Удар по Медведчуку і Порошенку, сигнал для Байдена: що стоїть за блокуванням каналів ОПЗЖ?

Наприкінці серпня 2019-го, коли політичне сонце Володимира Зеленського було в зеніті, він доволі жорстко пройшовся по Віктору Медведчуку та пулу його телеканалів.

Зеленський сказав, що це «велике запитання», звідки в ОПЗЖ гроші, зокрема на фінансування NewsOne, ZIK та «112 Україна» (де-юре, вони належать нардепу від ОПЗЖ Тарасу Козаку).

«У нас є відповіді — які обсяги кешу, звідки і з якої країни вони все це отримують. І це буде дуже гучна історія, яка дуже погано закінчиться», — пообіцяв тоді президент.

Проте бурхливе політичне життя в Україні регулярно видає нові, не менш гучні інфоприводи, тому про цю історію майже всі забули. Виявилося — дарма.

Політичні мухи і котлети 

Блокування «пулу Медведчука» відбувається на тлі зростання рейтингу «Опозиційної платформи — За життя!» й падіння рейтингів самого Зеленського і «Слуги Народу». Саме президентська партія відібрала на попередніх виборах парламенту голоси ОПЗЖ на півдні і сході.

Проте через півтора року після виборів влада Зеленського дуже далека від виконання обіцянок про подолання бідності, до того ж зараз пандемія й економічна криза з усіма супутніми наслідками. А регіонали та їхні правонаступники, орієнтовані насамперед на старше покоління, дуже люблять зосереджуватися на соціальних проблемах, як-от комунальні тарифи.

Тепер же українці не зможуть дивитися на NewsOne, ZIK та «112 Україна» апокаліптичні історії про «тарифний геноцид» і лицарів з ОПЗЖ, які можуть знизити ціни на газ, світло й все інше. Це серйозний удар по ОПЗЖ, погоджується політтехнолог Сергій Гайдай.

«Зеленському, безумовно, це вигідно, бо це вибиває важливі агітаційні ресурси його політичних конкурентів (ОПЗЖ — ред.), куди здебільшого “перетікають” його прихильники», — каже він у коментарі hromadske.

Гайдай також вважає цю історію значним іміджевим ударом по експрезиденту Петру Порошенку, за часів якого Медведчук і наростив свій вплив.

«Він (Порошенко — ред.) свого часу дозволив Медведчуку отримати не тільки канали, а й бізнес, мати в Україні як політичну, так і бізнесову вагу. Тобто за Петра Олексійовича Медведчуку було привільно, а тепер Зеленський демонструє вам, як треба боротися з ворогами держави», — вважає політтехнолог.

Щодо можливого перетікання електорату від Порошенка до Зеленського Гайдай пояснює, що електорат буває різний: є ядро, яке в жодному разі не відійде від політика, а є ті, хто сумнівається.

«Порошенко нам казав, що це неможливо (заблокувати канали Медведчука — ред.), й він вважається сильним президентом. А Зеленський — слабким. І ось “сильний” президент не зміг зупинити діяльність Медведчука, а “слабкий”, виявляється, — зміг», — наводить він привід задуматися для другої частини електорату Порошенка.

Вочевидь, сам Порошенко також бачить небезпеку у такій «іміджевій атаці», бо упродовж дня встиг і написати пост з виправданнями про те, чому він не заблокував канали ОПЗЖ (бо були вибори), і опублікував відео, на якому привітав операцію СБУ щодо формального власника каналів Тараса Козака.

На цьому тлі сам Зеленський поки виглядає переможцем, а перемоги — саме те, що йому необхідно.

«Якщо не вдається перемогти Путіна, то принаймні можна показати, що я можу перемагати Медведчука. Я бачу дуже багато патріотично налаштованих людей, які кажуть: “Я можу скільки завгодно критикувати Зеленського, але в цьому питанні я готовий бути йому вдячним і його підтримувати”», — каже Сергій Гайдай.

