За лаштунками закону «проти УПЦ МП»: чи можливо задовольнити всіх

Урядовий законопроєкт, розроблений за вказівкою президента Зеленського, передбачає заборону релігійних організацій із центрами впливу в росії. Як це пропонують регулювати? Відповідальний орган — Державна служба України з етнополітики та свободи совісті — орган виконавчої влади, створений у 2019 році. Координується міністром Кабінету міністрівДержетнополітики — має проводити релігієзнавчу експертизу організацій щодо підлеглості центрам упливу в рф.

Якщо є порушення, релігійній організації видають припис, аби та впродовж місяця їх усунула. Якщо організація порушить термін, Держетнополітики має звернутися до адмінсуду з вимогою її «закрити».

Далі (так, ви вгадали) має відбутися суд, який вирішить — забороняти релігійну організацію чи ні. Під релігійною організацією мається на увазі не вся Українська православна церква московського патріархату — регіональна релігійна організація у складі російської православної церкви. У 2022 році прибрала зі статуту всі згадки про РПЦУПЦ МП як така, а окремі юридичні особи, які її представляють. Тобто кожна окрема парафія, єпархія — і далі за церковно-адміністративною ієрархією. Станом на 2021 рік УПЦ МП мала 12,4 тисячі зареєстрованих організацій в Україні.

Очевидний недолік цього законопроєкту — така процедура із судовими розглядами та апеляціями може розтягнутися на роки. До того ж не гарантовано, що суд не стане на бік організації УПЦ МП.

Ба більше, в Україні ще не проводили відповідні релігієзнавчі експертизи. То хто і як має це робити? У Держетнополітики нам пояснили, що мають право перевіряти статути релігійних організацій, як уже робили з УПЦ МП. Хоча визнають: детальніший порядок і методику релігієзнавчої експертизи законодавство не визначає.

Голосували зі скрипом

Між реєстрацією законопроєкту та його ухваленням у першому читанні минуло аж 9 місяців. Здавалося, президентська команда слабо вірить у його ухвалення: глава фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія казав, що є завдання важливіші, а спікер парламенту Стефанчук вважав, що за закон не назбирають голосів.

Проти очікувано голосували депутати від колишньої ОПЗЖ та групи «Відновлення України», зокрема колишній член фракції «слуг» Артем Дмитрук — відомий прихильник УПЦ.

А втім, десятки голосів не надійшли саме від «Слуги Народу»: 12 депутатів не голосували (наприклад, одіозний Максим Бужанський), Георгій Мазурашу утримався, а ще 47 значаться відсутніми — зокрема Жан Беленюк, який того дня був у парламенті. На противагу: «Європейська Солідарність», яка мала ще й власний альтернативний законопроєкт, віддала всі свої голоси.

Уже після голосування з боку «слуг» виник дивний інцидент. За інформацією видання LB.ua, у Раді збирали підписи до Стефанчука, щоб той надіслав законопроєкт Венеційській комісії — через нібито «переслідування громадян за релігійною ознакою». Серед підписантів — депутати «Слуги Народу» й екс-ОПЗЖ.

Прикметно, що першим стояв підпис заступника Арахамії на посаді голови фракції — Андрія Мотовиловця, який перед тим голосував за законопроєкт. Після публічного розголосу він надіслав Стефанчукові новий лист — із проханням відкликати свій підпис, як повідомила Ірина Геращенко.

Альтернатива — є 

Урядовий законопроєкт критикували за м’якість та «беззубість». Опозиційна «Європейська Солідарність» пропонувала радикальніший підхід. Законопроєкт №8221, який ще не виносили на розгляд у залу, передбачає негайну заборону РПЦ та організацій, які входять до її структури чи визнають у будь-якій формі підлеглість їй. Хоча минулого року в УПЦ МП заявили про повну самостійність і незалежність, Держетнополітики виявила, що та досі пов’язана з РПЦ.

