Як працюватиме ухвалена медична реформа
Після триденного обговорення в сесійній залі й піврічного — у комітетах та кулуарах, законопроект зберіг ключові принципи, але й зазнав кількох важливих змін. Яких саме — пояснює Громадське.
У четвер 19 жовтня Верховна рада 240-ка голосами нарешті ухвалила законопроект №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» — ключовий у пакеті урядової медичної реформи.
Після триденного обговорення в сесійній залі й піврічного — у комітетах та кулуарах, законопроект зберіг ключові принципи, але й зазнав кількох важливих змін. Яких саме — пояснює Громадське.
Що лишилося?
«Сьогодні ми добилися ухвалення однієї з найнепопулярніших у світі реформ», — розповідав уже після голосування заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. Ідеться про фактичну ліквідацію радянської системи державної безоплатної медицини, закладеної ще Миколою Семашком.
Не відкидаючи повністю державного фінансування медицини, автори реформи змінюють підхід, упроваджуючи так званий принцип «гроші йдуть за пацієнтом». Це означає, що лікарні та амбулаторії отримуватимуть гроші з бюджету не на фінансування нагальних потреб — ремонти, оплату праці чи комунальних послуг, — а лише як оплату за надані пацієнтам послуги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Невідкладна медична реформа: парламентський бар’єр
Уже з наступного року цей принцип запрацює на так званій первинній ланці — у системі сімейних лікарів загального профілю.
«Поступово лікарі на первинній ланці забудуть, що таке зарплата і оперуватимуть поняттям дохід — він залежатиме від кількості прийнятих пацієнтів», — пояснює Павло Ковтонюк.
Для цього пацієнтам уже зараз пропонують укладати договори із сімейними лікарями — тими, що лишаються працювати в комунальних поліклініках або тими, що вирішили відкрити приватну практику.
Сімейні лікарі не братимуть грошей із пацієнтів, адже первинна медична допомога й надалі фінансуватиметься державою. Але рахунок за надані послуги лікарі виставлятимуть Національній службі здоров’я — новому держоргану, який має запрацювати в найближчі місяці.
Національна служба здоров’я повинна буде виконувати функції єдиного національного замовника медичних послуг і ліків, забезпечуватиме цільове використання бюджетних коштів та контролюватиме добросовісне виконання лікарями договорів із пацієнтами.
Виконуюча обов'язки міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун під час засідання Верховної ради, 19 жовтня 2017 року. Рада у цей день ухвалила медичну реформу Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН
Критичні поправки
Безкоштовною для пацієнтів так само має залишитися система екстреної медицини та паліативної допомоги. Разом із первинною сімейною медициною, це становить 80% усіх звернень до лікарів, стверджують у МОЗ.
Для інших спеціалізованих чи високоспеціалізованих медичних послуг МОЗ запропонував увести принцип співоплати, за яким частину видатків мав би оплачувати пацієнт. Однак ця норма найдужче критикувалася противниками реформи, адже вона суперечитиме 49-й статті Конституції, згідно з якою «у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно».
Але автори реформи опонували: де-факто безкоштовної медицини в Україні й так не існує, адже пацієнти вже багато років платять за послуги в лікарнях численні побори та хабарі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Pефopма системи охорони здоров'я: оцінка лікаpів, МОЗ, експертів та профільного комітету
Урешті норму про співоплату виключили із законопроекту на рівні правок. Однак він досі передбачає надання лікарнями повністю платних послуг. Яких саме, МОЗ та уряд мають вирішити до 2020 року.
«Це будуть послуги, які людина отримує без направлення лікаря, некритичні для здоров’я та життя, наприклад, стоматологія, вибіркова хірургія. Кабмін щороку в рамках бюджетного процесу готуватиме цей список», — пояснює Павло Ковтонюк.
До 2020 року в МОЗі планують запровадити фінансування вторинної та третинної ланки медицини за державний кошт, але вже за новим принципом — в якості експерименту в окремих лікарнях. Водночас визнають, що насамперед слід розробити підходи до лікування складних та “дорогих” захворювань, приміром, серцево-судинних та онкологічних.
Народні депутати вітають виконуючу обов'язки міністра охорони здоров'я України Уляну Супрун під час засідання Верховної ради, 19 жовтня 2017 року. Рада у цей день ухвалила медичну реформу Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН
У МОЗі заспокоюють: за платні послуги пацієнтам не обов’язково доведеться платити з власної кишені. Обіцяють систему субсидій та програми з лікування епідемій, як-от СНІДу й туберкульозу. Поза тим до 2020 року може запрацювати система медичного страхування. Хоча як саме, наразі незрозуміло — існує кілька альтернативних підходів.
За словами в.о міністра Уляни Супрун, під час ухвалення законопроекту з нього також виключили норму щодо обов’язкового використання міжнародних лікувальних протоколів — єдиних правил та процедур діагностики та лікування типових захворювань.
«Ми все одно додаватимемо ці вимоги до угод лікарень із Національною медичною службою», — запевняє пані Супрун.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «День реформи»: як Супрун, Березенко та Парубій медичну реформу просували та до чого тут НАТО
Загалом, і за словами авторів, і опонентів медичної реформи, її реалізація і вплив на стан охорони здоров’я залежатиме від цілої низки підзаконних актів та додаткових законопроектів, які ще доведеться ухвалити.
Підписуйтесь на наш канал у Telegram