Політтехнолог додає, що в такий спосіб Зеленський може повернути підтримку, проте дуже важливим питанням залишається, чи зможе президент піти до кінця і тримати удар, коли на ці його дії буде відповідь, наприклад, з Москви. Чи готовий він продовжувати цю війну?

«Смерть демократії» vs захист нацбезпеки

Найбурхливіша реакція і найгостріша критика очікувано була від головних облич ОПЗЖ. Нардепи фракції вже наступного дня в особі емоційного Вадима Рабіновича оголосили про намір домагатися імпічменту Зеленського.

Нестор Шуфрич у коментарі нам назвав рішення влади «руйнуванням свободи слова» в Україні.

«Перевищення владних повноважень, ухвалення рішення, яке має важкі юридичні і суспільні наслідки щодо зупинення мовлення трьох телеканалів, фактично позбавлення права працювати, і це не є компетенцією закону про санкції», — уточнив він підстави для імпічменту.

Проте важко серйозно розглядати можливість того, що ОПЗЖ вдасться відсторонити Зеленського від посади. «Це дурниця», — погоджується Сергій Гайдай.

Натомість сама влада пояснює «зачистку» інформаційних можливостей ОПЗЖ виключно захистом національної безпеки. В СБУ назвали це «послідовним кроком» у боротьбі з російською агресією.

«Ці медіа стали одним з інструментів війни проти України, тому заблоковані з метою захисту національної безпеки. Вже навіть підтверджено фінансування цих каналів з Росії», — написала прессекретарка Зеленського Юлія Мендель.

Чи не найжорсткіші заяви прозвучали від секретаря РНБО Олексія Данілова. Сказав він, що «йдеться про інформаційний тероризм щодо нашої країни» і що ці канали — «п’ята колона, яка розхитує державу», й взагалі «яке право вони мають волати про свободу слова?».

Тобто влада категорично не погоджується, що це рішення принесе їй політичні дивіденди. Проте ніхто ж не скасовував принцип «поєднати приємне з корисним» — і конкурентів атакувати, і агресору відсіч дати.

Про нацбезпеку

Політична аналітикиня фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна погоджується, що в цьому блокуванні є політична складова для приглушення рупорів ОПЗЖ. Але водночас вона упевнена — це в інтересах національної безпеки України.

Аналітикиня нагадує, що у південних і особливо у східних областях, на підконтрольній частині Донбасу, ОПЗЖ має міцні позиції: велике представництво у місцевій владі, відомих й авторитетних місцевих спікерів, а також бізнесові та медіаресурси.

«Раніше вони демонізували Порошенка, а у випадку із Зеленським спочатку були м’якішими», — каже вона.

Однак їхні сподівання щодо Зеленського не справдилися. Він не погодився на мир на умовах Москви, як того хочуть в ОПЗЖ, а ще й усунув Медведчука від перемовин, тому «демонізувати» стали й Зеленського. Через це президент і став на прю з ОПЗЖ. А не побоявся він вчинити так, бо більше не бачить перспектив домовитися з Путіним, упевнена Золкіна.

«Зеленський вже не може йти на великі поступки, зокрема через те, що обмежений червоними лініями громадянського суспільства. А Росія свої вимоги по Донбасу не змінює. Раніше вони (президент і його офіс — ред.) дуже обережно коментували все, що було пов’язано з Донбасом, бо боялись зірвати велику угоду. А тепер вже пів року прогресу немає», — зазначила вона.

Хоч Золкіна і порівнює блокування NewsOne, ZIK та «112 Україна» з відрубаною головою гідри, вона попереджає, що в південних і східних регіонах ОПЗЖ та Росія можуть активізуватися і розхитувати ситуацію зсередини.

Натомість активізації бойових дій на Донбасі як відповіді Кремля на санкції Банкової вона не очікує.

Бо Київ обрав вдалий момент?

Вдалим момент атаки на Медведчука можна вважати через те, що його патрона (і кума за сумісництвом) Володимира Путіна зараз, вочевидь, насамперед цікавить ситуація в Росії, яка загострилась через акції протесту.

