Три спроби вбити відповідальність за незаконне збагачення

Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення була однією з вимог Міжнародного валютного фонду та Європейського союзу до України. Її запровадили у 2015 році. У серпні 2016-го зробили ще один крок на шляху до отримання безвізу з ЄС — запровадили електронне декларування для чиновників і держслужбовців.

Така перспектива можновладцям, очевидно, не надто сподобалася, тож останнім часом можна чітко прослідкувати, як зусібіч посипалися спроби переписати або ж узагалі скасувати відповідальність за незаконне збагачення.

Незаконне збагачення. Депутатський приклад

2014 рік. Новообраний депутат від «Народного фронту» Євген Дейдей подає декларацію про майно та доходи. Це вимога закону. Він — один з найбідніших депутатів, у них з дружиною Інгою відсутній будь-який дохід. Дейдей їздить на Toyota 1998 року, дружина — на Subaru 1999-го. У власності дві квартири, загальною площею 79 квадратів. Ні депозитів, ні кредитів, ні заощаджень.

За рік Дейдей декларує майже 47 тисяч гривень доходу. Це його зарплата й видатки на депутатську діяльність. Їздить на тій самій старенькій тойоті. Дохід дружини, якщо вірити декларації, нульовий. А от автівок побільшало — в подружжя з'явився Porshe Cayenne 2011 року та Toyota Landcruiser 2013-го.

Минає ще рік. Народний депутат Євген Дейдей декларує 330 тисяч гривень доходу. Це зарплатня, кошти на виконання депутатських повноважень та компенсація за житло.

Стрімким зростанням статків родини Дейдеїв зацікавилося НАБУ, яке порушило проти депутата справу через незаконне збагачення

А от у дружини справи пішли різко вгору — вона влаштувалася на роботу, отримала 39 тисяч гривень зарплатні й продала майна на 700 тисяч гривень. А ще позичила 3,5 мільйони гривень. Можливо, на два новенькі позашляховики Audi, які теж з'явилися в декларації і рівно стільки й коштували.

Народний депутат України Євген Дейдей (зверху ліворуч) під час засідання Ради, Київ, 24 травня 2017 року Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

А ще подружжя вклалося у квартиру, заплативши 2 мільйони 700 тисяч гривень і задекларувало три депозити — 41 тисячу доларів, 30 тисяч євро та 350 тисяч гривень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ ​«DOLCE VITA»: розкішне життя родини нардепа Дейдея

Стрімким зростанням статків родини Дейдеїв зацікавилося Національне антикорупційне бюро, яке порушило проти депутата справу через незаконне збагачення. Але вони не єдині, кого запідозрили в незаконному збагаченні.

Військовий прокурор сил АТО Констянтин Кулик не зміг сказати, звідки взяв 2,8 мільйони гривень на купівлю квартири та паркомісця. А в очільниці Державної аудиторської служби Лідії Гаврилової, при річному доході 537 тисяч, незадекларованого нерухомого та рухомого майна та коштів назбиралося майже на 10 мільйонів гривень.

Навіть міністра-реформатора Володимира Омеляна, який очолює Мінінфраструктури, перевіряють, як міг він собі дозволити на урядову зарплатню орендувати будинок за 7 мільйонів гривень.

І якщо міністр інфраструктури заявляє, що йому нема чого приховувати і він готовий співпрацювати із слідством, решті стаття 368-2 не надто до вподоби.

Голова Державної аудиторської служби України Лідія Гаврилова під час засідання Солом'янського суду щодо обрання їй запобіжного заходу, Києв, 25 січня 2018 року. Раніше НАБУ повідомило про підозру Гавриловій у незаконному збагаченні Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

СПРОБА 1. Конституційний суд

У грудні 2017 року 59 народних депутатів вирішили звернутися до Конституційного суду, щоб визнати статтю про незаконне збагачення (368-2 Кримінального кодексу України, — ред.) неконституційною.

Серед підписантів подання є одразу кілька фігурантів справ щодо незаконного збагачення, наприклад, Максим Поляков і Євген Дейдей.

Якщо КСУ вирішить, що норми про незаконне збагачення суперечать Конституції — стаття автоматично втратить чинність

Утім, керуються нардепи аж ніяк не бажанням уникнути відповідальності за сумнівні статки, а виключно дотриманням презумпції невинуватості в державі, переконує Олександр Кірш, один з депутатів від «Народного фронту», що також підписався під поданням.

«Ми не просимо Конституційний Суд про скасування статті, ми питаємо, чи конституційна вона», — каже нардеп.

Однак, якщо КСУ (судді якого за законом так само зобов'язані подавати електронні декларації) погодиться з депутатами і вирішить, що норми про незаконне збагачення суперечать Основному Законові — стаття автоматично втратить чинність.

Юристка «Центру протидії корупції» Анастасія Красносільска пояснює, що метою звернення в КСУ є чітке бажання скасувати відповідальність за незаконне збагачення, навіть попри те, що це призведе до порушення вимог МВФ та ЄС:

«Якщо зараз ми скасовуємо закон про незаконне збагачення, це автоматично ставить хрест на наших перспективах отримати наступний транш МВФ, хрест на стабілізації гривні і чітко свідчитиме, за що вболівають наші можновладці на чолі з президентом».

