Україна планує виконати рекомендації Єврокомісії щодо надання статусу кандидата до кінця року

Україна розраховує виконати рекомендації Європейської комісії щодо надання статусу кандидата у члени Європейського Союзу до кінця 2022 року.

Про це повідомила на брифінгу 22 червня віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

«Ми розраховуємо так, що до кінця року реалізація всіх цих кроків можлива. Я думаю, що більшість із них ми можемо реалізувати навіть швидше — щодо ухвалення деякого законодавства та реалізації технічних завдань», — сказала вона.

За словами чиновниці, наприкінці 2022 року Європейська комісія підготує висновки та оцінку того, наскільки ефективно Україна впоралася з реалізацією рекомендацій.

«Це в наших інтересах, тому що ми хочемо говорити про початок переговорів», — наголосила Стефанішина.

На запитання, чи може бути так, що через те, що Україна не виконає рекомендацій, статус кандидата можуть відкликати, віцепрем’єрка заявила, що ми нікому не віддамо статус свого кандидата в ЄС.

Рекомендації Єврокомісії

ЄК 17 червня рекомендувала надати Україні статус кандидата на членство у Європейському Союзі. Остаточне рішення Європейська Рада має ухвалити вже 23-24 червня.

Водночас Єврокомісія також оголосила план дій, який потрібно виконати Україні для початку переговорів про вступ до ЄС. Необхідні кроки:

  • ухвалення та впровадження законодавства про процедуру добору суддів Конституційного Суду, має включати процес попереднього відбору на основі оцінки доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії;
  • завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
  • подальше посилення боротьби з корупцією, зокрема поміж топпосадовців. Завершення відбору та призначення нового директора НАБУ та прокурора САП;
  • забезпечення відповідності законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF);
  • ухвалення комплексного стратегічного плану реформування правоохоронного сектору;
  • впровадження закону про олігархів;
  • приведення законодавства про ЗМІ у відповідність з європейським аудіовізуальним законодавством;
  • завершення реформи законодавства для національних меншин.