2 лютого вечірня Москва нагадувала зону бойових дій: після рішення суду відправити головного опозиціонера Олексія Навального до в’язниці на вулиці вийшли тисячі його прихильників. Але «космонавтів» з ОМОНу на вулиці було не менше, ніж протестувальників. Вони перекривали вулиці, затримували і жорстоко били всіх, кого могли запідозрити у симпатіях до Навального — аж так Володимир Путін боїться «кольорової революції».

Невдале отруєння Навального стало черговим ударом по Путіну як всередині країни, так і у відносинах із Заходом, проте справжньою внутрішньою бомбою стало відео Фонд боротьби з корупцією, який очолює НавальнийФБК про палац Путіна, який у YouTube набрав понад 100 мільйонів переглядів.

Після цього відео та затримання Навального в Росії відбулися безпрецедентні за своєю географією (у десятках міст) акції протесту, які завершились масштабними затриманнями та побиттями. Ці акції вивели на новий рівень параною Кремля щодо «кольорових революцій», тому, вочевидь, Путіну зараз трохи не до Медведчука.

Марія Золкіна вважає це «вдалим збігом», а не зумисним рішенням Банкової заблокувати канали саме зараз. Вона упевнена, що це рішення готували давно, проте тепер, коли у Заходу є нові претензії до Кремля, США та інші партнери краще приймуть ці санкції Києва. Так воно, схоже, і сталося.

Що там на міжнародній арені?

Можливо, розрахунок влади був такий: на тлі суттєвого погіршення відносин між Росією і Заходом через репресії проти Навального і його прихильників, у США та ЄС не звинувачуватимуть Україну у наступі на свободу слова.

Екснардеп Сергій Лещенко також вказує на вдало вибраний момент через внутрішню ситуацію в РФ, коли «весь цивілізований світ консолідувався проти режиму Путіна».

«Також на ухвалення рішення вплинуло встановлення контакту з новою адміністрацією Джо Байдена після дзвінка держсекретаря Тоні Блінкена міністру закордонних справ Дмитру Кулебі», — додав він.

Якщо такий розрахунок був, то він спрацював. Наступного дня після блокування телеканалів ОПЗЖ посольство США в Україні оприлюднило свій коментар — і там лише підтримка дій влади, без жодних занепокоєнь, які, наприклад, західні партнери часто висловлюють через атаки на українських антикорупціонерів.

В ЄС, хоч поки й неофіційно, але також підтримали дії української влади, заявив представник України при Європейському Союзі Микола Точицький.

Сергій Гайдай та Марія Золкіна також вказують, що команда Зеленського намагається побудувати партнерські відносини з адміністрацією нового президента США Джо Байдена, чого не вийшло з адміністрацією Трампа, і блокування пулу Медведчука є сигналом для Вашингтона.

«А у зв’язку з тим, що Байден чітко окреслив свій курс на допомогу Україні та максимальний тиск на Росію, то тут це може бути ходом, який демонструє, що Зеленський готовий до спільної координації сил. Мовляв, “ось, я вже конкретно роблю”», — каже Гайдай.

Ба більше, в указі Зеленського йдеться й про можливість запровадження санкцій проти Козака і його каналів на Заході.

«Міністерству закордонних справ України поінформувати компетентні органи Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та інших держав про застосування санкцій і порушити перед ними питання про запровадження аналогічних обмежувальних заходів», — йдеться в документі.

Мовлення цих телеканалів поки продовжується в YouTube, який дотримується лише американських санкцій (як, наприклад, у випадку з Дубінським). Але міністр культури Олександр Ткаченко вже заявив, що направить адміністрації YouTube рішення РНБО і попросить заблокувати акаунти NewsOne, ZIK та «112 Україна».

Незалежно від того, чи дослухається відеохостинг до закликів Мінкультури, ОПЗЖ та Медведчуку треба шукати якісь нові засоби комунікації зі своїм виборцем, бо той звик сидіти перед телевізором і масово на YouTube або на інші інтернет-платформи, найімовірніше, не піде.