Заради миру на сході українці готові до компромісів, але не до всіх — дослідження

Мешканці України досі не розуміють, яке майбутнє чекає на Донецьку та Луганську області, особливо окуповану частину, бо цього не розуміє сама держава.

Але більшість українців усе ж називають міжнародний тиск на Росію найдієвішим способом припинити військовий конфлікт на Донбасі. Такого висновку дійшли дослідники фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова, коли провели опитування«Громадська думка щодо окупованого Донбасу: що змінилося».

Соціологи опитали 2018 мешканців підконтрольної Україні території.

Про опитування Громадському розповіла експертка фонду Марія Золкіна.

Чи розуміють люди державну політику щодо окупованих територій?

«Державна політика принаймні зараз незрозуміла» — прокоментувалавона результати. Мешканці підконтрольних Україні територій як не розуміли державної стратегії щодо «проблемних регіонів» раніше, так і не розуміють донині, попри нові рішення Ради нацбезпеки і оборони про припинення економічних стосунків та появупроектівзакону «Про деокупацію Донбасу». Крокидержави населення сприймає скорішеяк політичні ігри, ніж такі, що сприятимуть миру.

«Найкращим та найоптимістичнішим варіантом у відповідях був такий: «Можливо є така політика, але вона просто погано комунікується. Існує розуміння подальших дій, але нам це погано пояснюють», – підсумовує Марія Золкіна. Але зазначає, що вбільшості такевідчуття, що держаної політики просто немає, тобто немає мети, інструментів її досягнення та якихось послідовних дій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:«Деокупація за Турчиновим»: текст закону

Як припинити збройний конфлікт на Донбасі?

За словами експертки, люди налаштовані неагресивно одне до одного та до українців, які проживають на непідконтрольних територіях.

Про це, зокрема, свідчать відповіді на запитання «Який шлях ви бачите для припинення військового конфлікту?». П’ята частина опитаних підтримує військовий шлях (18%). Стільки ж відповіли, що згодні на мир «за всяку ціну». Утім, більшість — 52% — вважають, що «заради миру варто погоджуватися на компроміси, але не на всі».

Також респондентам запропонували обрати найдієвіші на їхню думку методи вирішення військового конфлікту. Більшість обрали два із запропонованих варіантів: міжнародний тиск на Росіюі, як результат, її невтручання вконфлікт, та успішну відбудову життя на підконтрольній території Донбасу (38% та 28% відповідно).

Порівняно з минулим роком, майже наполовину поменшало людей, які вважають, що для встановлення миру потрібно припинити фінансування непідконтрольних територій. Також удвічі зменшиласякількість людей, які пропонують визнати російську мову другою державною. Поменшало йтих, хто хотів би впровадити федеративний устрій в Україні.

«Коли йдеться про те, чи варто проводити вибори на окупованій території, змінювати конституцію, відмовлятися від ідеї руху до НАТО, люди, особливо уприфронтовій частині Донбасу, емоційно це сприймають. Вони вважаютьце поступкоютим, хто зі зброєю в руках розпочав процес розколу Донбасу. А на півдні люди військових утрат не бачили. Тому вони лояльніші».

Чи підтримують мешканці України рішення РНБО про блокаду «республік»?

Населення підконтрольної Україні території здебільшого підтримує рішення РНБО про блокаду торгівлі з «ДНР» та «ЛНР» — «так» відповіла майже половина респондентів.

Найвища підтримка блокадина заході України (66%), найнижча — у центральній частині (47%). До речі, на сході прихильників «блокування Донбасу» більше, ніж, приміром, на півдні (38% та 30% відповідно).

«Мене дивує, чому навіть після ухвалення рішення про переривання економічних зв’язків з цими територіями, воно все одно не було прокомуніковане. Брак зв’язку з суспільством обертається тим, що блокаду ніби підтримуємо, але насправді хочемо, або не хочемо, щоб ці території визнавалися окупованими. Це ось така певна фрустрація», — підсумовує експертка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що означає рішення РНБО про «блокування» Донбасу ​

Чи треба законодавчо визнати непідконтрольні території Донецької та Луганської областей окупованими?

