Єдиний цифровий реєстр замість купи паперових. Що змінить система «єКров» для донорів і центрів крові

Киянин Артем здає кров регулярно. Донорство для нього — корисна звичка і спосіб простою дією допомогти комусь або навіть урятувати життя. Але роботу системи донорства можна покращити, переконаний Артем. Як саме — розкажемо далі.

Візит до центру крові починається з реєстрації, заповнення бланків та здавання аналізів перед донацією. Зразки донорської крові поглиблено тестують — зокрема на наявність інфекційних захворювань, що можуть передаватися через кров: ВІЛ, гепатиту B, гепатиту C, сифілісу. Після здавання крові чи компонента (як-от тромбоцитів) людина отримує паперову довідку про донацію. Донедавна це працювало саме так.

У 2024 році з’явиться новий цифровий реєстр крові

Як це працюватиме? Людина приходить до центру крові. У реєстратурі співробітник із комп’ютера заходить до реєстру й бачить дані донора, якщо той уже здавав кров раніше. Частину даних не потрібно буде вносити вручну, тож до лікаря людина йде з уже заповненою анкетою. А після здавання крові донору згенерують довідку в електронному сервісі, звідки за бажання можна буде отримати витяг.

Мінімізація помилок

Поки дані щоразу доводиться вносити вручну, а єдиної електронної системи центрів крові не існує навіть у межах одного міста. Це неминуче призводить до помилок і проблем. Яка ціна такої помилки, надто у країні, де через війну кількість операцій із переливанням крові значно зросла?

Наочно недолік старої системи демонструє ситуація Артема. Нещодавно чоловік здавав кров просто в офісі — до них завітала виїзна група. Це зручно, та їхня система не пов’язана з тією, що має центр крові в тій частині міста, куди зазвичай ходив Артем. Тож уже досвідченому донорові потрібно було знову проходити етапи, які забрали час та сили і в нього, і в працівників виїзної групи.

Електронні системи в різних регіонах насправді працюють і зараз — але не відповідають сучасним вимогам. Та й подекуди облік візитів за звичкою продовжують вести у паперових журналах, бо нагальної потреби в цифровізації не бачать.

Новий реєстр — це загальнодержавна система. Звертаючись до різних центрів, не потрібно знову і знову вносити дані про себе. На основі даних реєстру розроблятимуться й майбутні електронні сервіси. Наприклад, терміновий пошук донорів чи регулярні нагадування про наступну донацію.

Цифрова довідка замість паперової

До повномасштабної війни центри крові в Україні щорічно забезпечували 500-600 тисяч донацій крові та її компонентів, а це означає таку ж кількість довідок про успішний візит. І ще близько 200 тисяч — про неуспішний, бо бувають і такі. Тобто нова система має генерувати до 800 тисяч витягів на рік. Під час війни ця кількість може бути навіть більшою.

У день візиту донор звільняється від роботи зі збереженням середнього заробітку. Для цього довідку про візит треба подати у відділ кадрів. За бажанням працівника цей день можна долучити до щорічної відпустки чи використати в інший час протягом року. Те саме стосується пільг, які мають почесні донори — зокрема надбавок до пенсії. Цифровізація означатиме мінус сотні тисяч паперових документів.

Кров завжди необхідна, а під час війни її треба дуже багато

Безпека та якість донорської крові, а також достатній її запас — це і пріоритет МОЗ, і євроінтеграційні вимоги. В умовах воєнного стану запас крові та її компонентів має стратегічне значення ще й для обороноздатності держави.

Цифровізація процесів дозволить нам стати ефективнішими на системному рівні. Йдеться і про різні етапи виробництва компонентів крові, і про логістику. Тому державі потрібна електронна система, яка стежитиме за кожним «кроком» крові.

Вона уже в розробці — має назву «єКров». Система впорядковує всі процеси, пов’язані із забором, тестуванням, перероблюванням, обробкою, зберіганням, логістикою.

«Система “єКров” дозволить мати своєчасну перевірену інформацію про необхідність крові, а також моніторити запаси на національному та регіональному рівнях», — зазначає заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифровізації Марія Карчевич.

Ліцензійний реєстр — перший крок до системи крові

У лютому 2023-го Кабмін затвердив Постанова Кабінету Міністрів №143 «Про створення інформаційно-комунікаційного комплексу системи крові»постанову про цифровізацію системи крові. Вона передбачає створення Повна назва: реєстр ліцензій на провадження діяльності із заготівлі й тестування донорської крові та її компонентів, перероблення, зберігання, розподілу й реалізаціїліцензійного реєстру, що дозволяє керувати правами на діяльність центрів крові.

«Суб’єктів системи крові не так багато — 25, іще є приватні. Але, наприклад, деякі центри крові мають чимало філій — і не всі вони розташовані в одному місці. Новий реєстр дає центрам крові права й доступи на різну діяльність: чи можуть вони зберігати, обробляти кров, виконувати інші дії», — розповідає Роман Ланський, керівник команди розробки.

Кожен центр перевіряють на наявність ліцензії. Система вирішує, надавати доступ чи блокувати. Це вхідні ворота до всіх дій у системі крові.

Реєстр є базовим, саме тому його розробляли одним із перших. У нього завантажуватимуть звіти про діяльність центрів крові, а на цьому ґрунті перевірятимуть їхню роботу. Це має забезпечити контроль руху крові від донора до отримувача.

У декілька кліків: процес отримання ліцензії 

Реєстр і сам процес ліцензування — абсолютно нові. Раніше всі ліцензіати проходили цей шлях за допомогою паперових документів. Це було довго, незручно, непрозоро, кажуть у Мінцифри. До того ж центри крові отримували такі самі ліцензії, як лікарні, але європейське законодавство містить чіткі вимоги до їхньої діяльності. Тому реєстр розроблявся відповідно до цих євроінтеграційних зобов'язань України.

У 2024 році всі центри отримуватимуть ліцензії за новими правилами та через цифровий реєстр.

«Наглядати за діяльністю центрів крові треба постійно. Є обов’язкове оновлення даних, подання звітності про роботу тощо. Або, наприклад, центр купив нове обладнання і хоче виробляти компоненти крові. Тоді потрібно просто зайти в систему і подати запит», — пояснює Роман Ланський.

Надіслані через особистий кабінет запити розглядатиме Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками — орган виконавчої влади, що підпорядковується урядуДержлікслужба, яка у визначений термін має переглянути їх і вирішити, чи надавати дозвіл.

Усі адміністративні процедури та виробничі процеси у сфері донорства крові будуть оцифровані й автоматизовані, — наголошують у МОЗ. А впровадження системи «єКров» допоможе швидко отримувати інформацію про якість та ефективність роботи центрів, потреби щодо крові та її компонентів, а також забезпечувати моніторинг і ефективне управління запасами як у кожному центрі, так і загалом по країні.

Розробка реєстрів здійснюється Міністерством охорони здоров’я України в межах програми «Цифрові реєстри для ухвалення рішень на основі даних», що реалізується Фондом Східна Європа у межах проєктів DIGITAL UA HUB, які впроваджуються Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за підтримки уряду Німеччини.