Нові надії та виклики: як змінилась громадська думка в Україні

Протягом останніх років Україна переживає чи не найскладніший період за всю 26-річну історію незалежності.

Громадське вирішило прослідкувати як змінилась громадська думка в Україні за результатами соціологічних опитувань, проведених у червні-липні 2017 року порівняно із попередніми роками соціологічного моніторингу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заради миру на сході українці готові до компромісів, але не до всіх — дослідження

Аналіз проводився на основі звітів «Всеукраїнського опитування громадської думки», проведеного компанією GfK Ukraine на замовлення Міжнародного Республіканського Інституту (IRI) США, та «Загальнонаціонального опитування населення України», проведеного Інститутом соціології НАН України у співпраці з Благодійним фондом «Інтелектуальна перспектива». Опитування здійснювались у всіх областях України, крім анексованого Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Перспективи на майбутнє

Результати цьогорічних опитувань вказують на деякі позитивні зміни у сприйнятті українцями напрямку розвитку країни, збільшення відчуття оптимізму на майбутнє.

За даними Інституту соціології, основними почуттями, які виникають в українців, коли вони думають про майбутнє держави, у 2017 році виявилися надія (47%), тривога (35%), оптимізм (21%) та страх (17%). Відчуття надії превалює в усіх регіонах (особливо на Півдні); тривога також посідає друге за частотою згадувань місце в усіх регіонах, крім Заходу – в цьому регіоні на другому місці опинився оптимізм.

За роки дослідження найвищим рівень надії та оптимізму був у 2005 році – відповідно, 61% та 34%. А найвищим песимізмом вирізнявся 2013 рік: відчуття надії висловили 32%, безвиході – 18%, а оптимізму – лише 14%.

Міркуючи про своє майбутнє, найпоширеніші почуття, які виникають в українців: надія – 47%, тривога – 30% та оптимізм – 26%.

У дослідженні GfK для висвітлення подібних тенденцій пропонувалось відповісти на питання про те, в якому напрямку рухається Україна. І цьогорічні дані свідчать про незначне (у межах 5-7%) збільшення відсотку українців, які вважають, що країна рухається у правильному напрямку. Однак в цілому продовжує переважати протилежна думка щодо напрямку розвитку країни, про що свідчать результати станом на червень 2017 року: правильний напрямок – 18%, неправильний – 68%, решта обрали варіант «важко відповісти».

Європа чи Росія

Згідно з результатами опитувань, більшість населення підтримує тісніші зв’язки України з Європою. Тенденція до вагомих і різких змін у позитивному ставленні українців до євроінтеграції і негативному – до союзу з Росією започаткувалась у 2014 році та продовжує зберігатись і до сьогодні.

Так, за даними Інституту соціології, відсоток тих, хто позитивно ставився до приєднання України до союзу з Росією та Білоруссю, впав із 49% у 2013 році до 25% у 2014-му і нині, 2017 року, становить 20%. Натомість відсоток негативного ставлення до такого союзу зріс за відповідний період з 28% до 54%, а сьогодні, у 2017 році, становить 62%.

Ставлення до вступу до Європейського Союзу теж істотно поліпшилося: у 2013 році позитивно до цього ставилися 42%, у 2014-му – 52%, а у 2017-му – 54%.

Однак, слід звернути у вагу на те, що відмінності у ставленні до цих питань у різних регіонах України продовжують зберігатись.

Результати опитування GfK також відображаються посилення зв’язків України з Європою. За останнім даними 54% українців прихильно ставляться до Євросоюзу – це найвищий рівень, зареєстрований протягом опитувань з травня 2013 року. У звіті також наведені дані щодо ставлення українців до окремих країн, з яких випливає, що до Польщі позитивно ставляться 58%, до Литви –50%, до Німеччини – 49%, до США і Канади – 47% і 50% відповідно. Щодо ставлення до Росії, то найбільш різке зростання у негативний бік спостерігалось у період з лютого по вересень 2014 року – з 19% до 66%. З того часу негативне ставлення почало потроху спадати і на сьогодні становить 51%.

В обох звітах також фіксуються зміни й у ставленні до вступу України до НАТО: позитивне сприйняття такої перспективи почало зростати з 2014 року і на червень-липень 2017-го становить близько 40% проти близько 30%. Проте знову спостерігається значне розділення громадської думки за регіонами приблизно в такому ключі, як і ставлення до вступу в ЄС.

Проблеми, страхи і виклики

Для більшості українців у 2017 році головними проблемами залишаються економічна нестабільність і страх нападу зовнішнього ворога у контексті війни на Донбасі, які превалюють, наприклад, над побоюванням зростання злочинності.

Так, за даними опитування GfK, наразі для більшості українців головними викликами, перед якими опинилася країна, є корупція в державних органах (51%) та війна на Донбасі (50%), а вже далі із значним відривом йдуть низьке виробництво індустрії та безробіття (по 29%). Цікаво, що на персональному рівні пріоритет проблем є відмінним, від державного. Серед найбільших особистих негараздів українці називають зростання цін (44%), далі йдуть війна на Донбасі та безробіття (по 34%), а вже слідом – соціальний захист (31%) та корупція (30%).

Також на сьогодні продовжується тенденція до незначного послаблення невдоволення економічною ситуацією в цілому як на державному, так і на персональному рівні. Частина опитаних, які заявляють про різке погіршення в економіці України протягом року, у червні 2017-го становить 35% проти 57% у вересні 2014-го та 60% у липні 2015-го. А про погіршення в сімейній економіці за аналогічні періоди стверджують 34% проти 40% і 55% відповідно. Щодо перспектив в економічних змінах на наступний рік, то 26% вважають, що ситуація лишиться такою ж, 23% – зміниться на гірше.

Результати опитування Інституту соціології свідчать про те, що серед основних страхів українців у 2017 році превалюють зростання цін (77%), безробіття (61%), невиплати зарплат та пенсій (63%).

Вказується, що за час проведення опитувань найбільш істотні зміни у структурі страхів українців відбулися у 2014 році, коли різко зріс страх перед можливим нападом зовнішнього ворога на Україну (з 7% у 2012-му до 60% у 2014-му); страх перед розпадом України як держави (з 12% у 2012-му до 46% у 2014-му); страх перед імовірними міжнаціональними конфліктами (11% у 2012-му і 35% у 2014-му) та побоювання масових вуличних безладів (17% у 2012-му і 33% у 2014-му). Втім, за три останні роки ці страхи істотно послабилися, і у 2017-му відносно високим залишається страх нападу зовнішнього ворога (38%), а от побоювань щодо міжнаціональних конфліктів, масових безладів та розпаду України стало менше – відповідно, 17%, 21% і 28%.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram