Вибрати президента, не встаючи з дивана. Чи можливі вибори в смартфоні

Україну лякають фальсифікацією виборів — якщо обіцянку Зеленського запровадити онлайн-голосування реалізують. Ніби першим кроком на цьому шляху став старт опитувань у додатку «Дія».

Чи вдасться владі до 2024-го повноцінно реалізувати мрію про вибори в один клік і чи можливі маніпуляції з е-голосуванням — розбиралося hromadske.

Народовладдя в смартфоні

У країні мрій Володимира Зеленського на виборах можна проголосувати в одну мить в інтернеті. І це не просто думки чинного президента. Це — обіцянки його передвиборчої програми.

«Громадяни України отримають можливість долучатися до ухвалення важливих рішень влади через мережу інтернет, зокрема й до голосування на виборах і референдумах», — казав Зеленський у 2019-му.

Невдовзі після його перемоги на президентських виборах Михайло Федоров, тодішній радник Зеленського, розповів, що команда працює над проєктом The Vote, який дозволить голосувати на виборах онлайн. Однак упродовж тривалого часу про це ніхто не згадував.

Аж от на початку лютого на Diia Summit 2022 Зеленський повідомив: у цифровій країні живуть 14 мільйонів українців. І в онлайн-народовладді запускається перший крок — опитування в додатку «Дія». 300 тисяч користувачів уже навіть взяли в них участь.

Президент України Володимир Зеленський розповідає про успіхи застосунку «Дія» на третьому Diia Summit, 8 лютого 2022 рокуПресслужба президента України

Консультації з українцями чи маніпуляції українцями?

Того дня, коли відбувся Diia Summit 2022, користувачі додатку побачили два запитання: «Яка нова цифрова послуга найкорисніша для вас?» і «Як назвати новий президентський проєкт?».

Профільний міністр Михайло Федоров пояснив, що таким чином держава консультується з українцями.

«Ми зможемо спілкуватися одночасно з 14 мільйонами користувачів “Дія”. Наша філософія така: в центрі цифрової держави є людина. І нам потрібно більше комунікувати з українцями», — заявив Федоров.

Опитування — це інструмент е-демократії, який наближає політику до громадян, каже представниця «Слуги Народу» Вікторія Подгорна. Вона в парламенті опікується питаннями електронного голосування. І вважає, що опитувати громадян в «Дії» мають всі міністерства, не тільки Мінцифри.

«Це елементи консультування. Є такий формат — електронні консультування, — воно трошки глибше. Закон про публічні консультації має виноситися найближчим часом», — каже Подгорна.

У громадянській мережі «Опора» озвучують два застереження щодо опитувань через «Дію». Перше — українці можуть сприймати ці опитування як реальний інструмент правового впливу на владу. Друге — інформацію, отриману через «Дію», влада може використати в політичних цілях.

«Це доступ до інформації персональної: політичних уподобань, ідеологічних орієнтирів. Це є інструмент для виборчих технологій. Держава знає, як ти ставишся до тих чи інших новацій, реформ, політик, інструментів. І владна партія може використовувати ці персональні дані, як вважає за потрібне, саме на виборах», — каже hromadske голова правління Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська.

Голова правління громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська голосує на виборах Президента України на одній з виборчих дільниць у Києві, 31 березня 2019 рокуУНІАН / В'ячеслав Ратинський

Якщо спростити, то можна провести таку аналогію. Раніше на виборах партія влади мала перевагу через доступ до даних про соціально незахищених осіб. До них приходили представники партій і фактично «підгодовували» напередодні виборів.

Якщо ж отримати доступ до вподобань мільйонів українців через електронні опитування, то можна вибудовувати технологічні кампанії впливу і на цих виборців, зокрема формувати окремі меседжі для визначених груп.

Так, Вікторія Сюмар із «Європейської Солідарності» вважає, що опитування в «Дії» партія влади може використати для мобілізації свого електорату, насамперед молоді, яка менш активно ходить на вибори.

Чи є різниця між е-голосуванням і онлайн-голосуванням?

Електронне голосування охоплює використання кількох різних видів електронних засобів на виборах для безпосередньо голосування та/або підрахунку голосів. Зазвичай це можуть бути електронні машини для голосування або інші електронні способи реєстрації голосів на виборчій дільниці.

Онлайн-голосування або інтернет-голосування — це версії електронного голосування, де виборці мають можливість віддати свій голос, не відвідуючи саму виборчу дільницю, за допомогою комп’ютера, планшета або смартфона.

Е-голосування і фальсифікація виборів

Бажання запровадити онлайн-голосування на виборах найбільше непокоїть опозиціонерів. У «Європейській Солідарності» вважають, що влада отримає механізми фальсифікації результатів виборів.

«Це спростить підкуп виборців, бо легше буде контролювати голосування. А спостерігачам буде складніше проконтролювати та перевірити відповідність волевиявлення офіційним результатам», — каже народна депутатка «ЄС» Вікторія Сюмар.

