Вихідний треба перенести з 9 на 8 травня, аби не було політичних провокацій — голова Інституту нацпам'яті
Вихідний день 9 травня, коли в Україні відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, треба перенести на 8 — День пам’яті та примирення, аби унеможливити політичні провокації.
Таку думку в ефірі програми Громадського «Нині вже» висловив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович.
«Вихідний дає можливість для політичних провокацій — і вони, на жаль, відбуваються», — сказав він.
На думку В'ятровича, ці провокації не зможуть влаштувати 8 травня, бо ця дата не має такого політичного підґрунтя, як 9 травня.
«Для проросійських сил важливо це робити в синхрон з Росією, щоб показати, що ми «одна страна, один народ», — сказав В'ятрович.
Голова Інституту нацпам'яті зазначив, що після скасування іншого «червоного дня» — 7 листопада як вихідного — в Україні забули, що в цей день відбуваються сутички, мітинги.
В'ятрович навів ще одну причини зміни вихідного — демонстрація того, що Україна змінює свій формат з радянського на європейський. Адже в Радянському Союзі, вказав він, 9 травня було головним святом у Радянському Союзі й навіть почало витісняти 7 листопада — День Жовтневої революції.
З 2005 року, за його словами, Росія намагалася зберегти святкування «радянського формату» 9 травня для того, аби зберегти свій вплив на пострадянському просторі.
«Це особливо стало помітно в Україні після початку російсько-української війни: коли ці міфи, пережитки, стереотипи, пов'язані з Другою світовою почали використовуватися для мобілізації українського, російського населення на боротьбу проти України. Слова, міфи, запозичені з радянської пропаганди, такі як «ополченцы», «каратели», «фашиська хунта», почали використовувати в сьогоденні», — сказав В'ятрович.
В Україні 8 травня, у річницю капітуляції нацистської Німеччини, відзначають День пам’яті та примирення.