ENRU
«День реформи»: як Супрун, Березенко та Парубій медичну реформу просували та до чого тут НАТО
9 червня, 2017
7203a1d465b591900
Рада підтримала у першому читанні проект медреформи щодо фінансування медицини (на фото - урядова ложа після позитивного голосування) Фото: УНІАН

8 червня Верховна рада 276 голосами підтримала курс на вступ України до НАТО. А ще — дала старт медичній реформі. За ухвалення законопроекту №6327 «про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» в першому читанні проголосувало 227 народних обранців. Тепер проект закону буде доопрацьовувати профільний комітет, і за два тижні депутати спробують ухвалити його в цілому.

Як перше голосування пов’язане з другим — з'ясовувало Громадське.

Прописати в законі про засади внутрішньої та зовнішньої політики мету членства України в НАТО всередині квітня цього року запропонував спікер Андрій Парубій та група депутатів з різних фракцій парламенту. 18 травня вони зареєстрували відповідний законопроект. За словами президента Петра Порошенка народні обранці погодили з ним свою ініціативу.

Членство в НАТО як мета вже фігурувало в українському законодавстві. Ще 2004 року відповідний пункт указом президента Леоніда Кучми був зафіксований у воєнній доктрині України, однак потім скасований іншим указом президента.

За часів Віктора Ющенко мета членства в НАТО знову з’явилась у воєнній доктрині. Натомість після того, як президентом країни став Віктор Янукович, Верховна рада ухвалила закон про засади внутрішньої та зовнішньої політики, в якому зафіксувала нейтральний статус України.

Після Революції Гідності депутати прибрали цей пункт з законодавства, однак про членство в НАТО як мети України вони не згадали.

Тож Парубій з колегами знову вирішили офіційно змінити державний курс.

У вівторок, 6 червня, на погоджувальній раді спікер запропонував депутатам розглянути проект цього тижня. Вже тоді більшість фракцій підтримали його ініціативу. А у четвер 276 нардепів сказали «так» поверненню до мети членства в НАТО.

Спікер парламенту Андрій Парубій у квітні запропонував народним обранцям прописати в законі про засади внутрішньої та зовнішньої політики мету членства України в НАТО, а 8 червня Рада підтримала зміну державного курсу 276 голосами Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

Тепер документ має підписати президент Петро Порошенко. Він вже пообіцяв це зробити, однак, зазначив, що для подання заявки на членство в Альянсі спочатку треба провести реформи.

«Давайте ми сьогодні будемо говорити не про формальний бік подачі заявки, а про те, що Україні треба зробити, щоб реформувати нашу державу, щоб вона відповідала критеріям, необхідним для членства», – сказав президент.

«В Москві традиційно з недовірою та стурбованістю ставляться до процесу розширення НАТО на Схід в бік нашого кордону. Вважаємо, що це загрожує нашій безпеці та балансу сил у Євразійському регіоні», — заявив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.

Офіційне закріплення в законодавстві курсу України на НАТО — сигнал не тільки Росії, але й керівництву Альянсу. Адже раніше воно постійно повторювало, що двері Альянсу відкриті для України, та Україна сама повинна визначитись: чи хоче вона поповнити його ряди.

Проте зміни до законодавства не встановили будь-яких строків потенційного членства в НАТО. Як і кроків, які повинна для цього зробити Україна. Зі свого боку, президент Петро Порошенко сказав, наразі не планує подавати заявку на членство в Альянсі. Ще взимку цього року він анонсував проведення всеукраїнського референдуму, щоб визначити, чи підтримує цю ідею населення. Строки його проведення наразі невідомі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Невідкладна медична реформа: парламентський бар’єр

Хитра гра

Після голосування за курс на вступ України до НАТО спікер Верховної ради Андрій Парубій вирішив не зупинятися, та одразу запропонував розглянути ще й законопроекти щодо реформи парламенту, зокрема зменшення кількості комітетів Верховної ради. Та обидва законопроекти набрали лише на кілька голосів менше необхідних 226.

