ВООЗ уперше запропонувала визначення «довготривалого COVID». За оцінками, на нього страждають 10-20% перехворілих

Про це йдеться у звіті Організації, оприлюдненому 6 жовтня.

Згідно з визначенням, постковідний стан «виникає в людей, в яких підтверджене або підозрюється інфікування SARS-CoV-2, яке виникає, як правило, через три місяці після симптомів хвороби й триває принаймні два місяці й не може бути пояснене іншим діагнозом».

Серед найпоширеніших симптомів постковідного стану — втома, задишка, порушення у роботі мозку тощо. Вони можуть як раптово настати після одужання від COVID-19, так і тривати з початку хвороби, навіть якщо тест на коронавірус — негативний.

У квітні 2021 року видання Lancet Psychiatry опублікувало наукову статтю, в якій стверджувалося: до третини людей, які перехворіли COVID-19, мають довготривалі психологічні чи розумові ускладнення.

А в червні група британських науковців з Оксфордського університету й Імперського коледжу Лондона виявила, що в перехворілих на COVID-19 людей зменшилася кількість сірої речовини в ділянках мозку, які відповідають за розпізнавання запахів і смаків.

За оцінками фахівців ВООЗ, постковідний стан спостерігається у 10-20% людей, які перехворіли на COVID-19. Єдиного методу лікування чи реабілітації таких пацієнтів наразі немає, тому в Організації називають цей стан важливим питанням громадського здоров’я.

Приміром, у Великій Британії станом на липень 2021 року постковідний стан фіксували в 945 тисяч людей, серед яких 34 тисячі — діти віком від двох до 16 років. Найбільше постковідний стан вражав жінок віком 35-69 років із низьким доходом.

А втім, згідно з даними британської Національної статистичної служби, постковідний стан трапляється значно рідше, ніж підрахували фахівці ВООЗ — приблизно в кожної 40-ої людини (а не в кожної десятої).