Народний депутат Максим Поляков (в центрі) із своїми адвокатами — Ярославом Білявським та Петром Бойко — під час розгляду клопотання прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про стягнення застави в дохід держави у зв'язку з невиконанням народним депутатом Поляковим ухвали суду, зал засідань Солом'янського районного суду Києва, 8 серпня 2017 року. Поляков порушив зобов'язання носити засіб електронного контролю (електронний браслет) та не надав свої закордонні паспорти Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське

СПРОБА 2. Рішення НАЗК

Майже одночасно зі зверненням депутатів у КСУ, теж у грудні, Національна агенція запобігання корупції ухвалила рішення, яким спробувала зав'язати розслідування справ про незаконне збагачення виключно на собі.

У НАЗК захотіли, щоб усі правоохоронні органи могли відкривати кримінальні провадження за статтями про брехню в деклараціях та незаконне збагачення виключно після «дозволу» самої Агенції.

Таке рішення НАЗК у Національному антикорупційному бюро жорстко розкритикували. 26 січня на сайті з'явилася наступна заява:

«На думку бюро, запропоновані роз'яснення агентства є юридично необґрунтованими і такими, що можуть сприяти корумпованим чиновникам в ухиленні від кримінальної відповідальності за незаконне збагачення і внесенню недостовірних даних у декларації».

Про невігластво говорить директор з наукового розвитку «Центру політико-правових реформ» Микола Хавронюк:

«Є кримінально-процесуальний кодекс, в якому чітко зазначено, що досудове розслідування здійснюється відповідно до Конституції, міжнародних договорів, КПК та інших законів, які визначають порядок кримінально-процесуальної діяльності. Роз'яснення НАЗК, на щастя, не є таким законодавством».

СПРОБА 3. Законопроект без авторів

Уже на початку 2018 року четверо народних депутатів від коаліції зареєстрували законопроект №7499, в якому запропонували в ненависній статті 368-2 Кримінального кодексу замінити фразу «незаконне збагачення» на «незаконне набуття активів».

Автори ініціативи — Генадій Чекіта й Андрій Шинькович від «Блоку Петра Порошенка», Владислав Данілін і той таки Олександр Кірш (чий підпис стоїть під поданням до Конституційного Суду) від фракції «Народний Фронт». Важливість законопроекту депутати знову пояснили піклуванням про презумпцію невинуватості.

«Законопроект передбачав установити презумпцію невинуватості. Згідно з нормою 62 Конституції України, ніхто не має доводити свою невинуватість. Навпаки, невинуватість мають доводити у прокуратурі», — каже Кірш.

У «Центрі протидії корупції» знову роз'яснюють: цим документом депутати пропонують звільнити чиновників від відповідальності за набуття статків, походження яких ті не можуть пояснити.

«Замість того, щоб відповідати за майно, придбане на корупційні статки, хочуть передбачити в законі, що будь-яке майно, на яке є угода купівлі-продажу і правильні довіреності, є законним.

Незалежно від того, міг собі цей прокурор дозволити на зарплатню придбання такого майна чи ні. Тобто купівля прокурорами, депутатами, суддями або чиновниками майна, на яке їм не вистачає офіційної зарплатні, перестає бути злочином», — пояснює Анастасія Красносільська.

Усі четверо депутатів-авторів відкликали свої голоси під законопроектом №7499. Нібито через суспільний резонанс

Приміром, якщо річний дохід посадовця становить 500 тисяч гривень, а квартиру він купив за 4 мільйони, водночас надав усі документи купівлі-продажу, придбання такого житла вважатиметься законним — притягнути особу до відповідальності на підставі статті 368-2 не вийде.

Уже під час підготовки матеріалу Громадське з'ясувало, що всі четверо депутатів-авторів відкликали свої голоси під законопроектом. Нібито через суспільний резонанс. Отже, відповідно до Регламенту Верховної Ради тепер документ розглядати не зможуть і мають відкликати.

Міністра інфраструктури Володимира Омеляна перевіряють, як він міг собі дозволити на урядову зарплатню орендувати будинок за 7 мільйонів гривень (на фото — Омелян під час засідання Кабміну, Київ, 27 грудня 2017 року) Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН

Загроза минула?

Одна атака на статтю про незаконне збагачення відбита. Ще одна, — та, яку намагаються провести через НАЗК, має небагато перспектив. Як стверджують юристи, через юридичну безграмотність. А от Конституційний суд ще може сказати своє слово, перейнявшись презумпцією невинуватості.

Якщо статтю визнають неконституційною, це поховає всі зусилля побороти корупцію на вищому рівні, каже директор НАБУ Артем Ситник.

«Останнім часом у нас у парламенті дуже часто намагаються зробити повну нісенітницю. Потім з'являється реакція суспільства, міжнародних партнерів. Така атака боєм для того, щоб спробувати цей інститут нівелювати, маю на увазі електронне декларування. Тут і рішення НАЗК, і проект закону.

Слава богу, рішення НАЗК по суті є нікчемним, а всі чотири автори відкликали, значить можливо на певний час загроза пройшла».

Нині, за словами Артема Ситника, відчутної загрози щодо скасування статті про незаконне збагачення немає, проте варто бути насторожі, адже невідомо, на до чого можуть ще вдатися високопосадовці, аби уникнути відповідальності за незаконне збагачення.