На проблеми онлайн-голосування вказує й Ольга Айвазовська. «І в міністерствах, і в парламенті є багато опонентів цієї ідеї, бо порушуються раціональні питання щодо безпеки, безпеки щодо зовнішнього втручання і довіри до процесу, забезпечення таємниці голосування — це базове. І відповідей на ці запитання нема», — каже Айвазовська.

Коли таємниця — вже не таємниця

Питання таємності онлайн-голосування може стати ключовим. Таємниця волевиявлення гарантується Конституцією України. Проте як її забезпечити, коли користувач має авторизуватися, — незрозуміло. І це — зачіпка для опозиції оскаржити онлайн-голосування, якщо його таки впровадять, у Конституційному суді.

Навіть «слуга» Вікторія Подгорна визнає, що онлайн-голосування не забезпечує таємності. Водночас вона наголошує: до 2024-го року, коли мають відбутися президентські вибори, Мінцифри не планує вводити систему е-голосування. Тож наполягає: закиди про бажання влади фальсифікувати вибори через онлайн-голосування не відповідають дійсності.

«Опозиція спеціально закидає, це політика фобій. Це зручно — формувати страхи у суспільства, а потім на цьому збирати собі голоси», — каже Подгорна.

Народна депутатка Вікторія Подгорна під час засідання Верховної Ради України, Київ, 6 грудня 2019 рокуУНІАН / Олександр Кузьмін

Депутатка-«слуга» згадує, що 2019-го до влади звернулася діаспора з проханням отримати більше можливостей для голосування за кордоном. Проте, коли почали вивчати питання онлайн-голосування для них, з’ясували, що за нинішнього рівня розвитку технологій воно не є безпечним. Зокрема, Подгорна посилається на відповідні висновки фундації виборчих систем IFES. І зазначає, що навіть найбільш розвинені країни відмовилися від онлайн-голосування. Єдина країна світу, яка запровадила цю практику, — Естонія.

Тож у питанні е-голосування Україна може рухатися не в напрямку онлайн-голосування, а шляхом застосування електронних машин. У першому випадку з онлайн-голосуванням виборець віддає свій голос будь-де за допомогою смартфона, комп’ютера або планшету. У другому — перебуваючи на виборчій дільниці та використовуючи там електронні засоби реєстрації голосів.

Так у законі про народовладдя через референдум передбачили можливість запровадження електронних процедур голосування.

Проте і в цьому випадку на найближчий час ідеться не про масове використання електронних процедур на виборах, а про реалізацію пілотних проєктів.

Онлайн-вибори: бути чи не бути?

У 2019-му році Михайло Федоров оголошував плани, що на виборах 2024 року українці зможуть проголосувати онлайн. Під час останнього пресмарафону у листопаді 2021-го Володимир Зеленський вже уникав будь-яких прогнозів про терміни. «Ми обіцяли, що буде паралельне онлайн-голосування. Питання опрацьовується. Коли це станеться — невідомо», — заявляв Зеленський.

Віцепрем'єр-міністр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров під час виступу на презентації нових сервісів та цифрових послуг Diia Summit, Київ, 5 жовтня 2020 рокуУНІАН

А вже у грудні 2021-го президент робив акцент не на онлайн-голосуванні, а саме на можливості електронного голосування, що є ширшим поняттям.

Співрозмовник hromadske з Мінцифри запевнив, що Міністерство не планує запускати онлайн-вибори. «Це не відповідає пріоритетам Міністерства. Це не означає, що такий не з’явиться через рік. Але станом на сьогодні немає», — запевнив співрозмовник.

Подібну інформацію hromadske озвучує й Ольга Айвазовська. Вона перелічує необхідні етапи для запуску онлайн-голосування: розробка та ухвалення закону, виділення бюджетних грошей, залучення до процесу ЦВК та держреєстру виборців, запуск пілоту, реалізація локального проєкту на виборах і лише після цього — на національному рівні. «До 2023 року зробити це нереалістично», — підсумовує Айвазовська.

Отже, парламентські вибори восени 2023-го відбудуться за старою паперовою системою. Так само, найімовірніше, минуть і президентські — навесні 2024-го.

Ще одна невиконана обіцянка Зеленського?

Попередження опозиціонерів про підготовку до фальсифікації наступних виборів за допомогою онлайн-голосувань нині виглядають нереалістичними. Вибори через смартфон поки не реальні, бо досі нема відповіді, як убезпечити систему від втручання і що робити з таємницею голосування. Про це міркують не лише в Україні, але й у більш розвинених країнах. І поки що рішень не знаходять.

Тож обіцянка Зеленського зразка 2019-го про можливість голосувати на виборах онлайн, імовірно, поповнить перелік невиконаних.

Проте маніпуляції навколо е-голосування таки можуть мати місце. І передусім через опитування в «Дії». Є загроза, що політтехнологи влади отримають доступ до інформації про тих користувачів «Дії», які братимуть участь в опитуваннях. І використають ці дані для маніпуляції виборцями.

На місцевих виборах 2020-го влада використала технологію «5 питань від президента» для мобілізації своїх виборців. Тоді це «голосування на колінах» виглядало ганебно. У 2023-2024-х це буде модно і красиво — через один клік.