Розпуск Ради 2.0. Чи розжене Зеленський парламент та що від цього отримають Порошенко та Медведчук

«Я хочу, щоб цей парламент працював на державу. Якщо ми підемо врозріз, ми будемо виходити з цього кута навіть таким шляхом (розпуску парламенту — ред.)». Цю заяву Володимир Зеленський зробив 2 листопада в ефірі «Свободи слова».

Важлива деталь: на ефір президент приїхав одразу після зустрічі з фракцією «Слуга Народу». На ній він переконував «слуг» підтримати його законопроєкт щодо Конституційного суду. Проте підтримки у власній фракції не знайшов.

Ба більше, парламентський тиждень продемонстрував розкол у стосунках Зеленський-Разумков.

«Ну все, розпуск Ради через механізм відставки Кабміну. І на вибори йдемо двома колонами: одна — патріотична — Зеленського, інша — ватна — Разумкова», — кинув спересердя кореспонденту hromadske один із відданих президенту нардепів зранку 2 листопада.

Однак Рада показово проігнорувала законопроєкт Зеленського (його навіть не винесли на розгляд комітету), а президент далі слів про розпуск так і не пішов. Чому саме, чи можливі зараз дострокові парламентські вибори, хто на них виграє, а хто програє — розбирається hromadske.

«Солодкий сон» Порошенка

Політична сила Петра Порошенка буде одним з головних вигодонабувачів у разі розпуску парламенту та дострокових виборів. У такому випадку фракція «ЄС» збільшиться до понад 100 «штиків». Нині в ній лише 27 нардепів.

Ще напередодні місцевих виборів уся риторика соратників Порошенка звелася до критики Зеленського. При цьому мінімально згадується загроза від проросійських політичних сил, насамперед — від партії Медведчука.

Усе тому, що «ЄС» не бореться за електорат «ОПЗЖ» — перетікання виборців майже відсутнє. А от відкусити частину «зеленого пирога» набагато реальніше. І головний приз у цій грі — президентська посада.

«Поразка "Слуги Народу" на місцевих виборах призведе до повної делегітимізації президента Зеленського. І це потягне за собою неминучі дострокові парламентські, а згодом і президентські вибори», — заявляв на початку жовтня в ефірі «5 каналу» політтехнолог Тарас Березовець.

Тоді, у жовтні, «слуги» заперечували передумови дострокових виборів. Один з їхніх депутатів, Олексій Мовчан, назвав розпуск Ради «солодким сном Порошенка».

У партії Порошенка підтверджують hromadske, що дострокові парламентські вибори їм вигідні, але прямо зараз — не потрібні. Розрахунок — надалі є можливість отримати ще кращий результат.

Тож запевняють, що зі свого боку дострокові вибори не педалюють. І кивають на Медведчука.

Завдання Медведчука №1

Найбільша проросійська партія системно працює над політичною дестабілізацією в країні. Саме «ОПЗЖ» є ініціатором низки звернень до Конституційного суду. Два з них — про директора НАБУ та сферу діяльності НАЗК (електронне декларування) КС уже підтримав. Останнє рішення суддів КС призвело до конституційної кризи.

Паралельно медведчуківці розкручують в інформаційному просторі тему дострокових парламентських виборів, створюючи психологічний тиск на владу. І використовують ті аргументи, які озвучував Зеленський, коли відправив парламент на дострокові у 2019-му: довіри нема, тому потрібне перезавантаження.

І тут варто звернути увагу на такий момент. За два дні до заяви Зеленського про можливість розпуску парламенту з цим зверненням публічно виступив Віктор Медведчук.

«Вам, уважаемый господин президент, надо принять решение о роспуске парламента и объявлении досрочных выборов в Верховную Раду Украины. В этом сегодня заключается выход из той ситуации, в которую мы все вместе попали», — заявив тоді кум Путіна.

У разі дострокових виборів «ОПЗЖ» також значно збільшить присутність у Раді. До 44 їхніх мандатів можуть додатися ще 60-80.

Хоч медведчуківці і хизуються своїми результатами на місцевих виборах, особливо на півдні та сході, насправді вони взяли менше, ніж хотіли. Особливо в Донецькій області. Там вони не дорахувалися «своїх» голосів через політичні проєкти Ахметова. Олігарх трохи відігрався за минулорічну поразку на парламентських виборах.

Головна ж мета очільників «ОПЗЖ» та їхніх російських друзів — не в кількості мандатів. Для них стоїть питання кардинальної зміни політичного курсу країни.

«Треба, щоб прийшли до влади люди, які зможуть обрізати цю пуповину, яка утворилася між Україною і західним центром її управління. Уявіть, якщо дочасні парламентські відбудуться, шанси «слуг» будуть мінімальні, і президент Зеленський залишиться у підвішеній ситуації. Або він сам піде, зрозумівши, що нічого зробити не може, або люди скажуть, як уміють: геть!», — розкрила план проросійських сил Ганна Герман в ефірі 112-го телеканалу.

Свідомо чи ні, розхитувати ситуацію медведчуківцям допомагають соратники Порошенка. Якщо спікери «ОПЗЖ» закидають Зеленському управління країною західними партнерами, то спікери «ЄС» звинувачують його в роботі мало не на Кремль.

Тимошенко і Палиця відступають

Донедавна вагому участь у спробах повалити Зеленського брали ще й Юлія Тимошенко та Ігор Палиця. Проте останніми днями у їхній поведінці відбулися деякі зміни.

Ще напередодні місцевих виборів Тимошенко називала їх ледь не референдумом довіри до Зеленського. Закликала за результатами виборів створювати у місцевих радах коаліції без «слуг», які б почали протистояння з центральною владою. Нарікала, що ця Верховна Рада є «маргінальною та антиукраїнською», тому було б краще розпустити її якнайшвидше.

