Медик, одягнений у спеціальний костюм для захисту від коронавірусу, готує пацієнта з коронавірусом до рентгенографії легенів у міській лікарні в Стрию, Україна, вівторок, 29 вересня 2020 року.
Фото:

AP/Evgeniy Maloletka

Біль у грудях та суглобах, лихоманка, задишка, депресія... Коронавірусні проблеми не завжди закінчуються, щойно ПЛР-тест показав негативний результат. Деякі дослідження визначають, що до 80% людей не можуть позбутися симптомів COVID-19 протягом кількох місяців. Учені навіть уже виділяють окремий «постковідний синдром», або ж «довготривалий ковід».

hromadske розповідає, що відомо про такий післяковідний стан та як його пропонують лікувати.

Температура, втома, тривога

31-річна киянка Оля захворіла на COVID-19 на початку квітня. 

«Я одразу відчула, що це коронавірус. Його ні з чим не можна переплутати — це біль у грудях, проблеми з диханням, температура, яка постійно скаче». 

Сімейна лікарка не відразу дала Олі направлення на тестування, бо, мовляв, вона не мала достатньо виражених симптомів коронавірусу. Їй призначили антибіотики та лікували трахеобронхіт. Коли за декілька тижнів від вживання ліків ефекту не було, Олю все ж спрямували зробити ПЛР-тест. З’ясувалося, що вона справді хворіє на COVID-19.

«Цього разу особливого лікування мені не призначали. Я просто не виходила з дому протягом місяця», — розповідає вона.

«Швидка» везе пацієнта з підозрою на коронавірус, Чернівці, 6 травня 2020 року
Фото:

AP/Evgeniy Maloletka

Оля каже, що хвороба була хвилеподібною: зранку вона могла почуватися добре, в обід з'являвся біль у грудях, температура підвищувалася до 37,3, а ввечері спадала до 36:

«Такі перепади температури виснажували мене чи не найбільше, я відчувала слабкість. І ще було відчуття, ніби ти не можеш надихатися. Хочеш вдихнути, а повітря ніби застряє дорогою». 

Окрім цього, хвороба вплинула й на нервову систему — Оля страждала від безсоння, мала панічні атаки, нервові зриви, суїцидальні стани. Зрештою на початку червня тест Олі на коронавірус показав негативний результат.

«Психологічно стало легше, що я одужала. Але всі симптоми хвороби так і залишилися, просто з меншою інтенсивністю», — каже Оля.

Температура так само протягом дня стрибала, Оля відчувала слабкість. Сімейна лікарка казала, що потрібно заспокоїтися, чекати — і все мине.

«Лікарка не може призначити мені лікування, бо його, напевно, просто не існує. Ну яке лікування від постковіду? Вона дає направлення до вузьких спеціалістів: до пульмонолога, ревматолога, травматолога-ортопеда».

Під час хвороби в Олі з’явився реактивний артрит — почали боліти та набрякати суглоби на ногах, запалюватися очі, виникла ломота в тілі. З цими болями вона живе й зараз. 

А у вересні, коли Оля зробила комп’ютерну томографію (КТ) легень, з’ясувалося, що в неї було й запалення легень, про яке вона не знала. Хоча навесні КТ показала, що легені «чисті».

Донині в Олі є відчуття, що ковід триває. Симптоми не зникають: вони хвилями то слабшають, то посилюються. Оля має нестабільну температуру тіла, погіршення самопочуття з болями в голові, грудях та в усьому тілі.

Жінка в захисній масці проходить перед графіті на стіні багатоповерхового житлового будинку перед лікарнею в Одинцово. На зображенні лікар із маскою для обличчя намагається допомогти пацієнтові з коронавірусною хворобою, Московська область, Росія, 15 травня 2020 року
Фото:

EPA/SERGEI ILNITSKY

Довготривалий COVID

На такі історії, як в Олі, можна часто натрапити в соцмережах. Поки лікарі не мають точної відповіді, як саме лікувати післяковідний стан.

Британські дослідники визначають, що постковідний синдром (або, як вони його називають, «довготривалий ковід») — це симптоми, що розвиваються під час або після ковіду і тривають більше 12 тижнів, причому їх неможливо пояснити іншими діагнозами. 

Багато людей із постковідом відчувають загальний біль, підвищену температуру, мають психіатричні проблеми.

