Як карантин та коронавірус змінили малий та середній бізнес

Карантин та коронавірус спричинили масштабний злам в економіці, змусивши цілі бізнеси пристосуватися до нових, складніших реалій. Когось три місяці «локдауну» змусили закрити справу, а для когось карантин подарував нові можливості. 30 червня відбулася онлайн-конференція Visa Cashless Talks: #ПідтримайСвоїх, організована компанією Visa, під час якої представники малого та середнього бізнесу ділилися тим, як вони пережили карантин та яким чином пристосувалися до нової посткоронавірусної реальності.

Жертви краху

Коронавірус став причиною незліченної кількості невеликих загострень у тисячах малих і середніх підприємств. «На них випав основний удар. Більший удар був лише по тревел-індустрії та авіакомпаніях. Однак саме малий та середній бізнес є основою здорової та розвинутої економіки в країні. Багато аналітиків кажуть, що світ точно не повернеться до нормального стану, допоки малий та середній бізнес не відновляться», — повідомила старший віцепрезидент та директор регіонального розвитку підрозділу Visa у країнах СНД та Південно-Східної Європи Віра Платонова.

Постраждали й компанії, що працюють у креативних галузях. Кіновиробництво зупинилося, концерти та виставки скасували, попит на маркетингові послуги впав. «Ніяких доходів від продажу квитків на сеанси немає. Щомісяця, через карантин, наша компанія отримує по 10 мільйонів гривень збитків», — повідомив засновник мережі кінотеатрів «Планета Кіно» Дмитро Деркач.

Кінотеатри в Україні не працюють від початку карантину, а у Києві їхній запуск запланували лише на початок липня. Однак навіть після запуску гостро постане питання, що показувати, оскільки виробництво фільмів призупинилося у всьому світі. На карантині ж компанія, аби не збанкрутувати, розпочала продаж подарункових сертифікатів на кіно та попкорну.

Закриті кінотеатри завдали збитків і тим компаніям, що спеціалізуються на дистрибуції кіно та організації різноманітних кіноподій. «Ми скоротили зарплати всім, зокрема й топменеджменту. Якщо говорити про бізнесову складову, про кінотеатри, то все це «помножилося на нуль», а з точки зору інших наших видів діяльності, то ми змогли адаптувати деякі наші кінофестивалі в онлайн-формат», — зазначив Денис Іванов, засновник та продюсер компанії ArtHouseTraffic.

Складнощі приніс карантин і маркетинговим компаніям. «Витрати на маркетинг — це чи не найперше, що урізають компанії під час будь-якої кризи», — повідомив Єгор Петров, співзасновник та власник Banda Agency. Для того, аби не збанкрутувати, компанії довелося урізати зарплати своїм працівникам та переглянути всі свої інвестиції у навчання персоналу.

Водночас карантин «урівняв» усі компанії в усьому світі, що спростило вихід на раніше недоступні ринки, зокрема ринок США: «З одного боку ми всі закрилися у своїх квартирах та у кордонах своєї країни, а з іншого боку, всі стали в однакових умовах, бо почали працювати через Zoom. Завдяки цьому відкрилось багато можливостей: якщо раніше потрапити на ринок Каліфорнії було дуже складно, то зараз ми почали працювати з місцевими компаніями в однакових умовах», — додав Петров.

Пристосуватися та піти в онлайн

Неможливість ведення бізнесу офлайн підштовхнула підприємців шукати різноманітні способи продавати свої товари через інтернет. Це врятувало багатьох. Особливо тих, хто встиг приготуватися заздалегідь.

Наприклад, готельно-ресторанна група First Line Group побачила перші ознаки майбутньої кризи ще на початку 2020 року. «Коли в Україні почали згущатися хмари, то ми для себе ухвалили важливе рішення, що ми дивимося на цю ситуацію не як на тимчасову, а як на ситуацію, яка чекає нас найближчий рік. Ми почали робити реорганізацію у кожному з наших ресторанів десь на початку лютого, і коли це все нас наздогнало у березні, коли просто вимкнули, як з розетки, ресторани, ми вже були на півдорозі до запуску нових послуг доставки, маленького бренду домашньої їжі та заморозки», — зазначив Володимир Ташаєв, бренд-шеф ресторанно-готельної групи First Line Group (працює в Києві та Харкові, до неї входять зокрема ресторани «Улюблений дядько», ЖЗЛ, «1654»).

