Як знімали депутатську недоторканність і чим небезпечний такий поспіх
Народні депутати підтримали в цілому внесення змін до Конституції, скасувавши депутатський імунітет. Законопроєкт, який вніс ще 5 президент України Петро Порошенко підтримали всі фракції та групи, крім «Опозиційної платформи — За життя». hromadske пояснює, що означає це рішення.
Що означає скасування недоторканності?
Народні депутати внесли зміни до Конституції, прибравши з 80 статті положення про імунітет парламентарів. Тепер єдине за що не несуть юридичної відповідальності депутати — це за результати голосування та висловлювання у парламенті. Хоча і тут є виключення – за образу чи наклеп відповідальність дійсна. Конституційний суд такі зміни визнав конституційними.
Зміни набудуть чинності з 1 січня 2020 року.
Як було досі?
Народного депутата без згоди Верховної Ради не могли затримати і притягти до відповідальності, навіть якщо були беззаперечні докази його причетності до злочину.
Наразі, щоб зняти недоторканність Генпрокурор повинен спершу внести подання до парламенту на депутата. Спікер — попросити його написати пояснення у регламентний комітет. І лише після розгляду і висновків комітету депутати протягом 7 днів повинні проголосувати за чи проти позбавлення народного обранця недоторканності.
Як показала практика, депутати не завжди охоче «здавали» свої колег.
За часи незалежності України недоторканності у такий спосіб позбавили 20 народних депутатів. Першим був Юхим Звягільський у 94-му, 20-ю стала Надія Савченко у 2018-му.
Хто обіцяв скасувати недоторканність?
Законопроєкт про скасування депутатської недоторканності подав 5 президент України Петро Порошенко. Скасувати недоторканність обіцяв тоді ще кандидат в Президенти Володимир Зеленський, а на дострокових парламентських виборах цей пункт у свої політичні програми вписали партії «Слуга народу», «Голос» та «Опозиційна платформа — За життя». Останні сьогодні не дали жодного голосу за зміни до Конституції.
Як скасовували депутатську недоторканність?
Петро Порошенко вніс проєкт закону про скасування депутатської недоторканності майже два роки тому — 17 жовтня 2017 року. Сім місяців документ розглядав Конституційний суд, потім ще стільки ж часу над ним працював парламентський комітет і лише наприкінці травня законопроєкт вніс до парламенту вже новообраний президент Володимир Зеленський.
В ніч на 30 серпня на І сесії парламенту 9 скликання народні депутати 363 голосами «за» попередньо схвалили зміни до Конституції. А 3 вересня, в перший день 2-ї сесії, 373 народних обранці проголосували за проєкт в цілому.
Чи можуть депутати знову стати недоторканними?
Імовірно, що так. Бо під час ухвалення були порушення.
Головна претензія — порушення процедури, що стосується висновку профільного комітету. Він був наданий в понеділок 2 вересня, а це — міжсесійний період, коли комітет не може збиратися на засідання.
Річ у тім, що спікер парламенту закрив літню сесію парламенту в ніч на 30 серпня, а осінню відкрив о 10 годині ранку 3 вересня. Жодні засідання поміж цими датами проводитися не могли.
Це дає підстави за потреби звернутися до суду щодо незаконності таких змін і отримати схвальне рішення.
Ще одна претензія до ухвалення змін — це гра з парламентськими сесіями, відзначає конституційна експертка Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко. В Конституції навмисне розвели в часі (у різні сесії) попереднє схвалення та прийняття змін до Основного закону, щоб був час на детальне обговорення та ухвалення зваженого рішення.
Депутати 9 скликання обійшли цю норму, провівши одноденну літню сесію 29 серпня, на якій попередньо схвалили законопроєкт 7203, а 4 дні потому вже під час осінньої сесії ухвалили документ у цілому. Таким чином формально вони не порушили порядок ухвалення закону, але проігнорували принцип, закладений в Конституції.
На кого це може вплинути та які ризики?
На всіх народних депутатів 9 скликання, якщо правоохоронці порушать проти них справу і вважатимуть, що є достатньо причин для арешту. Про такі ризики законопроєкту попереджала Венеціанська комісія.
А напередодні голосування громадянська мережа ОПОРА закликала народних депутатів зважено підійти до внесення змін до Конституції і враховувати міжнародний досвід.
«Повне скасування недоторканності депутатів може бути небезпечним для функціонування та автономії парламенту у країнах з вразливою демократією та масштабними корупційними практиками. На жаль, Україна досі належить до таких країн, а тому Верховна Рада України зобов’язана попередити ризики тиску на депутатів або їх переслідування з політичних мотивів», ― ідеться в заяві.
Це рішення може персонально зачепити 5 президента України Петра Порошенка, який зараз ходить на допити в Державне бюро розслідувань як на роботу. Щоправда, в усіх справах він поки фігурує як свідок.