Випадки бубонної чуми в Китаї та Монголії — що вам про це варто знати

На початку липня в Китаї офіційно підтвердили випадок бубонної чуми. На неї захворів пастух із регіону Внутрішня Монголія на півночі країни. За останніми даними, він перебуває в лікарні. Ще кілька випадків цього захворювання підозрюють у Монголії. hromadske розповідає найголовніше, що треба знати про цю хворобу.

Як заражаються чумою? 

Чума — це інфекційне захворювання, викликане бактерією — чумною паличкою (лат. Yersinia pestis). Чуму великої рогатої худоби та африканську чуму свиней викликають віруси. Тому, попри подібність назв, це геть різні хвороби.

Чумна паличка живе в організмі деяких гризунів та бліх. Людина може заразитися, якщо її вкусила блоха або вона контактувала із біологічними тканинами хворої тварини. Це означає, що хворобу практично неможливо викорінити повністю, як це вдалося свого часу зробити із натуральної віспою і, цілком можливо, вдасться зробити із поліомієлітом (офіційно вважається, що людство викорінило два із трьох його типів). Ці хвороби поширюються лише серед людей. Тому, якщо немає хворих людей, захворіти неможливо. У випадку з чумою завжди будуть тварини, від яких можна заразитися.

Крім того, чумою можна заразитися від іншої людини, якщо в неї легенева форма хвороби. Також можна заразитися від тіла померлого, наприклад, під час підготовки до його поховання.

Як проявляється хвороба

Перші симптоми з’являються через 1-7 діб після зараження. Зазвичай у людини підвищується температура тіла, болить голова, вона відчуває слабкість та нудоту, виникає блювання. Існує дві форми чуми — бубонна та легенева. Це одна хвороба, але вона має різні прояви.

Бубонна чума може виникнути від укусу блохи. Збудник потрапляє в організм людини, рухається до найближчого лімфатичного вузла і там розмножується. При цьому лімфатичні вузли запалюються і сильно збільшуються — виникають так звані бубони. Пізніше на їхньому місті можуть утворитися відкриті рани. Така форма є більш поширеною, але вона рідко передається від людини до людини.

Легенева чума зустрічається рідше, але передається від людини до людини. Характерно, що інкубаційний період при цьому може тривати лише 24 години.

Від бубонної чуми помирають 30-60% хворих, якщо їх не лікувати. А якщо не лікувати легеневу чуму, то шансів вижити в людини практично немає. Для порівняння, від дифтерії помирають до 10% хворих, а від лихоманки Ебола — до 90%.

Вона лікується

Чуму можна успішно лікувати антибіотиками. Але для цього необхідно швидко поставити діагноз і швидко розпочати лікування. Існує вакцина від чуми, але ВООЗ не радить використовувати її усім, а лише людям, які входять до груп ризику, наприклад співробітникам лабораторій та медикам, які можуть стикатися з цією хворобою.

Смертоносні епідемії минулого

У минулому чума багато разів викликала смертельні епідемії, а кілька разів — пандемії, коли хвороба поширювалася майже на весь світ. Лише в XIV столітті в Європі «Чорна смерть» забрала близько 50 мільйонів людських життів. Для порівняння, вважається, що від натуральної віспи в XX столітті померло 300 мільйонів людей у всьому світі, від пандемії іспанки сто років тому — до 50 мільйонів людей, а від сезонного грипу помирає 290-650 тисяч людей щороку.

Сучасна загроза

Сьогодні чума трапляється відносно рідко. За даними ВООЗ у 2010-2015 роках у світі на неї захворіло 3248 людей, з них 584 померли. Останній спалах чуми стався в 2017 році на Мадагаскарі. Тоді, за даними ВООЗ, від неї померло понад 200 людей.

Саме на Мадагаскарі, а також в Демократичній Республіці Конго та Перу сьогодні є найбільші природні осередки збудника хвороби. В інших країнах також час від часу реєструють випадки чуми. Наприклад, минулої весни в Монголії від неї померла подружня пара. Тоді джерелом хвороби був бабак, якого люди вполювали та з’їли.

В Україні в минулому чума неодноразово викликала спалахи різного масштабу аж до початку XX століття. Але сьогодні в нашій країні немає природних осередків збудника чуми. Це означає, що заразитися від тварин неможливо.

ВООЗ вважає, що останні випадки захворювання на чуму в Китаї та Монголії не несуть значної загрози. Іншими словами, про можливість епідемії чи тим паче пандемії наразі не йдеться.