У Женеві завершилися перемовини між США і Росією щодо «гарантій безпеки». Вони тривали понад 7 годин
У швейцарській Женеві завершилися перемовини між делегаціями США і Росії щодо «гарантій безпеки», які Москва хоче отримати від Заходу. Розмова між сторонами тривала 7,5 години.
Про це повідомила журналістка CNN Дженіфер Ганслер із посиланням на пресслужбу Держдепартаменту США.
Росію на перемовинах представляв заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков. Делегацію США очолювала заступниця державного секретаря Венді Шерман.
Що кажуть у США?
Як передає The New York Times, Венді Шерман зазначила, що розмова з російськими колегами була радше дискусією, ніж перемовинами. Вона наголосила, що США не дозволять нікому вирішувати за інші країни щодо їхнього вступу в НАТО.
«Ми нікому не дозволимо зачинити політику відкритих дверей НАТО, яка завжди була центральною для альянсу НАТО», — зазначила Шерман.
Вона також розповіла, що Росія не дала однозначної відповіді щодо свого ймовірного нового вторгнення в Україну. «Вони можуть довести, що вони не мають намірів вдертися, повернувши військових назад на місця дислокації», — вважає представниця США.
За її словами, питання вступу України в НАТО не обговорюватимуть без участі Києва. Посадовиця резюмувала, що все ще існує можливість дипломатичного прориву у перемовинах із Москвою.
А що розповіли в Росії?
Під час брифінгу після перемовин Рябков загалом повторював попередні тези Кремля щодо «гарантій безпеки». Зокрема він заявив, що російська сторона намагалася пояснити американцям, «чому гра з вогнем не в їхніх інтересах».
Російський посадовець запевнив, що Москва не має наміру нападати на Україну. Він також сказав, що Росія у питанні «гарантій безпеки» не вдавалася до погроз. Натомість попередження Заходу про високу ціну вторгнення в Україну Рябков назвав погрозами.
Рябков каже, що у питанні нерозширення НАТО сторони під час перемовин домовитися не змогли: «Багато в чому залежить від того, як розвиватиметься ситуація щодо цього питання».
За словами політика, російська сторона пояснила американцям, чому вбачає обов'язковість нерозширення Альянсу. Крім того, Москва оголосила про вимогу від НАТО відмовитися від «матеріального освоєння територій держав, що Польща, Угорщина, Чехія, Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія, Албанія, Хорватія, Чорногорія, Північна Македоніявступили в НАТО після 1997 року».
Рябков резюмував, що подальший прогрес у перемовинах очікує під час майбутніх зустрічей російської та американської сторін на майбутніх міжнародних зустрічах.
Вимоги Росії
Ще у грудні на тлі стягнення російських військ до українських кордонів Міністерство закордонних справ Росії опублікувало свій проєкт документів про гарантії безпеки з боку США та НАТО, де закликало їх не розширювати Альянс на схід і не включати до нього держави, які раніше входили до СРСР, зокрема Україну.
Окрім того, Росія вимагає від держав-членів НАТО відмовитися від будь-якої військової діяльності на території України, а також інших держав Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії, не розміщувати додаткові збройні сили та озброєння на території всіх інших держав Європи тощо.
Позиція Заходу
Країни-члени НАТО озвучили свою позицію щодо «гарантій безпеки» 7 січня. За словами генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, країни НАТО відкидають вимогу РФ не приймати Україну до Альянсу та загалом ніколи більше не розширювати цю організацію на схід.
Однак і до цього в НАТО неодноразово стверджували, що Росія не може перешкодити Україні зблизитися з Альянсом і не має права голосу в цьому питанні.