До кризи компанія пристосувалася, запустивши власну послугу з доставки їжі зі своїх ресторанів. Це також допомогло зберегти невелику кількість робочих місць — 300 працівників з близько 1000 співробітників First Line Group відновили роботу у перші тижні після карантину. Колишні офіціанти ставали кур’єрами, а кухарі почали готувати онлайн-замовлення. Станом на кінець червня компанія повернула роботу ще близько 300 співробітникам.

Перехід в онлайн став рятівним й для компанії Drommel, що спеціалізується на виготовленні та продажу меблів, оскільки ще до карантину там планували перейти в онлайн. «Основна стратегія у нас завжди була у тому, що ми маємо стати цифровою меблевою компанією, тому ми старалися максимально все перевести в онлайн», — зазначив засновник Drommel Дмитро Федченко. Карантин, за його словами, лише пришвидшив цей перехід, а також сприяв запровадженню філософії максимальної ефективності виробництва. Наразі Drommel закрив всі свої фізичні магазини та 94% продажів здійснює онлайн.

Карантин для компанії дав нові можливості — зріс попит на меблі для облаштування домашнього робочого простору. «Особливо актуальною проблемою для багатьох наших клієнтів стало те, що на карантині вони опинилися вдома та зрозуміли, що їм нема де працювати. Тому ми дуже різко змінили нашу стратегію на home-office, і зараз ми забираємо цю нішу на ринку», — додав Федченко.

Перейти в онлайн карантин змусив і платформу «Всі.Свої», яка продає товари близько трьох тисяч вітчизняних брендів. «Ми запустили нашу платформу «Всі.Свої.ua» у 2018 році, але постійно до неї не «доходили руки», бо було багато роботи саме з фізичними магазинами. Під час карантину ми спочатку вимкнули сайт, тому що база нашого онлайн-магазину була на Хрещатику, і ми злякалися, бо не розуміли, як це вплине на наші відносини з орендодавцем, чи впливатиме це на орендну ставку. Але потім ми дуже швидко ввімкнули сайт, почали фотографувати весь товар, який у нас є, почали виводити його в онлайн», — повідомила засновниця «Всі.Свої» Ганна Луковкіна. За її словами, у перший час компанія взагалі не справлялася з усіма доставками товарів покупцям, однак з часом налагодила цей процес.

Доповнена реальність та безготівка

Підштовхнув карантин розвиток безготівкових розрахунків та всієї «кешлес-індустрії». «52% людей, які раніше ні разу не купувати товарів в інтернеті, не замовляли доставку їжі онлайн, під час карантину вперше зробили це. 35% людей купували медикаменти в інтернеті. Досить сильно збільшилася кількість безконтактних оплат — на рівні 39%», — повідомила регіональний менеджер Visa в Україні, Білорусі та Молдові Світлана Чирва, спираючись на опитування компанії.

Зростання попиту на інтернет-магазини та безготівкові розрахунки стимулювали розвиток безготівкової інфраструктури. Зокрема, компанія Portmone, що спеціалізується на забезпеченні онлайн-розрахунків, зафіксувала зростання попиту на свої послуги серед бізнес-клієнтів: «Ми бачимо сегменти, у яких відбувається просто шалений ріст. Наприклад, у нас є сегменти доставки їжі, ресторани, які працюють на доставку, у них частка онлайн-бізнесу зросла до 3 разів», — повідомив генеральний директор Portmone Святослав Комаха.

Зростання попиту на безготівкові розрахунки зафіксували й в Ощадбанку. Там наразі працюють над запровадженням технології, яка дозволить перетворювати на платіжний термінал будь-який смартфон на системі Android, що має NFC-модуль. «Той річний план з обсягів безготівкових операцій, який ми ставили собі на початку року, вже виконано. Однак ми не зупиняємося на цьому та запускаємо нові проєкти, які сприятимуть подальшому розвитку», — зазначив директор департаменту електронної комерції та платіжних засобів Ощадбанку Володимир Москаленко.

