Україна відправляла спецпризначенців на допомогу главі Судану, який таємно поставляв зброю для ЗСУ — WSJ

Про це пише видання Wall Street Journal, покликаючись на розмови з українськими та суданськими військовими.

Як зазначається, глава Суверенної ради Судану Абдель Фаттах аль-Бурхан особисто звертався до президента України Володимира Зеленського по допомогу в той момент, коли влітку 2023 року столиця Судану опинилися в «облозі повстанців».

WSJ також вказує, що африканська країна негласно передавала Києву зброю на початку повномасштабного вторгнення росії. Українські військові прибули до Судану за кілька тижнів після прохання аль-Бурхана.

Як пише WSJ, місцевих повстанців у Судані підтримує російська ПВК «Вагнер». росіяни роками тут займаються активним видобуванням золота, яке йде на фінансування війни проти України.

Один з українських військовослужбовців із позивним Прада, який очолював одну з команд у Судані, каже, що перемогти росію, просто воюючи на маленькому клаптику землі, як-от лінія фронту в Україні, — неможливо. За його словами, «якщо у росіян є золоті копальні в Судані, ми повинні зробити їх неприбутковими».

Як пише Wall Street Journal, першими в Судан прибули близько 100 українських військових — це були бійці підрозділу ГУР МО «Тимур». Першим завданням для них була евакуація глави Судану аль-Бурхана зі столиці країни Хартума, де його оточила повстанська група «Сили швидкої підтримки». Вивозити аль-Бурхана допомагали також його охоронці. Після того, як його забрали з Хартума, за кілька днів він зустрівся з Володимиром Зеленським.

Українські військові тим часом зосередили свої зусилля на тому, щоб витіснити повстанців зі столиці Судану.

WSJ передає слова іншого бійця ГУР із позивним Король, який зазначив, що його команда застала «зовсім інші бойові дії», ніж в Україні: солдати з обох сторін воювали в сандалях, не носили розпізнавальних знаків. А ще жодна зі сторін не проводила атак уночі й не застосовувала безпілотники, тому українські військові використали цю «прогалину» на свою користь, пише видання.

Король розповів, що «вагнерівці» зазвичай тримаються осторонь від бойових дій у Судані. За його словами, упродовж 2,5 місяця перебування в Судані його команда не бачила жодного військовослужбовця цього угруповання з росії, хоча українські військові відстежували телефонні сигнали між Хартумом і Санкт-Петербургом, які йшли туди й назад.

Wall Street Journal також пише, що українські військові почали навчати суданських солдатів деяких тактик, які допомогли їм стримувати більшу російську армію, зокрема використанню безпілотників. За словами бійця ГУР Короля, суданські військові «з ентузіазмом ставляться до дронів». Також українські військові навчали африканських бійців мінування.

Тим часом США стверджували, що обидві сторони конфлікту в Судані причетні до воєнних злочинів. Минулого року держсекретар США Ентоні Блінкен попередив, що будь-яка країна, яка надає матеріальну підтримку, «несе відповідальність за розпалювання звірств проти суданського народу».

Що відбувається в Судані?

З 15 квітня 2023 року в столиці Судану та прилеглих містах тривали сутички між регулярною армією та воєнізованими Силами швидкого реагування (RSF). Напруженість виникла через розбіжності щодо того, як RSF мають бути інтегровані в армію.

У 2019 році, після місяців продемократичних протестів, RSF та армія Судану спільно брали участь у військовому перевороті в країні, за підсумками якого від влади було усунуто Омара Хасана аль-Башира. Він керував Суданом 30 років.

Натомість у Судані створили перехідний уряд. Військові та цивільні чиновники ухвалили угоду про розподіл повноважень між військовими та Суверенною радою. Вона мала керувати країною ще рік до проведення виборів та остаточного переходу до цивільного правління. А втім, між військовими та цивільними групами Судану залишилася напружена ситуація.

У 2021 році відбувся ще один державний переворот. За його підсумками країною почала керувати перехідна суверенна рада, куди входить лідер RSF Мохамед Хамдан Дагало. У грудні 2022 року армія Судану та RSF підписали підтриману ООН Рамкову угоду, пообіцявши згодом передати владу цивільному уряду. Але питання інтеграції RSF в армію, те, як швидко це має відбутися та за яких умов, спричинило напругу між сторонами.

RSF виникли зі збройних формувань Джанджавід, відомих завдяки конфлікту в Дарфурі, який почався у 2003 році. Human Rights Watch зазначала, що дії RSF під час двох антиповстанських кампаній у Судані супроводжувалися серйозними порушеннями, зокрема тортурами, позасудовими вбивствами та масовими зґвалтуваннями.

Активна фаза боїв між двома угрупованнями припала на середину весни — кінець літа. Тоді із Судану також евакуйовували українців. До цього процесу, зокрема, були залучені бійці ГУР МО.

За даними ООН, під час конфлікту внаслідок етнічного насильства з боку RSF в одному з міст Судану загинули 10-15 тисяч людей.