Наступними стали законопроекти про медичну реформу. Деякі депутати навіть жартували, що голосування за підтримку курсу на вступ до НАТО з’явилося на порядку денному саме для того, щоб зібрати максимальну кількість народних обранців в Раді, які мали проголосувати за медреформу.

Про необхідність її впровадження першим з високопосадовців заговорив Арсеній Яценюк. Ще восени 2015 року він, будучи главою уряду, назвав медреформу одним з пріоритетів діяльності Кабміну у 2016 році. Однак, втілити план у життя так і не зміг, адже у квітні 2016 року пішов у відставку.

Новий керівник Кабміну Володимир Гройсман підтримав ідею Яценюка. Для того, щоб підготувати проект медреформи новому складу уряду знадобився рік. Документ розробляло міністерство охорони здоров'я, на чолі з Уляною Супрун та за активної участі громадських організацій.

Та народні обранці не поспішали підтримувати проект. 18 травня у сесійній залі не знайшлось голосів навіть за те, щоб внести його до порядку денного. Тож уряд відкликав документ з парламенту.

Тим часом за ініціативи керівництва президентської фракції створили робочу групу для доопрацювання документу. До її складу ввійшли представники всіх парламентських фракцій. Координатором групи став Сергій Березенко – заступник голови фракції БПП та член комітету Верховної ради з питань охорони здоров'я.

Сергій Березенко (ліворуч) став координатором групи депутатів від «БПП», яка мала доопрацювати проект медреформи (на фото праворуч — керівниця парламентського з питань охорони здоров'я Ольга Богомолець) Фото: Олександр Косарєв/УНІАН

Доки Уляна Супрун намагалась переконати членів робочої групи у правильності концепції реформи, запропонованої урядом, у процес включився Петро Порошенко. 2 червня він провів засідання Ради реформ при президенті. «Запуск медичної реформи бажано провести через голосування в парламенті до завершення цієї сесії», — сказав тоді Порошенко.

Щоб змусити депутатів поквапитись з розглядом проекту медреформи активісти цього тижня провели акцію під Верховною Радою та запустили флешмоб #вимагаюмедреформу.

Тернистий шлях

У вівторок 6 червня уряд знову направив до парламенту проект закону про медреформу та технічний законопроект №6329, який вносить зміни до бюджетного кодексу, щодо фінансування медицини. Однак, впевненості в тому, що для ухвалення збереться достатньо голосів, не було.

Проти виступила не тільки частина фракції БПП, а і фракції РПЛ Олега Ляшка, «Батьківщина» Юлії Тимошенко та «Опозиційний блок», а також депутатська група «Відродження». Натомість проект пообіцяли підтримати фракції «Народний фронт» та «Самопоміч». 

Щоб переконати депутатів цього разу ухвалити урядовий проект до парламенту прийшла Уляна Супрун. З трибуни вона довго пояснювала депутатам переваги урядового проекту реформи. Та переконати народних обранців їй не вдалось – «за» проголосували тільки 224 депутати.

 В. о. міністра Супрун з трибуни довго пояснювала депутатам переваги урядового проекту реформи, але необхідних 226 голосів для результативного головування в цілому так і не набралося Фото: УНІАН 

Парубій декілька разів ставив на голосування пропозицію повернутись до розгляду законів про медреформу, та голосів не вистачало. І лише після обговорення депутати 230 голосами таки ухвалили законопроект у першому читанні. «За» майже в повному складі проголосували фракції БПП, НФ та «Самопоміч», а також половина депутатської групи «Воля народу».

«Верховна Рада дуже важко ухвалила в першому читанні законопроект №6327, який запроваджує нову систему охорони здоров'я. Разом із цим депутати відхилили законопроект №6329, який має запустити нову модель фінансування. Без цього законопроекту ніяких змін не буде — бо не буде ніяких коштів», — написала у своєму Facebook в.о. міністра Уляна Супрун.

Після голосування Березенко анонсував, що в кінцевій редакції парламент може схвалити медреформу за два тижні.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram