Врятувати рядового ФОПа. Чому малий (і не дуже) бізнес так не хоче касових апаратів
17 листопада біля Верховної Ради майоріли сотні білих прапорів із написом #SaveФОП, а люди, що їх тримали, навіть перекривали рух транспорту біля парламенту.
Фізичні особи-підприємці вимагали від депутатів відмовитися від карантину вихідного дня та відтермінувати/скасувати норму, яка зобов’язує їх мати РРО — реєстратори розрахункових операцій, якщо простими словами — касові апарати. Однак депутати голосування за проєкт закону про відтермінування успішно провалили — лише 17 «за», що призвело до сутичок мітингарів із поліцією.
Що ж викликало такий супротив малих підприємців і що за ним стоїть — боротьба за виживання чи небажання грати за правилами?
Бій з тінню
Нова влада на чолі з президентом Зеленським визначила детінізацію одним зі своїх головних завдань. У жовтні 2019 року парламентарі ухвалили закони №128-IX та №129-IX для детінізації сфери торгівлі та послуг.
Серед іншого, вони передбачають обов’язок ФОПів 2-4 груп мати РРО — або традиційний касовий апарат, або ж програму в смартфоні, планшеті або комп’ютері. Таку держава надає безкоштовно.
Не поширюються ці правила на I групу ФОП (це, наприклад, роздрібна торгівля на ринках), тих, хто працює у сфері виробництва, а не торгівлі, а також на тих, хто торгує виключно без готівки.
Також у законі ФОПів розділили на дві категорії — на так званих «ризикових» (які, на думку авторів закону, більш схильні проводити операції в «тіні») і ні. Серед «ризикових» груп, зокрема, секонд-хенди, готельний, туристичний і ресторанний бізнес, торгівля ліками, ювелірними виробами, автозапчастинами, будь-яка інтернет-торгівля.
Мати касовий апарат/програмний РРО «ризикові» ФОПи зобов’язані з 1 січня 2021 року, а всі інші — з 1 квітня 2021-го.
Також з 1 січня з’являється цікава норма під назвою «кешбек» — покупець може повернути повну вартість товару, якщо продавець видав йому незареєстрований чек. Детальніше про неї — далі.
За та проти
У всій цій суперечці — потрібна чи ні фіскалізація ФОПів — аргументів дуже багато.
На барикаді прихильників нових правил чільне місце займає голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який і є автором законів, наведених вище.
Насамперед він наголошує, що введення РРО спрямоване не проти малих підприємців, а має змусити середній і великий бізнес не приховувати свої обороти.
Зараз часто такий бізнес використовує так звані фопівські «ферми» — реалізує товар через низку ФОПів-спрощенців, що начебто не пов’язані один з одним.
Коли у таких підприємців закінчуються максимальний об’єм доходу, який може бути для спрощеної системи оподаткуванняліміти, вони починають продавати товари без фіскального чеку. Зобов’язання видавати фіскальний чек робить таку систему невигідною, бо потрібно буде занадто багато ФОПів. Також це дасть змогу державі побачити справжні об’єми торгівлі.
Це стосується і справжніх ФОПів, які зараз можуть фіксувати не всі свої доходи і в такий спосіб ухилятися від сплати податків.
Нововведення потребують багато витрат. Принаймні про це заявляють противники РРО. На аргумент, що касовий апарат — це дорого, прихильники РРО відповідають тим, що зараз є можливість встановити програмний РРО, тобто програму на смартфон, планшет або комп’ютер. Податкова з 1 серпня запустила власну програму, платити за яку не потрібно.
Сергій Доротич, голова руху «SaveФОП», зазначає, що безкоштовна лише програма, а сам гаджет треба купити. Також він вважає, що все безкоштовне від держави працює погано, тому треба платити за краще. А ще треба сканувати весь товар і лише такий товар можна продавати. На це треба витрачати час, а за помилки — штрафи.
У «Європейській Бізнес Асоціації» натомість зазначають, що програма від податкової «працює не ідеально», однак аналоги від приватних компаній обійдуться лише у близько 140 гривень на місяць.
