ЄС переважно позитивно оцінив виконання Україною Угоди про асоціацію
Європейський Союз оприлюднив щорічний звіт про реалізацію Україною Угоди про асоціацію з ЄС. Він містить переважно позитивні оцінки, проте до Києва залишаються зауваження.
Звіт оприлюднили на сайті Європейської комісії.
Так, оцінювання виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС стосується періоду з 1 грудня 2020 року по 24 лютого 2022 року. У звіті кажуть, що Україна продовжує надавати пріоритет асоціації та подальшій інтеграції з ЄС, а ключові реформи «набули нового імпульсу». Високий представник ЄС Жозеп Боррель резюмував, що Україна зробила важливі кроки в імплементації Угоди — попри виклики, зокрема з боку росії.
«Реформи, здійснені станом на сьогодні у цьому контексті, дозволяють Україні з упевненістю розпочати новий етап відносин з ЄС після рішення Європейської ради про надання Україні статусу країни-кандидата. Нелегітимна та неспровокована військова агресія росії проти України не завадить ЄС підтримати програму реформ в Україні», — каже Боррель.
Детальніші висновки звіту
- У сфері правосуддя, верховенства права та боротьби з корупцією відбулося декілька позитивних зрушень. Серед них — ухвалення ключових законів, спрямованих на реформування Вищої ради юстиції (ВРЮ) та відновлення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Значними невирішеними викликами у цій сфері є необхідність реформи Конституційного Суду та призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
- Серед позитиву — нова стратегія уряду в реформуванні державного управління та відновлення конкурсів на державну службу. Водночас занепокоєння ЄС викликає втручання уряду в управління компанією «Нафтогаз».
- Фінансовий сектор України залишався прибутковим, але у ЄС є зауваження щодо проблем із незалежністю центрального банку та банківського нагляду.
- В енергетичній сфері український оптовий ринок електроенергії продовжував працювати з деякими ознаками спотворень та маніпулювання ринком. Проте Україні вдалося досягнути стратегічної мети — підключення енергомережі до континентально-європейської мережі.
- В екологічних реформах у 2021 році досягнули незначного прогресу. Водночас у сфері кліматичних дій Україна подала свій Національно визначений внесок до Паризької угоди та Національної стратегії з адаптації до зміни клімату. Розпочався діалог між Україною та ЄС щодо Зеленої угоди ЄС та зеленої трансформації України, а також відбулися дві розширені робочі сесії в Брюсселі та Києві.
- Україна продовжує досягати значних успіхів у сфері цифрової трансформації. Зокрема, ухвалили закон про регулятора телекомунікацій, що стало важливим кроком у наближенні законодавства до стандартів ЄС. Цифрова трансформація сприяла більш ефективному і прозорому уряду та боротьбі з корупцією.
У ЄС також нагадують, що 4 серпня 2021 року в 4-му звіті за механізмом призупинення візового режиму зробили висновок, що загалом Україна продовжує виконувати контрольні показники лібералізації візового режиму та вжила заходів для виконання попередніх рекомендацій.
Водночас там наголосили, що необхідні подальші зусилля, серед яких — у сферах боротьби з корупцією, відмиванням грошей, а також запобігання та боротьби з організованою злочинністю.
Угода про асоціацію між ЄС та Україною набула чинності 1 вересня 2017 року. Вона сприяє поглибленню політичних зв’язків, міцнішим економічним зв’язкам і повазі до спільних цінностей, а також є основою для співпраці між ЄС та Україною і підтримки з боку ЄС реформ в Україні.
Україна — кандидат у члени ЄС
Україна отримала статус кандидата у члени Євросоюзу — лідери ЄС на саміті в Брюсселі 23 червня остаточно підтримали це рішення. Перед цим Європейський парламент ухвалив резолюцію, де закликав невідкладно надати Україні та Молдові цей статус.
Щоб розпочати переговори про вступ, Україна тепер має виконати низку рекомендацій Єврокомісії. Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина каже, що Україна планує виконати рекомендації Європейської комісії щодо початку переговорів про вступ до кінця 2022 року. Для цього у Верховній Раді планують ухвалити понад 30 законопроєктів.