Але наприкінці останнього парламентського тижня Тимошенко виступила з геть протилежною ініціативою.

«Я запропонувала об'єднати всі фракції, зібрати найкращих фахівців з усіх фракцій, створити уряд народного спасіння. Усі хочуть це зробити, а рішення ухвалює президент», — заявила вона 6 листопада.

Що ж змінилось?

Один зі співрозмовників hromadske вказує на розгляд парламентом бюджету-2021. Тимошенко спершу назвала його «бюджетом катастрофи», а за 15 хвилин проголосувала «за» разом зі своєю фракцією.

«Зміна риторики Тимошенко — в контексті торгів. Юля не просто увійшла в переговорний процес, а втягнулася в підтримку Зеленського. Вона грає в історію: я прем’єр, я готова бути, ми готові увійти в коаліцію», — пояснює співрозмовник hromadske.

Нещодавно на прем’єрську посаду сватали й Ігоря Палицю. Виборча кампанія його партії «За майбутнє» мала вигляд прем’єрської. Хоча сам він у розмові з hromadske свої амбіції очолити уряд заперечував.

Тоді ж Палиця говорив про необхідність розпуску парламенту.

«Якби я був на місці президента — я б його розпустив. Взяв би менше. Не було б 200+, було б 120 осіб, але це були б зовсім інші люди. І так, довелося б робити з кимось коаліцію», — казав Палиця hromadske.

Лідер партії «За майбутнє» розраховував отримати на місцевих 10-15% національного рейтингу. Це дало б підстави розраховувати на значну фракцію у майбутньому парламенті — більше 60 осіб.

Проте значні фінансові витрати (за джерелами hromadske, більшу частину виборчого бюджету Палиця виклав з власної кишені) не дали бажаних електоральних балів. Його партія в разі дострокових виборів не долає навіть прохідного бар’єру.

Тож нині, як то кажуть, «краще синиця в руках». Нині у Палиці та його друга Ігоря Коломойського парламентська група з 24 нардепів та більше 40 «своїх» серед «слуг».

«Ні про які дострокові вибори не йдеться. Коаліція в Раді існує, уряд сформований, Рада збирається — юридичних підстав нема. Якщо буде розпуск, то його анулюють Конституційним судом як неконституційний», — заявив 10 листопада наближений до Коломойського депутат Олександр Дубінський.

Тож замість дострокових парламентських виборів із примарними перспективами Тимошенко і друзям Коломойського вигідніше схиляти Зеленського до коаліції в цій Раді.

Зеленський дає задню

Заява Зеленського про можливий розпуск Ради була радше емоційною, ніж раціональною.

«Вони завдяки мені стали депутатами», — кидав про «слуг» їхній лідер.

Проте емоції щодо неслухняних «політичних ніхто» вщухли. Особливо коли вірні Зеленському партійці просто порахували, що отримають у разі дострокових виборів.

hromadske теж порахувало ймовірні «дострокові» мандати на основі двох останніх соцопитувань.

Перше з них, від «Центру Разумкова», у разі дострокових виборів віддає «Слузі народу» 27,9% голосів, «ОПЗЖ» — 16,5%, «ЄС» — 21,2%, «Батьківщині» — 8,2%. Воно було проведене з 30 жовтня по 5 листопада методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» серед 2020 респондентів від 18 років у всіх регіонах України, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентує доросле населення, похибка не перевищує 2,3%.

За результатами другого, від Соціологічної групи «Рейтинг», «Слуга народу» набирає 22,7%, «ОПЗЖ» — 17,1%, «ЄС» — 15,4%, «Батьківщина» — 8%. Дослідження проведене 2-3 листопада методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Опитано 2000 респондентів від 18 років у всіх регіонах України, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Помилка репрезентативності не більше 2,2%.

Якщо перерахувати відсотки в кількість мандатів, отримаємо такі цифри:

Отже, у разі проведення нині парламентських виборів «Слуга Народу» може втратити від 78 (на основі даних «Центру Разумкова») до 87 (на основі даних Групи «Рейтинг») мандатів.

Хоч «СН» і залишиться найбільшою фракцією, але створити коаліцію зможе або з партією Порошенка, або з партією Медведчука. Обидва варіанти для Зеленського є неприйнятними.

Але є ще один момент, який може зіграти в мінус президенту на дострокових виборах. Це спікер Дмитро Разумков, який може піти на парламентські окремо від партії Зеленського.

«У наступному парламенті буде незрозуміло, яка коаліція. У нас буде фрагментований парламент, як зараз фрагментовані результати місцевих. І це небезпечно для країни. Є припущення, що такий парламент одразу піде на перевибори, бо він не зможе зробити коаліцію. Тому краще сидіти», — пояснює hromadske логіку відмови від дострокових один із керівників «слуг».

«Тема вщухла», — каже hromadske про можливість розпуску парламенту інший представник фракції «Слуга Народу». Він висловлює оптимізм, що парламент почне працювати, знаходячи прийнятні для більшості сторін компроміси. І посилає президенту сигнал: «Навесні 2019-го можна було передавлювати парламент, а тепер треба домовлятися».

Схожий оптимізм висловлюють і у керівництві «слуг». Сподіваються, що завдяки мажоритарникам та окремим домовленостям буде можливість голосувати економічні закони та збалансовані реформи. А от політичні питання, як-от розпуск Конституційного суду, депутати будуть боятися підтримати.

Натомість опозиційні політики у відмові від розпуску парламенту бачать послаблення позицій Зеленського. Якщо він не зміг налякати своїх партійців, ті дедалі сміливіше відмовлятимуть президенту та йтимуть на домовленості з його опонентами.