Українські полярники повернулися додому після року роботи на станції «Академік Вернадський». Чим вони займалися?
Після року роботи на станції «Академік Вернадський» 25—та Українська антарктична експедиція повернулася додому. Команда прилетіла в аеропорт «Бориспіль» 29 квітня 2021 року разом із сезонною експедицією, учасники якої працювали на станції приблизно два місяці.
Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр.
Там зазначають, що шлях полярників в Україну почався 19 квітня. Спершу вони подолали кораблем не надто прихильну цього разу протоку Дрейка, дісталися до портового чилійського міста Пунта-Аренас, а вже звідти з двома пересадками (Сантьяго, Париж) летіли додому. Зараз у Чилі діє жорсткий локдаун, країна закрита на в'їзд і виїзд.
Зазначимо, що наприкінці березня на станцію «Академік Вернадський» вирушила двадцять шоста УАЕ. У середині квітня вона прибула в Антарктиду й прийняла варту від колег з 25-ї експедиції.
Чим займалася 25-та УАЕ?
Учасники експедицій виконували в Антарктиді різні завдання. Зимувальний загін 25-ї УАЕ цілий рік проводив геофізичні, метеорологічні та біологічні дослідження, здійснював щоденні безперервні вимірювання, підтримував роботу станції, виконував посильний ремонт.
З приїздом сезонного загону модернізація активізувалася. Зокрема, українці залили фундамент і встановили новий потужний кран, замінили систему опалення, встановили антену для безлімітного інтернету тощо. У сезонній команді були також науковці, які працювали за окремими програмами досліджень.
Про те, чим Україна займається в Антарктиді, ви можете прочитати детальніше в нашому матеріалі:«Двісті років тому відкрили Антарктиду. Українці тут вивчають китів і зміни клімату та заробляють на крилі і туристах».
Про 26-ту українську антарктичну експедицію
Основними завданнями українців на станції «Академік Вернадський» на наступні 13 місяців стануть щоденні вимірювання показників, проведення запланованих досліджень і підтримка роботи станції.
Зокрема продовжать вимірювати концентрацію озону в атмосфері. Це одна з найдовших низок спостережень на станції, її розпочали ще британці в 1957 році, вона допомогла їм відкрити явище озонової діри. Зараз українські вчені проводять постійний моніторинг її стану.
Науковці також продовжать глобальний моніторинг грозової активності в атмосфері нашої планети, вивчення будови льодовиків за допомогою георадара та дослідження міграцій китів за допомогою фотоідентифікації.
Крім того, цього року планують започаткувати низку нових досліджень. Зокрема, з використанням потужного метеорадара вивчатимуть формування хмар та опадів, а також «мови» та «діалекти» китів, записані за допомогою гідрофонів.