Як організм бореться з паличкою Коха і чи можливо заразитися від тварин. 7 фактів про туберкульоз, які ви могли не знати

Від туберкульозу досі помирають люди в усьому світі. В Україні, яка кілька років поспіль була лідером в Європі за рівнем смертності від цієї хвороби, щороку від туберкульозу помирають 4 тисячі людей — це 10 людей щодня. Це лише офіційна статистика, втім Всесвітня організація охорони здоров`я каже, що 23% відсотки випадків в Україні навіть не діагностують.

Володимир Петухов був засуджений до довічного ув'язнення ще у 2004 році. Весь цей час він оскаржує вирок і не визнає себе винним. А крім цього — судиться з державою через те, що заразився за ґратами туберкульозом, і переконує, що його «лікування» насправді було тортурами.

Чому люди досі помирають від туберкульозу і заражаються ним, особливо в тюрмах, і чому співробітники цих закладів віддають перевагу покаранню, а не лікуванню — hromadske розповідає в документальному фільмі «Лікувати/Карати».

А нижче ми зібрали сім фактів про туберкульоз, про які дізналися під час зйомок цього фільму і які ви могли не знати.

Туберкульозом хворіли ще за часів єгипетських фараонів

Дослідження істориків та інших науковців показали, що в Давньому Єгипті вже хворіли на туберкульоз. Переважно — раби, хоча також були й випадки захворювань серед заможних єгиптян. Під час розкопок були виявлені рештки людей з туберкульозом хребта — із характерним горбом. Після гістологічних і молекулярно-біологічних досліджень науковці виявили в рештках туберкульоз.

Туберкульозну паличку відкрив Роберт Кох — а потім потрапив у скандал з ліками проти туберкульозу

У 1881 році Роберт Кох пересадив туберкульозні тканини морським свинкам — він намагався з'ясувати, що є збудником хвороби. На 271-й раз експериментів він відкрив мікобактерію, яку потім почали називати його іменем.

За часів Коха кожен сьомий німець хворів на туберкульоз. І в 1890 році Кох представив ліки-вакцину «туберкулін», які мали б усіх врятувати. Їх почали використовувати, але ніхто точно не знав склад ліків. У пацієнтів, які випробували на собі туберкулін, були жорсткі побічні наслідки: температура, біль в суглобах, нудота. Але Коха це не бентежило — він казав, що випробував вакцину на морських свинках і зробив це успішно.

Кох також випробував туберкулін на своїй дівчині. У мемуарах вона згадувала, що він її запевнив: «Ймовірно, ти не помреш». Потім з`ясувалося, що туберкулін містив живі та мертві бактерії туберкульозу в гліцерині. Такі ліки в Німеччині не оцінили, і Кох після скандалу деякий час переховувався в Єгипті.

Але пізніше, 1905 року він таки отримав Нобелівську премію за дослідження та відкриття, які стосувалися лікування туберкульозу. Але після скандалу з ліками німецьке суспільство стало з підозрою ставитися до епідеміологів. А з того часу ліки почали піддавати ретельним клінічним випробуванням.

Туберкульозом можна заразитися через їжу — від тварин

Це нечастий спосіб зараження, але він існує. У науковому середовищі він називається «аліментарний». У цьому випадку зараження відбувається через шлунково-кишківний тракт, коли людина їсть недостатньо оброблені термічно (або просто сирі) продукти тваринного походження, а тварина могла бути хворою на туберкульоз.

Туберкульозом можуть хворіти тварини на фермах та в домогосподарствах, тому треба бути обережними, купуючи неліцензовані продукти. А під час приготування ретельно їх обробляти.

Туберкульоз у давнину лікували молоком, сонцем, струмом та свердлінням дірок у спині

До 1943 року (науковці це називають «доантибактеріальний період») туберкульоз лікували переважно не медикаментами, а «підняттям захисних сил організму».

Використовували насамперед кліматичні умови: люди їздили в санаторії, на морські та гірські курорти. Пацієнту прописували ситне харчування — білкову та жирну їжу. Зокрема, багато молока — до 10 склянок на день.

Але були й більш радикальні заходи. У шпиталях лікували сонячними ваннами: лікарняні ліжка виставляли просто на сонце і пацієнти мали там лежати годинами. Потім від такої практики відмовилися, бо з’ясувалося, що навпаки — довге перебування на сонці хворого на туберкульоз шкідливе.

Ще радикальнішим був дренаж легенів. В якийсь час медики вважали, що для лікування туберкульозу треба випустити гній з легенів — і просто робили пацієнту, в якого вже було кровохаркання, дірку в спині.

Також туберкульоз намагалися лікувати струмом — випускаючи електричний розряд у груди пацієнта.

Туберкульоз — це не «хвороба бідних»

Роберт Кох після 17 років роботи з туберкульозними пацієнтами стверджував, що найчастіше на туберкульоз хворіють люди, які живуть у нетрях. Сучасні ж лікарі наголошують, що захворіти може кожен.Але в більшості випадків ризикують захворіти ті, хто не має змоги вести здоровий спосіб життя, нормально харчуватися.

В давнину туберкульоз взагалі вважався хворобою аристократів. Тоді юних дівчат та хлопців відправляли на лікування «на води» і вважали, що виникав туберкульоз через надмірне розумове навантаження. За часів індустріалізації туберкульоз почав уражати переважно співробітників фабрик та заводів.

Туберкульоз — досі дискримінована хвороба, бо людей, які захворіли на нього, маргіналізують. Насправді ж хвороба уражає тих, у кого не дуже сильний імунітет.

Якщо в організм потрапить паличка Коха, необов'язково людина захворіє. Є три сценарії

Туберкульозна мікобактерія може потрапити в організм, але жодним чином йому не зашкодити. Це найкращий сценарій, кажуть лікарі. Імунітет може спрацювати так, що не дасть мікобактерії облаштуватися і розвиватися, а з часом (час може бути різний) вона просто виводиться з організму, не уразивши жоден з органів.

Є й менш приємний сценарій. Коли мікобактерія, провівши деякий час в організмі, видозмінюється та осідає в органах. Це можуть бути легені (у 90% випадків саме так і відбувається), лімфатичні вузли, мозок, шлунок.

А третій сценарій — це розвиток латентної туберкульозної інфекції. У цьому випадку туберкульозна паличка може роками перебувати в організмі в неактивному стані. В перший рік відбувається все те саме, що й в організмі хворого, але на другому році ці бактерії «завмирають», переходять у приховану фазу. Але за поганих умов життя вони можуть активуватися і викликати хворобу в будь-який час.

Що відбувається з паличкою Коха в організмі людини

Мікобактерія найчастіше потрапляє до нижніх відділів дихальних шляхів. Коли туберкульозні палички потрапляють у легені, на захист організму стають клітини-макрофаги. Їхня сила залежить від загальної сили організму та його імунітету. Якщо макрофаги сильні, вони можуть просто «переварити» чи розщепити ці мікобактерії. Якщо макрофаги слабкі, то мікобактерія туберкульозу їх «перемагає», і починається запальний процес. Далі відбувається некроз легеневої тканини.