Водночас Ілля Несходовський, експерт Реанімаційний пакет реформРПР з податків, директор Інституту соціально-економічної трансформації, запевнив hromadske, що «сирою» програма від податкової була, можливо, три місяці тому. Зараз же, за словами експерта, вона працює без проблем, «і тисячі ФОПів нею користуються».
Також він зазначає, що єдині грошові витрати, яких зазнають підприємці — придбання касового принтера вартістю в тисячу гривень.
Загалом сторони суперечки стоять на своєму і б’ються за чесну конкуренцію, як вони її бачать. Противники РРО кажуть, що додаткові витрати на касові апарати призведуть до підвищення цін у мікробізнесі, тому він не зможе конкурувати з великим мережами. Прихильники наголошують на необхідності захистити легальний бізнес від «тіньовиків», які не сплачують податків і тим самим ведуть нечесну конкуренцію.
«Сірий імпорт». Одним із аргументів на користь фіскалізації є боротьба з контрабандою та фальсифікатом.
«Є можливість відстежувати рух товарів в Україні. Крім цього, є підтвердження реалізації конкретного виду товарів, і, якщо брати найризикованіші групи товарів, наприклад побутову техніку чи комп’ютери, на них ви повинні мати необхідні документи. Документів немає — привід для штрафних санкцій. Тому ті, хто раніше реалізовував контрабанду, повинні будуть мати документи», — пояснює Ілля Несходовський.
Противники опонують тим, що, мовляв, держава в особі прикордонників і митниці не може зупинити контрабанду, а крайніми зробили ФОПів.
Так, співвласник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк каже, що це — «перекладання проблем з одних плечей на інші».
Старший економіст громадської організації CASE-Україна, яка досліджує макроекономічну політику, Володимир Дубровський узагалі не бачить, як РРО допоможуть боротися з контрабандою.
«Ті, хто в темі, розуміють, що будь-який товар можна продати навіть із первісними документами, а їх можна підробити. Так, власне, і продається зараз дуже велика частина контрабанди. Такі об’єми просто не можуть пройти через ФОПи, бо не ті масштаби», — каже він у коментарі hromadske.
Також значна частина контрабанди перебуває у «цілковитій тіні», через нові правила вона може тільки збільшитися, додав економіст.
«Вуха» лобістів. Дубровський бачить у законі лише кілька позитивних моментів: він дасть змогу виявляти тих ФОПів, які перевищують ліміти, а також великі фірми, які торгують через «фопівські ферми».
Але загалом він упевнений, що запровадження РРО — лобізм «Європейської Бізнес Асоціації» та низки інших асоціацій, які «хочуть розчистити ринок».
«Я особисто знаю цих лобістів. Це асоціації. Роздрібний департамент ЄБА — мотор цієї ініціативи. Українська асоціація виробників електротехніки, Асоціація імпортерів побутової техніки, Українська асоціація імпортерів і дистриб’юторів автозапчастин, Укрлегпром, який давно хотів заборонити імпорт секонд-хенду, та низка інших», — перерахував економіст CASE-Україна.
Усі названі асоціації працюють у сегментах, які в законі про РРО входять до так званої «ризикової» групи. Дубровський наголошує — саме звідси і «стирчать вуха лобістів». Тобто суворіші правила для ФОПів саме цих категорій і підтверджують лобізм вищезазначених асоціацій.
І річ не лише в тім, що у такий спосіб асоціації зроблять товар конкурентів з малого бізнесу дорожчим (бо зростуть їхні витрати) та ускладнять їхнє життя, каже економіст.
«У наших умовах є «азарівська» податкова (вона нікуди не поділась), яка навчилась дуже добре доїти мікробізнес. Вона ходить на замовні рейди. Наприклад, є великий магазин, а коло нього багато кіосків, які продають дешевше. Власник магазину замовляє рейд — і цим кіоскам стає погано», — пояснює Дубровський.
Завдяки цьому великі мережі можуть надалі вступати в змови і збільшувати ціни, що завдасть шкоди не тільки мікробізнесу, а й споживачам, вважає він.
До речі, про споживачів. Опитування групи «Рейтинг» свідчить, що 80% українців упевнені в тому, що фіскальний чек захищає права споживача. Понад 60% не готові купляти товар з групи ризику без чека. А 51% опитаних бачить у широкому впровадженні РРО наведення ладу у сфері сплати податків.