Цього хоче більше половини населення України —55%. Натомість, 22% опитаних«проти», та майже чверть не визначилисяз відповіддю.

Як і рішення про підтримку «блокади», визнання факту окупації найактивніше підтримали мешканці західної (64%) та центральної (59%) України. На сході ствердно на це питання відповіли трохи менше половини опитаних (49%). Найменше прихильників такої ідеїна півдні (35%). Дослідниця Фонду ім. Ілька Кучеріва Мрія Золкіна вважає це дисонансом:

«На сході фактично половина населення підтримує рішення про блокаду, але не підтримує рішення про визнання цих територій «тимчасово окупованими». Це дисонанс. Позаяквизнання територій окупованими автоматично означатиме, що наші зв’язки з ними, у першу чергу економічні та торговельні, або взагалі відсутні, або зведені до мінімуму. Це свідчить про дуже стабільні позиції угромадській думці, хоча з іншого боку — населення остаточно не розуміє, які можуть бути наслідки у тих чи інших рішень».

Саме такі результатидослідження мають насторожувати.Якщо люди не розумітимуть, для чого ухвалюється те чи інше рішення, зокрема про визнання окупації, владі легко буде ними маніпулювати, застерігає Марія Золкіна.

Яке політичне майбутнє самопроголошених «ДНР» та «ЛНР»?

Визнати окупованими, та все ж залишити ускладі України непідконтрольні частини Донецької та Луганської областей на довоєнних умовах. Так відповіли 55% українців. Водночас кожен п’ятий схиляється до надання цим територіям більшої автономії.

Близько 9% підтримали самостійне існування цих утворень або приєднання їх до складу Росії. Загалом, порівняно з минулим роком, підтримка ширшої автономії непідконтрольних територій скоротилася. На сході вона становить менше 30%.

«Люди не надто прагнуть підтримувати гуманітарні та соціальні зв’язки з непідконтрольними територіями, натомість готові, щоб держава робила конкретні кроки. Наприклад, запропонувала пакет допомоги потенційним переселенцям, тобто людям, які живуть на непідконтрольній території, але не мають можливості виїхати. Те, що нині пропонується переселенцям, нікого не мотивуватиме переїхати, якщо людина не має засобів до існування поза межами «ЛНР» і «ДНР». Люди готові — давайте запропонуємо нашій молоді переїжджати і вчитися тут», — висловлює своє бачення проблеми Марія Золкіна.

Чи має держава підтримувати мешканців непідконтрольноїтериторії Донеччини та Луганщини?

У цьому питанні думки розділилися, причому майже однаково.

З незначною різницею опитані підтримують як повну ізоляцію окупованих частин Донецької та Луганської області (23%), так і часткову ізоляцію, яка стосувалася б лише економічних відносин (22%).

Іще стільки ж респондентів дозволили бпродавати деякі справді необхідні товари. Разом з тим, «прихильники блокади» підтримуютьспрощення доступу до навчання в українських освітніх закладах.

42% українців проти того, щоб мешканцям окупованих територійвиплачували пенсіїта інші соціальні виплати державногобюджету.

«Абсолютна більшість людей підтримує ідею спрощення доступу громадян з непідконтрольних територій до адміністративних послуг на підконтрольній території. І цей запит назрів. У людей спрацьовує відчуття несправедливості: якщо внас солідарна система, для чого робити виплати тим, хто податки нині не сплачує. Понад рік у нас існує уряд, який мав би запустити реєстр переселенців, але проблеми все одно не вирішені. Переселенцям не стало простіше перебувати в цьому статусі»,— пояснює результати дослідження Катерина Золкіна.

Дослідження громадської думки щодо окупованих територій проводилися з 9 по 13 червня 2017 року. Наведені результати не можуть абсолютно точно відтворювати громадську думку всієї України, оскільки не враховують думку мешканців непідконтрольних територій Донбасу, а також анексованого Криму.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram