Як у Раді вирішували долю мобілізації. Що треба знати про зміни до резонансного законопроєкту

Тиждень у парламенті тривали перипетії довкола законопроєкту про мобілізацію, що викликав суспільний резонанс.

Урядовий проєкт подали поспіхом фактично в ніч після Різдва. Він очікувано виявився недосконалим. У депутатів із профільного комітету, які взялися за документ 4 січня, були питання чи не до кожного пункту всіх 72-х сторінок. Та от що робити далі: «завертати» його й повернути уряду на доопрацювання, чи прийняти як є в першому читанні з рекомендаціями комітету та далі працювати в режимі правок? Вирішити не могли до останнього.

Засідання комітету з нацбезпеки й оборони, на якому мали дати свій вердикт по законопроєкту ще 9 січня, переносили кілька разів. Спікер Верховної Ради скликав голів фракцій на закриті зустрічі, «Слуги народу» терміново збиралися на нараду в пошуку голосів, а зранку 11 січня відбулася закрита погоджувальна рада за участі військового командування.

То що вирішили?

На тлі суспільних дискусій, у парламенті фракція «Слуга народу» після засідання ввечері 10 січня вирішила повернути законопроєкт про мобілізацію на доопрацювання уряду. Це підтверджували наші джерела. Хоча йшлося, радше, про один з амбітних сценаріїв, за яким хотіли, щоб Кабмін швидко вніс нову версію, за яку в залі проголосували б уже наступного дня.

Фінального ж рішення не було до останнього. Так і не виніс своє рішення і профільний комітет. Засідання скасували. Про те, що законопроєкт усе ж вирішили повернути ініціатору, тобто Кабміну, повідомив лідер президентської фракції Давид Арахамія.

«Відбулася закрита нарада з військовим командуванням. Були присутні Головнокомандувач Залужний, начальник Генерального штабу Шаптала, міністр оборони Умєров, керівництво Верховної Ради, голови фракцій та комітетів. За результатами наради, законопроєкт повертається ініціатору. Одночасно передаємо пропозиції, напрацьовані на комітеті та у робочих групах», — написав Арахамія.

За його словами, розгляд законопроєкту викликав багато спірних питань.

«Ми розуміємо запит військового командування і готові йти назустріч. Але не всі норми можуть бути підтримані. Якісь положення прямо порушують права людини, якісь не є оптимально сформульовані», — наголосив депутат.

Оскільки законопроєкт ще Його розглядали комітети парламенту, але законопроєкт не винесли на перше читання самої Верховної Ради.не розглядали в Раді, уряд відкликав його самостійно. При цьому 4 альтернативні законопроєкти залишаються на розгляді, зазначив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк. Їх «у теорії» мав би також розглянути профільний комітет. А вже після цього уряд знову має внести свою версію документа в парламент.

«За всю свою десятирічну карʼєру роботи з парламентом, гірше організації процесу по такому важливому питанню я не бачив», —додав він.

Палкі обговорення: питання були у всіх

Комітет ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки 4 січня почав розгляд законопроєкту разом із керівництвом Міноборони й ЗСУ — зокрема, головнокомандувачем Валерієм Залужним. За джерелами видання NV, головком був жорстко проти деяких норм: серед них залучення до війська ув’язнених та судимих. Дискусії подекуди були емоційними.

За словами депутатів із профільного комітету, змінити деякі норми пропонували й самі міністри. Хоча урядовий проєкт попередньо був погоджений і проголосований усіма членами Кабміну. Як виявилось, міністри голосували, але не бачили за що.

«Міністри спочатку сиділи та голосували за цю ініціативу, а потім ходили до нас в комітет для того, щоб висловити свої зауваження. Що казати, якщо вноситься законопроєкт про посилення заходів з мобілізації, а через декілька днів виходить міністр фінансів і каже: “Я не знаю, де на це взяти гроші”?» — каже hromadske членкиня комітету з нацбезпеки, депутатка від «Євросолідарності» Ірина Фріз.

За словами секретаря комітету, полковника СБУ та нардепа від «Голосу» Романа Костенка, на комітеті працювали постатейно, і питання були ледь не до кожної норми.

«Було намагання перекласти відповідальність за непопулярний закон на Верховну Раду. Хоча я вважаю, що це вони (уряд — ред.) мають доопрацювати. Питань було дуже багато навіть по тому, як це виконувати. Норми, як вони зараз прописані, можуть не працювати. Зі свого боку, ми як депутати нічого не змінювали. Ми ставили питання і давали свої рекомендації», — заявив Костенко в етері Radio NV.

Невдовзі після реєстрації законопроєкту про мобілізацію уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що його окремі норми порушують базові права українців та суперечать Конституції.

Доопрацювати законопроєкт рекомендував комітет Ради з соціальної політики, а антикорупційний комітет виявив у ньому корупційні ризики. Глава комітету Анастасія Радіна заявила, що мобілізація має бути «без корупційних дірок» і запропонувала такі зміни:

• не покладати на органи місцевого самоврядування обов’язок «забезпечити прибуття» військовозобов'язаних у військкомати;
• чітко визначити, у які строки та за яких умов Територіальний центр комплектуванняТЦК може ініціювати внесення військовозобов’язаних у реєстр боржників із подальшими обмеженнями;
• прибрати право районних (міських) комісій з питань направлення для проходження військової служби, а також комісій вищого рівня на власний розсуд надавати відстрочки від направлення на базову військову службу (йдеться не про мобілізацію).

