — позбавлення волі — за статтею 366-1, яку визнав неконституційною Конституційний суд, то побачимо, що такий вирок був винесений один. Стаття фактично не працює», — заявила вона.

За її словами, робоча група з урегулювання конституційної кризи дійшла згоди, що громадські роботи стануть більш ефективним способом впливу на тих людей, щодо яких планують застосовувати цю статтю.

«Для топчиновника, скажімо так, дуже болісним з точки зору сприйняття є такий вид покарання як громадські роботи. Уявіть собі, під камери, з розголосом і так далі. Тобто, говорити про те, що робоча група когось вивела з-під відповідальності й так далі — я вважаю, що підстав для цього абсолютно немає», — додала Совгиря.

Вона зазначила, що наразі обговорюється ідея, щоб карати за неправдиве декларування статків якщо не позбавленням волі, то її обмеженням. Таке покарання депутатка назвала «трішки м’якше», ніж позбавлення волі, але воно «також передбачає несприятливі наслідки з точки зору свободи пересування».

А як вважають у НАЗК?

Там зазначили, що робоча група у Верховній Раді, на яку було покладено завдання вирішити конституційну кризу, «проігнорувала запит суспільства на справедливе покарання корупціонерів» та положення програм політичних сил, які обіцяли боротися з корупцією.

«Навіть ті особи, які умисно зазначають у декларації неправдиві відомості на суму від 3 000 прожиткових мінімумів (від 6,306 млн грн і більше, у тому числі якщо це будуть сотні мільйонів гривень), каратимуться лише штрафом — від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів (від 51 000 грн до 85 000 грн)», — розповіли в НАЗК.

У Нацагентстві з питань запобігання корупції переконані, що таке покарання не сприятиме ефективному запобіганню корупції та утвердженню справедливості.

А як це прописано в інших ініціативах?

У пресслужбі відомства нагадали, що зареєстровані 2 листопада законопроєкти № 4304 (головою Верховної Ради за підтримки депутатів різних фракцій), № 4307 (Юлією Тимошенко) та № 4301 (Іриною Геращенко та іншими депутатами «Європейської Солідарності») передбачають ув’язнення за умисне декларування неправдивої інформації та умисне неподання декларації.

Що за конституційна криза?

Її спровокувало рішення Конституційного суду від 27 жовтня. Він визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників і суддів у формі штрафу чи позбавлення волі за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації. Також КСУ закрив доступ до е-декларацій чиновників, а НАЗК позбавив ключових повноважень.

Також КСУ окремим рішенням визнав незаконним указ про призначення директора НАБУ Артема Ситника (хоча й залишив його на посаді) та визнав неконституційними низку положень закону про НАБУ. Вони пов’язані з повноваженнями президента стосовно Бюро.