У «Європейській Бізнес Асоціації» нам заявили, що завжди підтримували необхідність детінізації економіки, тому не бачать від впровадження РРО негативних наслідків ані для бізнесу, ані для держави, ані для споживачів.
Там наголошують, що програмне РРО дозволить підприємцям не витрачати на це великі гроші, облік такі програми здійснюють автоматично, тому бухгалтер не потрібен. Споживачі ж завдяки фіскальному чеку зможуть повернути неякісний товар.
«Це допоможе не лише створити рівні конкурентні умови ведення бізнесу, а й сприятиме зростанню кількості надходжень до державного бюджету за рахунок сплати податків тими підприємцями та бізнесами, які перебували в тіні», — заявила Вікторія Куликова, менеджер Комітету побутової електротехніки ЄБА.
На запитання про можливий лобізм не відповіли.
«Категорично незадоволений» Зеленський
Доки ФОПи мітингували під Радою, глава держави був у лікарні з COVID-19. Але за ситуацією, з огляду на все, стежив. Так, у своєму черговому відеозверненні Зеленський показав, як обговорював із прем’єром Денисом Шмигалем проблеми мікробізнесу.
Сам президент заявив, що, з одного боку, слід спрощувати умови для ведення бізнесу, а з іншого — необхідна детінізація економіки.
А Шмигаль розповів про обговорення в уряді «можливих шляхів компромісних рішень», фінальні з яких мають зібрати в окремому законопроєкті.
Зокрема, прем’єр обіцяє переглянути «необґрунтовано високі штрафи» для ФОПів. Також він каже, що бізнес пропонує збільшити ліміти доходів, з яких використання РРО стає обов’язковим.
Буквально за годину після публікації відео Офіс президента оприлюднив повідомлення, в якому зазначається: «Зеленський вимагає від Верховної Ради та уряду якнайшвидше знайти компромісне рішення щодо роботи малого бізнесу».
Також ОП зазначає — президент «категорично незадоволений» тим, що влада і бізнес досі не порозумілись.
Розповіли в Офісі й про кілька кроків, які влада планує зробити назустріч ФОПам. По-перше, скасувати фіскалізацію операцій, щодо яких податківці й так мають усю необхідну інформацію. Тобто йдеться про розрахунки через банківські або платіжні системи.
По-друге, обіцяють скасувати кешбек, про який ми вже згадували. Ця норма передбачає, що покупець може поскаржитися в податкову, якщо йому не видали фіскальний чек, тобто операція пройшла «в тіні». У такому разі покупець може повернути 100% вартості товару, а підприємця, який хотів приховати цей продаж, — оштрафують на 150% (інші 50% підуть державі).
В ОП кажуть: «Цю норму фахівці визнають юридично нікчемною та соціально неприйнятною». Однак не уточнюється, які саме фахівці, а також те, чому з такою нормою Рада ухвалила закон ще рік тому, а Зеленський його підписав.
Є й інші варіанти
До суперечок довкола фіскалізації ФОПів хто тільки не долучився. І пропозиції щодо задоволення (хоча б часткового) вимог підприємців є різні.
Зокрема, Ілля Несходовський, хоча загалом і підтримує РРО, відзначає недоцільність застосування цих правил до низки категорій ФОПів.
«Наприклад, перукар. Він фізично обмежений кількістю людей, яких він може обслуговувати. Які там можуть бути порушення? Навіщо касовий апарат репетитору? Ну і так далі», — зазначив він.
Зареєстровано вже чотири законопроекти: №3853-1, №3853-2, №2644 і №2645, які пропонують різні зміни в чинні правила, або ж взагалі їх скасування.
Саме ухвалення якогось із цих чотирьох проєктів вимагали протестувальники біля Ради 17 листопада. Натомість у парламенті розглянули лише проект Данила Гетманцева, який мав відтермінувати введення нових правил, а також прив’язував обов’язковість РРО до площі приміщення, в якому ФОПи торгують. Та й це голосування нардепи з тріском провалили.
Однак після сутичок під Радою влада пообіцяла таки дослухатись до незадоволених ФОПів і розглянути компромісне рішення вже на засіданні ВР 4 грудня.