Які норми приберуть

Варто зазначити, що нині точно не відомо, якими будуть норми в оновленому урядовому законопроєкті на момент його повторного винесення на голосування в Раді.

Очільник комітету з нацбезпеки й оборони Олександр Завітневич в інтерв’ю РБК-Україна прогнозував, що окремі норми зазнають кардинальних змін.

Про те, що фінальна версія законопроєкту буде максимально збалансованою, заявляв і його заступник, депутат від «Слуги народу» Єгор Чернєв.

Найбільше суперечок, за словами кількох депутатів профільного комітету, викликали найскандальніші норми:

• щодо електронних повісток;
• мобілізації людей з 3-ю групою інвалідності;
• щодо розширення повноважень представників ТЦК і очільників місцевих держадміністрацій;
• вилучення у ФОПів автівок як військово-транспортного обов’язку.

За словами Чернєва, у доопрацьованому документі точно не буде норми про надсилання повісток через електронну пошту.

Окрім того, комітет пропонує зберегти відстрочку для людей з інвалідністю 3-ї групи. Водночас депутати наполягають на тому, аби люди з інвалідністю 1-ї та 2-ї групи не підлягали мобілізації взагалі.

Комітет, за інформацією нардепа Олексія Гончаренка, пропонує також внести такі зміни:

• надати відстрочку від мобілізації студентам за умови послідовного здобуття освіти без урахування спеціальності (фаху);
• надати відстрочку українцям, зарахованим на навчання в інтернатуру;
• надати відстрочку для науковців і викладачів за умови, що вони працюють за основним місцем роботи не менш ніж на 0,75 ставки (а не на повну ставку, як було в урядовому варіанті законопроєкту);
• запровадити підставу для звільнення зі служби військових, родичі яких загинули під час участі в АТО;
• скоротити терміни звільнення строковиків.

«Ми сказали про надмірні повноваження органів місцевого самоврядування щодо ведення обліку військовозобов’язаних. А також про надмірні повноваження президента, який своїм указом може вводити базову загальновійськову підготовку. Сказали про корупційні та дискримінаційні норми щодо збору інформації. Сказали про неприпустимість представникам ТЦК мати такий обсяг повноважень, який вони можуть використовувати на власний розсуд», — ділиться комітетськими зауваженнями депутатка Ірина Фріз.

Водночас вона додає: не знає, які саме напрацьовані в комітеті рекомендації передали Кабміну, щоб той їх урахував і доопрацював законопроєкт про мобілізацію. Адже юридично вони не оформлені й рішенням комітету затверджені так і не були.

Що передбачав початковий законопроєкт уряду?

Головними пропозиціями законопроєкту щодо вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби (№10378) були:

• зміна призовного віку з 27 до 25 років;
• скасування строкової служби;
• надсилання повісток електронною поштою та через електронний кабінет;
• можливість звільнення після трьох років безперервної служби під час воєнного стану;
• право на звільнення для тих, хто повернувся з полону і не має кримінальних справ. Ті, хто вирішили залишитися на службі, отримають право на додаткову 90-денну відпустку;
• запровадження базової загальновійськової підготовки до трьох місяців для усіх громадян від 18 до 25 років;
• мобілізація людей з інвалідністю 3-ї групи;
• зникнення терміну «обмежено придатний»;
• покладання на органи місцевого самоврядування обов'язку «забезпечити прибуття» військовозобов'язаних у військкомат;
• необхідність стати на військовий облік в Українігромадянам, що постійно проживають за кордоном;
• можливість добровільної мобілізації засудженим до умовного покарання;
• скасування відстрочки для частини студентів, зокрема які здобувають повторний рівень освіти;
• запровадження Єдиного реєстру боржників та обмеження для ухилянтів: заборони виїзду за кордон, заборони на проведення операцій із рухомим та нерухомим майном, обмеження на право керування власним транспортним засобом та отримання посвідчення водія, відмови в укладенні кредитного договору та договору позики.
• підвищення вдесятеро штрафу за порушення правил військового обліку (від 8,5 до 17 тисяч гривень).

Утім, Кабмін уже сам проголосував за відкликання законопроєкту в цій редакції. Про це зазначено на сайті парламенту. Нині офіційно документ відкликаний.

Тим часом міністр оборони Рустем Умєров заявив, що команда Міністерства вже врахувала всі пропозиції та підготувала нову редакцію законопроєкту про мобілізацію. Найближчим часом його збираються винести на погодження Кабміну.

«Зараз критично важливі для держави питання мобілізації, військового обліку та проведення ротацій політизуються та гальмуються. Це неприпустимо в часи великої війни», — сказав Умєров і наголосив, що планується встановити чіткий термін служби по мобілізації.

«Цей закон потрібен обороні нашої держави та кожному воїну, який зараз на фронті. Потрібен якнайшвидше», — додав міністр.