Ініціатор законопроєкту Микола Княжицький пропонує також внести Церковний документ, наданий Константинопольською православною церквою Київській митрополії, що засвідчує автономність і канонічність Православної церкви Українитомос у законодавство — тоді Православна церква України, заснована у 2018 році через злиття Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви. У 2019 році отримала томос і була визнана канонічноюПЦУ могла б визначати, яка з парафій може називатися православною, а яка ні. Та ця ідея не знайшла широкої підтримки в Раді — у монополії на «православність» побачили ознаки порушення Конституції України.

Окрім нього, у залі Ради не розглянули й законопроєкт №8262, що спрощує процедуру переходу релігійних громад від однієї церкви до іншої (крім заборонених іноземних релігійних організацій). За ним ПЦУ могла б швидше приймати до свого складу парафії УПЦ МП.

А був ще й законопроєкт №10126, фактично підтриманий СБУ. Він пропонував дозволити припинення роботи релігійної організації, якщо її уповноважених осіб засудили за пропаганду та підтримку війни і геноциду, за тероризм, найманство, порушення рівноправності громадян тощо. Цей документ також іще не побував у парламентській залі.

Загалом депутати зареєстрували 11 проєктів, спрямованих на заборону УПЦ МП, «з різним ступенем радикальності», — розповів депутат Микита Потураєв, голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

московські палиці в колеса

Поки частина депутатів сперечаються, як заборонити УПЦ МП правильно, низка народних обранців активно протидіють будь-яким спробам такої заборони. Документ до другого читання завалили понад тисячею «спам-правок», які дублюють одна одну й лише роблять розгляд тривалішим.

Низка співрозмовників hromadske у парламенті кажуть про супротив «лобістів РПЦ» в медіа, політичних чи довколаполітичних структурах. Після ухвалення законопроєкту в першому читанні у Twitter і TikTok з’явилися відео «Зеленський забороняє православну церкву в Україні» різними мовами. Про заборону церкви говорив і американський пропагандист Такер Карлсон і навіть Дональд Трамп-молодший. А втім, більшість цих публікацій уже видалені.

Депутати очікують, що під час розгляду в залі на другому читанні «знову буде спроба підняти якусь істерику».

«Саме так і було під час ухвалення цього, на мою думку, дуже м’якого урядового законопроєкту в першому читанні. Навіть його намагалися не поставити на розгляд — здіймали шум, мало до бійки не дійшло. Є частина депутатів, які готові просто фізично зривати [розгляд — ред.]», — каже депутат від «ЄС» Володимир В’ятрович.

Народження «франкен»-закону

Очевидно, що на розгляд у другому читанні урядовий законопроєкт не зможе надійти у нинішньому вигляді. Вже кілька місяців профільний Комітет з питань гуманітарної політики працює над посиленням законопроєкту, який водночас зміг би пройти залу й не зазнав би критики європейських інституцій. Таких сигналів від Європейського Союзу наразі немає, але частина депутатів, зокрема із президентської команди, намагаються спрацювати на випередження.

Співрозмовник hromadske, обізнаний із ситуацією, розповів, що з боку Зеленського був сигнал якнайшвидше ухвалити цей закон. Депутати, з якими ми розмовляли, також стверджують — є спільне бажання винести законопроєкт на розгляд у залу, але тривають розбіжності щодо того, у якій формі цей проєкт має бути.

«Нам часом здається, що ми порозумілися, рухаємося далі. А потім дискусія зачіпає питання, яке вже нібито пройшли — і ми починаємо усвідомлювати, що не зовсім правильно одне одного зрозуміли», — каже депутат В'ятрович.

Наразі тривають дискусії щодо посилення документа пунктами від альтернативних ініціатив. За словами Миколи Княжицького, у закон хочуть інтегрувати положення із пропозицій, підтриманих СБУ, а також з документа, який спрощує перехід громад до ПЦУ. Також «Європейська Солідарність» наполягатиме на політичній забороні РПЦ, навіть якщо це положення не пройде розгляд профільного комітету.

З огляду на все це розгляд оновленого закону в другому читанні обіцяє бути гарячим — не зважаючи на те, у якому вигляді він вийде з комітету.