Потенціал розвитку безготівкових розрахунків в Україні значний, адже досі велика частина українців не мають банківських рахунків. «За різними підрахунками, до 40% людей лишаються поза банківською системою, передусім у невеликих населених пунктах. Якщо ми говоримо про електронну комерцію, то у бабусі, яка живе у селі, єдине, що є — це листоноша, яка приносить їй готівку. У кращому випадку, цю готівку бабуся може використати аби заплатити за комунальні платежі чи доставку ліків», — зазначив перший заступник генерального директора Укрпошти Олександр Перцовський. Наразі державна компанія очікує, аби Верховна Рада ухвалила закон, яким дозволила Укрпошті надавати деякі банківські послуги, що могло б поширити безготівкові розрахунки у селах.

Попри таку статистику, в Україні достатньо динамічно розвиваються безготівкові платіжні рішення. «Україна, завдяки наявності симбіозу між такими компаніями, як Portmone, та такими банками, як Ощадбанк, стає серйозним оазисом з точки зору адаптації електронних платежів в електронній комерції. В інших країнах торговцю не так просто швидко отримати можливість приймати платежі онлайн», — зазначив керівник стратегічних партнерств у країнах СНД і Південно-Східної Європи компанії Visa Євген Лісняк.

Попит на онлайн сприяв розвитку технологій віртуальної та доповненої реальності. Кирило Покутний, співзасновник Sensorama Lab, вважає, що наразі найбільш активно компанії будуть використовувати різноманітні відеострими для просування та продажу товарів, однак згодом поширенішими стануть технології, за допомогою яких можна буде «приміряти» у себе вдома різноманітні меблі чи побутову техніку з онлайн-магазину. «Однак наразі є проблема: пристроїв, які можуть використовувати технології віртуальної реальності не так вже й багато. Доповнену реальність підтримує близько 2 мільярдів смартфонів», — впевнений він.

Від продукту до цінності

Карантин змусив деякі бізнеси переосмислити свою філософію та вийти за межі простого заробітку грошей. Конкурувати за свого споживача такі підприємства почали, продаючи їм не просто товар, а певну ідею. Однією з таких ідей є дружнє ставлення до довкілля. «Малому та середньому бізнесу дуже важко конкурувати у медіа, а от піклування про довкілля стає справді конкурентною перевагою. Я вважаю, що всі люди, які використовують сучасні технології, є агентами змін, адже вони розуміють різницю, що тут не економія важлива, а сталий розвиток», — повідомила засновниця руху «Україна без сміття» Євгенія Аратовська.

Таку цінність намагаються просувати у мережі кондитерських Honey, зокрема там намагаються максимально ефективно використовувати продукти для того, аби залишати якомога менше сміття. «Є навіть такий жарт: якщо ви хочете дізнатися про ресторан, то зайдіть із заднього входу. Дуже важливо розуміти, що на задньому дворі нема гір сміття, розбитого посуду, що люди та постачальники, з якими ти працюєш, — чисті, всі ви дотримуєтеся гігієни. Тоді бізнес загалом перетворюється у цінність… Дуже важливо довести цю цінність клієнту, бо він цього не розуміє. Як і в будь-якому бізнесі, його треба виховувати», — зазначила співзасновниця Honey Анна Завертайло.

Ще однією ідеєю та цінністю, яка набула популярності під час карантину, стала підтримка місцевих виробників та малого бізнесу. Цю ідею просуває, зокрема, Visa, яка запустила глобальну кампанію #WhereYouShopMatters, яка в Україні отримала назву #ПідтримайСвоїх. «Ціль цієї кампанії — допомогти малому та середньому бізнесу інтегруватися у цифрову економіку і розвинути надійні та захищені цифрові платежі, зі своїми клієнтами та партнерами, сприяти розвитку підприємництва, а також заохочувати споживачів підтримувати локальні бренди», — додала Віра Платонова. У Visa також запустили онлайн-платформу підтримки малого та середнього бізнесу на своєму сайті, а також анонсували безкоштовну освітню програму для жінок-підприємиць #She’sNext, яка стартує у липні 2020 року.

Відео-конференція була відкритою, усі дискусії можна подивитися на сайті Visa.