За дослідженням Королівського коледжу Лондона, у кожної двадцятої людини з підтвердженим коронавірусом хвороба триватиме вісім тижнів чи довше. Більший ризик мати довготривалий ковід у тих, у кого протягом першого тижня виявилося понад п'ять симптомів хвороби. Також більші шанси залишитися з неприємними симптомами надовго — у жінок та людей старшого віку.

Інші дослідження, проведені як науковцями, так і серед груп пацієнтів, вказують, що симптоми ковіду протягом трьох місяців після початку хвороби залишаються в 50-80% людей.

Центр із контролю та профілактики захворювань у США визначає такі найпоширеніші симптоми довготривалого ковіду:

  • втома;
  • кашель;
  • біль у грудях;
  • біль у суглобах;
  • задишка.

Менш поширені:

  • труднощі з концентрацією уваги («туман у голові»);
  • депресія;
  • біль у м’язах;
  • головний біль;
  • періодична лихоманка;
  • пришвидшене серцебиття. 

Найсерйозніші, але не такі поширені симптоми:

  • запалення серцевого м’яза;
  • порушення функції легенів;
  • гостре ураження нирок;
  • висипи, випадіння волосся;
  • проблеми з запахом, смаком;
  • проблеми зі сном;
  • депресія, тривога, зміни настрою.

Експерти застерігають, що довготривалий ковід може стати серйознішою проблемою для системи охорони здоров’я, ніж навіть смертність. Тисячі людей страждатимуть від постковіду, не маючи гадки, чи вони коли-небудь повністю одужають.

Як зазначає Пол Крісп, директор Національного інституту здоров’я Великої Британії, дедалі більшає доказів того, що ковід — мультисистемна хвороба. І в багатьох людей можуть бути симптоми, які довготривало впливатимуть на організм.

Меліса Вільгельм Шиманскі сидить зі своїм собакою Купером удома в Гластонбері, штат Коннектикут, у суботу, 19 вересня 2020 року. Вільгельм Шиманскі захворіла на COVID-19, лікування обійшлося їй у 3200 доларів США
Фото:

AP/Jessica Hill

Відпустка після ковіду

Від постковідних симптомів страждають навіть ті, у кого був легкий перебіг хвороби, каже лікар-інфекціоніст Юрій Жигарєв:

«Є випадки, коли молода здорова людина, у якої перебіг ковіду був без ускладнень, потім довго не може вийти з цього стану і повернутися до повноцінного життя. І є протилежні випадки, коли людина важко переносила хворобу, але значно швидше реабілітувалася і за два-три тижні нормально себе почувала».

Жигарєв розповідає, що його пацієнти іноді змушені через постковідний стан брати відпустку:

«Вони вже ніби почуваються краще — не мають кашлю, підвищеної температури — і сімейні лікарі закривають їм лікарняний. Але в них все одно залишається млявість, слабкість. Вони кажуть, що не можуть працювати».

Ігнорувати такий стан Жигарєв не радить. Навіть якщо всі аналізи — і комп’ютерна томографія, і ПЛР-тест — у нормі, все одно потрібно звертатися до сімейного лікаря або інфекціоніста:

«Потрібно лікувати людину, а не аналізи. Не можна просто чекати, бо, можливо, COVID-19 спровокував аутоімунні або хронічні захворювання. І кожен випадок необхідно розглядати індивідуально, тому що в кожного цей стан виявляється по-різному. Можливо, в когось це — на психологічному рівні».

Жигарєв розповідає, що стан, із яким стикаються люди після COVID-19, може бути й після інших хвороб. Зокрема, після грипу. І чи матиме його людина, залежить від її імунітету, організму.

Лікарка-пульмонологиня Вікторія Ялтонська зазначає, що людям, які мають довготривалий ковід, потрібна фізична реабілітація: вправи, які покращують кровообіг, еластичність легеневої тканини.

«Передусім потрібна фізична реабілітація. Малоймовірно, що цей стан можна вилікувати медикаментозно», — каже вона.

Жигарєв також наголошує, що досі неможливо вивести універсальну формулу лікування, реабілітації, або передбачити, як пацієнти почуватимуться з плином років.

«Конкретних препаратів і панацей від цього немає. Є різні фактори, які призводять до такого стану. Але підстав думати, що ці симптоми будуть із людиною назавжди, немає», — запевняє він.

Поділитись: